У те, що в судах вершать правосуддя, вірять менше ніж 2% українців, а от не довіряють служителям Феміди – понад 70% громадян. Це дані соціологічного дослідження Центру Разумкова за грудень минулого року. Чому так – напередодні масштабної акції протесту під Офісом президента після вироку Сергію Стерненку розбиралася кореспондентка "5 каналу" Леся Головата на прикладі чотирьох справ, які отримали найбільший резонанс у суспільстві.
Щотижня позбавляти мантій погрожував президент недоброчесним суддям ще восени 19-го, а також – обіцяв провести судову реформу. Утім, щось пішло не так, і в Україні досі говорять про вибіркове правосуддя.
Жодного судового засідання без підтримки вулиці. От уже рік і два місяці провів за ґратами сержант Сил Спеціальних операцій та музикант Андрій Антоненко. Ріфмастера обвинувачують у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета. Головні докази – це експертиза відео з місця злочину, коли вночі зловмисники встановлювали під автівкою вибухівку.
"Особа чоловічої статі, що бере участь у закладанні вибухового пристрою під авто Шеремета, – це громадянин Антоненко. Особа жіночої статі, яка закладала вибухівку, це Кузьменко Юлія", – заявляв начальник кримінальної поліції Євген Коваль.
Пара на відеодоказах – приблизно однакового зросту. А різниця між Антоненком та Кузьменко – 14 см. Андрій Антоненко певен – його призначили вбивцею.
Генпрокурорка, яка сама себе називає оком государевим, переконує – контролює хід справи.
"Прокурори виконують свої процесуальні функції. Жодним чином не зловживають своїми правами", – переконує Венедіктова.
Якщо у справі Шеремета генпрокурка виправдовується, то в не менш резонансному розслідуванні – вбивства Катерини Гандзюк – усі лаври приписує собі. Улітку до СІЗО спровадили ймовірного замовника вбивства Владислава Мангера та організатора – кримінального авторитета Олексія Левіна.
"Жодному з моїх попередників не вдалося поставити крапку та відповісти на суспільний запит щодо притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних до вчинення зухвалого нападу на громадську активістку Катерину Гандзюк", – каже Ірина Венедіктова.
Близька подруга Катерини Гандзюк Марина Хромих не пропускала жодної нагоди, щоби ця справа була на слуху.
"Ірина Венедіктова просто бреше. Вона не може приписувати собі цю заслугу ні в якому разі", – каже Марина Хромих.
Марина Хромих наполягає – результату досягли не завдяки, а всупереч офіційному слідству, адже позаду – десятки акцій протесту під судами та Офісом президента, розслідування, яке паралельно проводили журналісти.
"Тільки завдяки тому, що українське суспільство і його активна частина досі не забули цю справу, досі борються за неї, тільки завдяки тому ми маємо такий результат", – каже подруга Катерини Гандзюк, активістка Марина Хромих.
Натомість результату немає в іншій справі, яку вже охрестили "врятувати рядового Татарова". Йдеться про заступника голови Офісу президента. Кураторові правоохоронних органів із Банкової Олегу Татарову антикорупційні прокурори закидають, що дав хабаря за фальсифікацію експертиз. Втрутився Офіс генпрокурора – і прокурорів замінив, і клопотання про арешт відкликав.
"Ніхто нікого не рятує, якщо ви бачили, я анонсував запрошення на суд, щоби дослідили і щоби розказали. Хто мене рятує?" – дивується Олег Татров.
Недосяжним для українського правосуддя виявився і голова одіозного Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк. Захоплення державної влади йому та ще 6-м суддям інкримінує НАБУ. Уже кілька місяців детективи бігають за Вовком із повістками, але привести – навіть примусово – до Антикорсуду не можуть. На заваді – суддівський імунітет.
"По місцю роботи, по всіх відомих адресах проживання підозрюваного Вовка він був відсутній", – розповів прокурор САП Олег Макар.
І справу Татарова, і Вовка заблокували навмисне, вважають експерти.
"Системне втручання в ці справи з боку Генеральної прокуратури, з боку Вищої ради правосуддя, якщо ми говоримо про суддів Окружного адмінсуду міста Києва, фактично вони блокують можливість затримувати підозрюваних, блокують можливість обирати запобіжні заходи", – розповів юрист "Центру протидії корупції" Вадим Валько.
І відповідати за це, переконує правник Роман Маселко, повинен президент.
"Президент у нашому випадку, його представники, принаймні вони так себе називають, є в Генпрокуратурі, стосовно судів, – то це, власне, президент відповідає за судову реформу. Ну і, відповідно до конституції, він ініціює всі ці зміни в законодавстві", – каже член правління "Фундації DEJURE" Роман Маселко.
А поки їх немає – ініціативу перехоплює вулиця.
Леся Головата, Олександр Химич та Юрій Усік, "5 канал"
