Так зване хлібне перемир'я так і не настало. Поблизу Новозванівки російсько-окупаційні війська продовжують обстріли, щоправда, зменшили калібри.

Біля Новозванівки ніч проти середи, 11 липня – перша від початку тижня, яка минула відносно тихо. До цього, розповідають бійці, кілька днів поспіль позиція була на прицілі. Але затихли лише ворожа артилерія та міномети.

"Продовжують працювати снайпери і часто працюють крупнокаліберні кулемети по позиціях цього підрозділу. Працюють вони розумно. Виходять в яри! Там собі облаштовують вогневі позиції. Працюють відповідно з тих вогневих позицій і часто їх міняють", – розповів військовослужбовець ЗСУ Олександр.

"Голови підняти не можемо. Суто ходимо по окопах. Ми додержуємося, але бачите як. Воєнні Російської Федерації цього не дотримуються", – додає армієць Тарас.

Під час одного з таких обстрілів ворожа куля влучила в Хана – бойового пса підрозділу.

Вогонь армійці відкривають лише в разі загрози життю або втрати позицій. Російсько-окупаційні війська це розуміють і поводяться зухвало. Тиждень тому провели ротацію.

"Ззараз якраз зайшли кадрові! І пересуваються більш-менш приховано. І вогонь ведуть зовсім по-другому. Тобто не виказують свої вогневі точки", – каже Анатолій.

"Іде колона гусеничних машин десь на відстані 2,5-3 км від позицій. З увімкненими фарами. Тобто вони впевнені в тому, що ніхто не буде по них завдавати удар", – зазначив армієць Михайло.

В ніч, коли на позиціях ворога відбувалася ротація, Тарас чергував на посту. Каже, готувався до найгіршого, а коли настав ранок, отримав щасливу звістку з дому.

"Ніч не спав. Потом вранці надійшов дзвінок, що в мене народився син! Сам не зміг приїхати! Ситуація, самі розумієте, але вже скоро буду дома. Жінку дуже люблю і цілую. Поліночко, дякую за сина!" – ділиться боєць.

"Люди тримаються! Незважаючи на ці умови, в яких вони перебувають тут. Не зовсім комфортно. З нами Бог і Україна!" – наголосив військовослужбовець Михайло.

Вікторія Ковальова, Петро Ковальов, "5 канал"