Скріншот відео

Підсумки першого дня саміту НАТО: підтримка України та через що ледь не пересварилися лідери

У НАТО схвалюють українські реформи і визнають євроатлантичні прагнення

Перший день саміту НАТО у Брюсселі завершився. Ухвалити підсумкову декларацію, зазначають, лідерам було важко, бо в них були різні позиції щодо того, якою має бути обороноздатність Альянсу. Але врешті-решт дійшли компромісу. Декларація має численну кількість пунктів, один з яких – 66-й – присвячений Україні. НАТО визнає прагнення України інтегруватися до Альянсу і відзначає її демократичний вибір.

Документ зазначає, що НАТО підтримує раніше ухвалене на Бухарестському саміті право України на інтеграцію до Альянсу. Також Альянс схвалює реформи, які проводять в Україні, адже вони сприяють як економічній, так і політичній стабільності країни. Водночас обіцяють підтримувати, як політично, так і практично. При цьому підтвердили, що програми з допомоги Україні, ухвалені два роки тому, залишаються та навіть збільшуватимуться, позаяк Україна найбільше постраждала від російської агресії.

На підсумковій прес-конференції Єнс Столтенберг наголосив, що Росія й досі залишається однією з найбільших небезпек для НАТО і пояснив, що підтримка Чорноморського регіону є пріоритетом для Альянсу.

Лідери НАТО під час саміту мало не пересварилися, бо одні хочуть більше видатків на оборону, інші – посилення військової присутності. Треті вимагають підтримки партнерів у протистоянні агресивній Росії. Хоча нині прямої загрози з боку Москви для Альянсу немає, більшість лідерів визнають: у багатьох напрямках НАТО не готове боротися – надто різне бачення колективної безпеки.

Попри фінансові труднощі, лідери таки домовляються поступово збільшувати витрати на оборону.

На такому кроці наполягав американський президент Дональд Трамп. Каже, ще на саміті в Уельсі 2014-го НАТО ухвалило рішення – кожна країна має збільшити витрати на оборону до 2% ВВП, однак більшість цього досі так і не зробила. Обурюють американського лідера три європейські країни з найбільшими економіками ЄС: Німеччина, Франція та Італія. Берліну нагадують, що Росія нині найбільша загроза для НАТО. І поки американці захищають Європу, Німеччина купує російський газ і будує газогін "Північний потік-2".

"Ми маємо захищати вас від Росії, однак Німеччина платить їй мільярди доларів. Німеччина повністю контролюється Росією, оскільки вони отримують до сімдесяти відсотків своєї енергії від неї та нового газопроводу. Це дуже погано для НАТО, і так не має бути. Ми маємо поговорити з Німеччиною про це", – заявив президент США Дональд Трамп.

Реакція Німеччини не забарилася. Канцлер Ангела Меркель запевнила, що її країна робить багато для Альянсу.

"Німеччина є другою країною Альянсу за кількістю військ. Більша частина нашого військового потенціалу залучена до НАТО. В нас і досі активна присутність в Афганістані. Там ми захищаємо також інтереси і Сполучених Штатів", – заявила Меркель.

У НАТО підрахували, що нині жодна країна не скорочує військових бюджетів. Навпаки – щороку витрати на оборону збільшуються. Завдяки таким заходам країни Альянсу закуповують нову техніку. На саміті вирішують створити війська оперативного реагування НАТО. 30 бойових кораблів, 30 механізованих батальйонів і 30 авіаційних ескадрилей зможуть розгорнути за 30 днів.

"Цього року ми очікуємо, що вже 8 країн-членів Альянсу витратять на оборону такі суми. 2014 року їх було лише три. І більшість запланували досягнення 2% протягом десятиліття", – заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг.

У межах саміту в середу, 11 липня, відбулося засідання Північноатлантичної ради за участі президентів Грузії та України. Мали обговорювати із партнерами три напрями співпраці. Це безпека в регіоні, протистояння агресії Росії та звільнення українських політв’язнів. По-друге, оцінювати, як Україна виконала пакет комплексної допомоги, яку надали за підсумками Варшавського саміту 2016 року. Київ же хоче почути перспективи євроатлантичної інтеграції.

"Ми хочемо, щоб наш аспірансткий статус був визнаний політично. Формулювання, які зроблені, можна буде прочитати завтра після засідання. Ми хочемо, щоб питання партнера з розширеними можливостями – воно є більш військовим, ніж політичним, але воно теж для нас цікаве. Ми очікуємо, що те, що було сказано на бухарестському саміті, буде повторено про те, що Україна має стати членом Альянсу", – заявив посол України в НАТО Вадим Пристайко.

Цьогорічне засідання комісії Україна – НАТО заблокувала Угорщина. Та попри це Альянс ухвалить рішення щодо України, в якому визначать пріоритеті співпраці та перспективи прагнень Києва отримати повноцінне членство. Офіційним документом стане заява генерального секретаря НАТО.

Михайло Прудник, Іван Довганик, "5 канал"

Попередній матеріал
Гопко роз'яснила, чому насправді Угорщина блокує комісію Україна-НАТО
Наступний матеріал
Неспокійно, але є втішні новини: як минають дні захисників Новозванівки під час перемир'я

Кулеба про інсайд саміту Україна-ЄС: які настрої в Європі щодо України, а які щодо РФ

Підсумки саміту Україна-ЄС: прес-конференція Порошенка, Туска та Юнкера – відео

На Балканах зараз справджується російський страшний сон – політолог

Реакція ООН та Євросоюзу на рішення США покинути Раду з прав людини: "шкодить ролі США, як захисника демократії"

Сильніші разом: як українські та американські військові долають водяну перешкоду – ФОТО

Лідери НАТО закликали Росію вивести війська з України – декларація саміту