Українська мова
Українська мова Радіо Свобода

Закон про мову: хто саботує імплементацію і де "загубився" мовний омбудсмен – репортаж

Читайте по-русски
У проголосованому проєкті бюджету на 2020 рік видатки на виконання закону про мову депутати не врахували

Досі невідомо, хто ж займе посаду мовного омбудсмена в Україні. Два із трьох відомств досі не подали своїх кандидатів. Термін на призначення збіг, а вакансія так і залишилася, повідомляє "5 канал".

А поки громадські активісти усі складнощі долають власними силами.

Студент Київського національного економічного університету Богдан Маланчук розповідає про мовний конфлікт із викладачем, що трапився на лекції. Матеріал, який читала викладачка, був російською. Хлопець зробив зауваження: "Я запитав, чи можна мені все ж таки українською пару проводити. На що вона відповіла "можно, но позже".

"Минуло, можливо, 30 секунд чи 40. Я так розумію, викладач думала над цим і одразу до мене звернулась, і каже: "А ви що, націоналіст? Чи ви російською не розумієте?", – розповідає студент.

Діалог із викладачем студент виклав у пояснювальній записці до адміністрації вишу. Там провели службове розслідування. Журналістів запевняють: мову поважають, мовою викладають. Але бувають винятки.

Богдан Чиж, помічник ректора Київського національного економічного університету, пояснює: "Конкретно ця викладач викладає виключно українською мовою. Але: так, був цей випадок, коли вона задачу зачитала російською мовою саме по кримінальному праву Радянського Союзу. Службове розслідування проведене, заходи з цього приводу вжиті – це усне попередження викладачу".

Уже з наступного року такі інциденти впадуть на плечі мовного уповноваженого.

"Надзвичайно важливий елемент закону – санкції та контроль, щоби забезпечити його реальне функціонування", – запевняє громадський діяч, експерт із питань мовної політики Сергій Оснач.

За законом, уповноважений запрацює лише за шість місяців після призначення. І з того часу громадяни, яким відмовлятимуть у наданні послуг чи інформації українською, зможуть звертатися до омбудсмена. Той перевірить ці факти і винесе попередження. А за друге порушення – уже й штраф випише.

Уже понад три місяці чинний закон про мову. За цей час Уряд мав сформувати профільну Нацкомісію та призначити мовного уповноваженого. Хто обійматиме цю посаду – досі невідомо. Термін на призначення збіг, а вакансія так і залишилася.

По одному кандидату на посаду мовного омбудсмена до Кабміну мали подати три відомства: Міністерство юстиції, Міністерство культури, молоді та спорту, а також уповноважений Верховної Ради з прав людини. Бюрократичну процедуру виконала лише остання інституція. Кандидата обирали через внутрішній конкурс.

Тарас Кремінь, кандидат на посаду уповноваженого із захисту державної мови від уповноваженого ВР, розповідає: "Єдиний телефонний дзвінок відбувся невдовзі після перемоги в конкурсі. Просили дозвіл на обробку персональної інформації Кабінетом Міністрів України. Це єдине, що я почув за ці два місяці. Увесь цей час – тиша, спокій. Я думаю, що тут помітний очевидно політичний слід".

Інші два відомства з кандидатами не визначились.

У Мін'юсті людини на цю посаду просто немає, про що до Кабміну так і повідомили. Відомство поінформувало Кабінет Міністрів про відсутність кандидатури на посаду уповноваженого із захисту державної мови, яка відповідає вимогам, визначеним ч. 4 і 5 ст. 50 закону.

Кандидати на посаду уповноваженого
Кандидати на посаду уповноваженого5 канал

Мінкульт затримку з уповноваженим виправдовує відомчою реорганізацією. Нині саме об'єднують кілька міністерств в одне, їм не до мови. Після завершення реорганізації мають бути сформовані профільні структурні підрозділи, які безпосередньо впроваджуватимуть державну політику в різних сферах, зокрема і в мовній. Щодо подання кандидатури на посаду уповноваженого із захисту державної мови – це буде зроблено найближчим часом відповідно до законодавства.

Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук пояснює: "Ми мали на цю тему розмову з паном Бородянським (міністр культури – ред.), і я чекаю від нього кандидатуру зараз. Ну тобто ми в пошуку людини, яка могла би повною мірою виконувати цю функцію".

Сповільнення виконання вимог закону обурює громадських діячів, які опікуються питаннями мови. У зверненні до урядовців вимагають призначення кваліфікованої людини, а також просять передбачити фінансування Нацкомісії зі стандартів державної мови та інституту уповноваженого.

"Законом передбачено створення, наприклад, курсів з української мови для тих, хто ще її не опанував. Тобто це ті, як казала команда Зеленського, "пряники" – стимули підтримки української мови", – каже Сергій Оснач.

За проєкт кошторису на 2020 рік депутати голосували минулого тижня. Але в ньому статтю видатків на виконання закону про мову не врахували.

"Коштів на функціонування інституту уповноваженого, який повинен бути вже створений, але досі не створений, у бюджеті не передбачено. Ні Мінкульт, ані Мін'юст (частково це стосується Міністерства юстиції), ні сам уряд, коли ми говоримо про уповноважених, – повністю саботує впровадження закону про забезпечення функціонування державної мови", – обурюється нардеп від "Європейської солідарності" Микола Княжицький.

Втім, голова уряду повідомив, що до другого читання кошторис ще будуть доопрацьовувати.

"Виходячи з того, який обсяг грошей у нас буде, ми з вами зважимо пріоритети і подивимося, що і яке фінансування має отримати. Звичайно, я хотів би, щоби в нас знайшлися ресурси на те, щоби підтримати роботу цієї комісії. Але чітку відповідь я вам можу дати приблизно в середині листопада, коли буде затверджений держбюджет", – пояснює Олексій Гончарук.

Варто зазначити, що і тижня не минуло після голосування, як у Мінфіні пріоритети таки розставили. До другого читання у бюджеті передбачили на потреби нацкомісії – 33 млн грн, а на роботу уповноваженого – 17 млн.

Костянтин Ващенко, держсекретар Мінфіну, каже: "На даний момент ця цифра узгоджена. Якщо її розшифрувати, передусім – це видатки на роботу апаратів відповідних державних органів. Тому що держслужбовці мають отримувати зарплату. Повинні бути обладнані робочі місця".

Але чому чиновники "розщедрилися на мову" лише зараз, після розголосу, в Мінфіні пояснюють просто: з мовними запитами ніхто не приходив.

"Чому це питання постало після першого читання? Не отримавши запитів від відповідних міністерств, ми не мали можливість планувати. Але потім ця ситуація була скорегована, відповідні розрахунки ми отримали", – поснює Костянтин Ващенко.

Попри те, що гроші на "мовні рахунки" знайшлися, імплементацію закону гальмує чи то бюрократія, чи то небажання його виконувати. Утім, деякі зміни у мовній сфері все ж таки запрацювали. Українською зобов'язані володіти і говорити чиновники, судді, військові, медики, освітяни та інші держслужбовці. Щоправда, для декого закон як і раніше, неписаний. Аж поки мовне питання не набуде розголосу.

Евеліна Михайленко, Едвард Белінський, "5 канал"

Дивіться фотогалерею за темою:

"Мова – це наша безпека": під Радою влаштували мирну акцію на підтримку закону

Акція на підтримку закону про мову
/
Акція на підтримку закону про мову
/
Акція на підтримку закону про мову
/
Акція на підтримку закону про мову
/
Акція на підтримку закону про мову
/
Акція на підтримку закону про мову
/
Акція на підтримку закону про мову
/
Акція на підтримку закону про мову
/
Акція на підтримку закону про мову
/

Попередній матеріал
Представники полку "Азов" прийшли до МЗС – причина акції
Наступний матеріал
Гладковський виграв суд у НАБУ (оновлено)

Закон про державну мову набув чинності – що тепер

Єльченко розповів, як Україна використає засідання ООН, скликане Росією щодо "мовного закону"

У Зеленського планують змінити мовний закон – подробиці

На часі: в інституті мовознавства прокоментували зміни в правописі – сюжет

Матір школярки подала позов про оскарження нової редакції українського правопису

"Все чітко по програмі": Порошенко прокоментував подані проти нього позови