Терористи щільним вогнем із гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї обстрілювали оборонців Лебединського. Армійці були вимушені відкрити вогонь у відповідь.
Ці українські позиції оточені ворогом з двох сторін. Тож шанці тут глибші за людський зріст. При цьому морпіхи продовжують укріплюватися.
Терористи встигли пристрілятися і б’ють досить прицільно.
"Це я стояв на посту і почалася там стрілянина. На інших позиціях. Я думав подивитися, поспостерігати і якраз став, в бінокль почав спостерігати, почув постріл і відразу приліт у короб, як би врятував мене", – пригадує військовослужбовець із позивним "Робот".
Попри перемир'я, активність бойовиків значно не знизилася – лише стали трохи менше застосовувати артилерію та міномети. Але вогонь по оборонцях Лебединського відкривають, як і раніше, щовечора. В четвер били особливо щільно.
"Задіяли СПГ, РПГ було приходів 5. І активно кулеметники їх працювали з 2-х точок, тобто вони намагалися відсікти нас", – пояснює боєць Андрій.
Морпіхи відповіли супротивнику вогнем зі стрілецького озброєння, але це на бойовиків подіяло не одразу. Бій тривав близько години.
"Дали команду взяти противника трошечки приглушити у зв'язку з тем, що, може бути, якщо вони будуть тут нас відволікати. З іншого боку – ДРГ можуть активізуватися. Тим паче, вже були випадки, що вони могли собі дозволити випити і піти подивитися – як там дружній народ", – пояснює боєць Андрій.
Серед оборонців Лебединського і боєць із позивним "Перчик". Він тут наймолодший. Хлопцеві всього 18. Каже, можливості поїхати на фронт чекав від самого початку війни.
"Захотілося ще в 14-му році, як почалася війна. Подумав – чим я гірший, та й пішов сюди по можливості", – пригадує "Перчик".
Вдома на Харківщині армійця чекає вагітна дружина – вже за тиждень у нього народиться син. Але хлопець каже – нині він потрібніший на "нулі". Вірить, що додому повернеться лише з перемогою.
"Коли вони підуть, тоді й перестанемо воювати. Тільки так", – запевняє боєць.
Анастасія Старостенко, Олег Корінний, "5 канал"
