Навчитися шити професійно або для власних потреб. На Черкащині благодійники відкрили швейну майстерню, де переселенці можуть опанувати нові навички. Добродійна організація закупила обладнання та встановила його в одному з гуртожитків, де мешкають внутрішньо переміщені особи. Спершу потреба була у швейних машинках для особистого користування, але в процесі облаштування виявилось, що є запит і на курси. Як відбувається навчання – у сюжеті журналістки "5 каналу" Яни Лимаренко.
Звук швейних машинок від ранку лунає в одному з гуртожитків Черкас, де мешкають переселенці. Це охочі шити сіли за новеньку техніку. Тут почала працювати швейна кімната. Олена Комарова робить рівні стібки та нових шторах, які давно планувала повісити на вікно. Треба було лише їх пошити. Каже, шити вміє, але не було машинки. Свою власну змушена була залишити. Жінка в 2014-му виїхала з Луганської області в Харківську, а згодом була змушена покинути і новий дім.
"Мені не вистачало машин, я думаю, що кожній хазяйці це відомо, якийсь текстиль там у кімнату пошити або там десь щось тріснуло, лопнуло, треба десь щось зашить або якісь поробки хочеться зробити, у мене є малесенька машинка китайська в кімнаті, і така кімната потрібна", – каже мешканка гуртожитку Олена Комарова.
А хто шити не вміє – тут навчать. За інструкторку – Лідія Рожанська. Вона має фахову освіту і шиє все життя. Жінка – теж переселенка, з Краматорська, мешкає в цьому гуртожитку вже два роки, виїхала через російські обстріли. Лідія показує свою кімнату – посередині стоїть манекен для шиття.
Шити – улюблена справа і одночасно робота для Лідії. Свою швейну машинку забрала, коли евакуйовувалася. В Черкасах влаштувалася на швейне підприємство. А навчати інших шити їй в задоволення.
"Бажають, усі хочуть навчитися, така ідея – навчити, пояснити, що таке машинка, навчити користуватися. Аби люди потроху змогли брати маленькі ремонтні роботи, заробляли потроху, а далі, якщо піде просування, люди братимуть більші пошиви", – каже мешканки гуртожитку Лідія Рожанська.
У гуртожитку для внутрішньо переміщених осіб виділили половину кімнат, натепер тут проживає 51 людина.
Переселенців замість студентів поселили в гуртожитку після початку великої війни. Допомагали чим могли, багато хто приїхав навіть без одягу. А речі, які можна було брати з гуманітарної допомоги, не завжди підходили – треба було підшивати.
"Коли літо пройшло і перед 1 вересня почали приходити з дітьми, що там щось купили, там хтось віддав і треба його підшить, якби була тут машинка, і у мене така думка виникла, і я працюю з волонтерами і я думала, щоб якийсь куточок виділить, щоб привезли волонтери, а потім, спасибі, відгукнулися "Право на захист", – каже завідувачка гуртожитку Любов Романенко.
Допоміг обладнати навчально-практичну швейну кімнату благодійний фонд. Він опікується переселенцями і допомагає в облаштуванні профільних кімнат – спортивних та реабілітаційних. А тут, кажуть, звернення було новим – потрібна швейна. На облаштування пішло 200 тисяч гривень від благодійника. Ремонт у гуртожитку робили самі.
"Для того щоб люди змогли заробляти для себе, робити свою справу, навчитися щось для себе, тому шо в основі люди, які переміщені зі сходу держави – там такі професії, які в нас важко знайти, тому потрібно тут адаптуватися, і це можливість для заробітку і життя", – зазначає регіональний СССМ координатор БФ "Право на захист" Віталій Радченко.
Нині починають навчатися десяток тих, хто хоче сісти за машинку. Приходити попрацювати можуть усі охочі переселенці.
Яна Лимаренко, Олександр Лісовий, Черкаська область, "5 канал"
Читайте також сюжет: відтворює дороге серцю місто: переселенка з Бахмута відкрила квіткову кав'ярню в Черкасах. Дівчина отримала гранд на обладнання, знайшла приміщення і затіяла ремонт.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
