Психологічні травми після життя в окупації за рік не минули. Жителі Херсонщини масово скаржаться на пригнічений стан та страхи, що загарбники можуть повернутися. Допомагати людям позбавитися депресій взялися психологи-волонтери. Серед пацієнтів – не лише дорослі, а й діти. На одному з сеансів психологічної допомоги побувала журналістка "5 каналу" Валентина Федорчук.
"Ми все якби переводили в гру, ось поїхав танк, ось поїхав той, а ззаду наші. То ми їх так підбадьорували, вони навіть вже розрізняли де танк, де САУ, де БТР", – розповідає мати сімох дітей Марія.
Марія – матір сімох дітей і нині чекає на восьмого. Каже – старші вже роз'їхалися та створили сім'ї, а от меншенькі разом з батьками під час російської окупації залишалися у селі. Замовчувати, що відбувається навколо було небезпечно, каже Марія. Тож, намагалася із чоловіком пояснювати дітям серйозні речі в ігровій формі.
"Ми вже пояснювали що це буде прильот і вони вже ховалися, де кутки шукали, де стіночки тако в кутках ставали. То на пол лягали і рота відкривали і вуха затуляли. Ми вже понаучали то вони сприймали так, ну знали що то потрібно для безпеки, щоб не вбило, не контузило, не поглохли так миїм пояснювали і вони це розуміли", – зазначає жителька Садка Марія Цимбала.
Часи в окупації не минули для місцевих безслідно, адже думками час від часу повертаються саме у страшний період життя, розповідає інша жителька Садка пані Наталія. Жінка знайшла спосіб – відволікається від тяжких думок – взялася за пензля. Власними руками вже створила чимало арт-об’єктів у селі. Проте, зізнається, іноді страх однак повертається.
"Страшно, щоб ті тварі назад не вернулися до нас. 30 кілометрів поруч, це дуже тяжко, буває просто вечір находе, як бахне щось і думаєш що вони от вже опять, ці зетки заїдуть в наше село – це тяжко", – каже жителька Садка Наталя Щеглова.
Щоб допомогти місцевим впоратися з психологічними наслідками окупації – до сел на херсонщині приїздять психологи-волонтери. Серед них – Олена Козир із Дніпра. Це вже її третя місія у селі Садок. Психологиня каже, спочатку їздити у прифронтові населені пункти було лячно. Але свій страх поборола, коли дізнавалася про горе, яке пережили місцевіі, адже розуміла – їм потрібна допомога.
"Відчуття того що люди заходять до мене такі напружені, а виходять або з посмішкою або їм вдалося поплакати, то це вже результат для мене, навіть за ті 40 хвилин. Результат на лиці. І я одразу записалася на наступну місію, тому що це ще допомагає мені відчувати себе потрібною, реалізованою", – зазначає психологиня-волонтерка Олена Козирь.
За одну місію Олена встигає провести сеанси психологічного розвантаження близько півтора десятку місцевих. Іноді сама заходить до родин із дітьми, щоб зрозуміти причину депресивної поведінки малолітніх. Психологиня каже, навіть коли повертаєься у Дніпро – продовжує консультувати людей з деокупованих територій дистанційно. Адже їхні травми потребують тривалого лікування.
Валентина Федорчук, Владислав Радковський, Херсонська область, "5 канал"
Читайте також: "Чому повільно наступаєте? Ми тебе туди не відправляли!": ТОП табу-питань до військових – поради психолога
Дивіться також відео: Як працює "БУДИНОК ВЕТЕРАНІВ"? Збільшили штат психологів. Всі ми травмовані. Вікторія Шинкаренко.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.