З обіймами та побажаннями здоров'я зустрічають Анну Курілову в Харківському онкоцентрі. Жінку тут оперували, згодом хвилювалися через трансплантацію та повернення додому.
"Я ж кожній обіцяла, я кожній говорила медсестрі: я повернуся", – каже пацієнтка Харківського обласного центру онкології.
Від 10 років Анна Курілова хворіє на невиліковну форму гепатиту. Він викликав цироз печінки і рак. Та попри вдалу операцію понад рік тому, лікарі наполягали на пересадці печінки.
"Часу до печінкової недостатності було вже досить небагато. Тому, власне кажучи, і був обраний метод трансплантації печінки як єдино можливий, щоб врятувати її життя і не довести зміни в організмі до вже незворотних", – пояснив генеральний директор Харківського обласного центру онкології Денис Скорий.
На трансплантацію Анна чекала рік. На той час операцію можливо було зробити лише в Білорусі. 132 тисячі доларів погодилася оплатити Україна. 9 травня Анну прооперували.
"Коли я приїхала, це стільки емоцій було, стільки було радості, вони питали: "Мама, це ти вернулася? А ти надовго?" – розповідає Анна.
Недарма жінка досі не вірить, що вдома. За кілька днів до вильоту Анни Україна припинила авіасполучення з Білоруссю. Тоді на сторінці жінки у фейсбук з'явилося звернення. Залишатися у країні Анна не могла. Без лікування був ризик ускладнень. Наймати власний транспорт не було коштів.
"Був шок, був оцей пост, істерика, бо я не знала, що мені робити, кожен варіант не підходив. І потім включилося наше посольство, яке запропонувало варіант", – каже Анна Курілова.
До евакуації група Харківського центру екстреної медицини готувалася понад добу. Робили документи, здавали ПЛР-тести. Подолали загалом 2 тисячі кілометрів в обидва боки. Таку довгу евакуацію харків'яни робили вперше.
"У нас є обладнання спостереження, є можливість моніторити стан постійно. Усе це було залучено. Хвора могла в положенні лежачи їхати", – запевнив директор Центру екстреної медицини та медицини катастроф Віктор Забашта.
За даними Міністерства закордонних справ, у Білорусі таких пацієнтів, як Анна, залишається ще 19. Їх обіцяють повернути в Україну. Сама ж Анна продовжить лікування в Харківському центрі онкології.
"Я дала собі зарок жити за двох, тепер за себе і за донора. А ще більше я вдячна його родичам", – наголосила жінка.
Оксана Нечепоренко, В'ячеслав Кузьменко, Харків, "5 канал"
