Українська мова
Українська мова 5 канал / Час. Підсумки тижня

Судні дні, або Наступ на українську мову: як проросійські сили готуються до місцевих виборів

Читайте по-русски
Монобільшість уже кілька разів потрапляла у мовні скандали. То спікер парламенту Дмитро Разумков заявить, що мовний закон треба міняти. То слуга Максим Бужанський пробує законодавчо відтермінувати перехід російськомовних шкіл на українську. А в Конституційному Суді представниця парламенту закидає мовному закону порушення регламенту

Українська як кістка в горлі. Конституційний Суд почав розгляд мовного закону. Того, що ухвалили 2019-го року. Визнати його неконституційним вимагають пів сотні нардепів-опоблоківців. Вони бачать у ньому дискримінацію російськомовного населення. Уявіть, нам знову в державі Україна доводиться захищати державну українську мову.

Є відчуття, що запахло місцевими виборами, і проросійські сили активно заграють зі своїм електоратом. Бо погодьтеся, мовне питання останнім часом вже абсолютно не актуальне. Досить позитивні сигнали зараз надходять від новопризначеного мовного омбудсмена Тараса Кременя. Він вважає, що закон цілком відповідає всім нормам, і те, що відбувається, називає більше політичним питанням, ніж правовим. Але чекаємо рішення суду і розуміємо, що мовне питання порушуватимуть доти, доки в парламенті будуть проросійські сили.

Тож, як розхитують українську і чим це загрожує нам із вами – дивіться далі.

Микола Понич, мешканець Києва, розповідає: "Я прийшов взяти какао, коли почав питатися, вона щось буркнула. Я кажу: "А можете українською?" А вона каже: "А я не знаю українського язика".

Киянин Микола Понич обурений – у кав'ярні в столичному ТРЦ залишився без законного обслуговування і без напою.

Микола Понич
Микола Понич5 канал / Час. Підсумки тижня


"Я кажу: я не хочу какао, я йду. Тоді я викладаю цю інформацію в соцмережах. Вона каже: "мнє всьо равно", – розповідає чоловік.

Обіцянку виконав. Та вибачень від представників компанії не дочекався.

"Вони там, де теги я поставив, позабирали теги і в коментарях написали, що вигнали ту людину",  – розповідає Понич.

У самій кав'ярні про інцидент воліють не говорити.

Спільної мови киянин, громадський активіст Володимир Ливинський не знайшов із фармацевткою аптеки у приміщенні місцевої поліклініки. Усе – через прохання перейти на державну.

Святослав Літинський
Святослав Літинський5 канал / Час. Підсумки тижня


Чоловік каже: "Відповіла, що не буде цього робити, не може цього робити".

Відпустити товар відповідно до букви закону взялася завідувачка аптеки, каже Володимир. Та осад від ситуації лишився.

"Мене звинуватили в хамстві через те, що я зауваження їм зробив", – каже чоловік.

Святослав Літинський, громадський діяч, говорить: "Буквально що два-три дні останнім часом з'являються такі справи, що люди питають: Святославе, ти маєш досвід, підкажи, як далі діяти, бо мої права порушуються?"

Його називають "мовним суперменом". Львів'янин Святослав Літинський багато років поклав на відстоювання прав українців на українську. Це він через суди змусив іноземні компанії-гіганти зважати на закон і маркували товари державною мовою.

Святослав каже: "Відтоді всі виробники почали ввозити в Україну 1-2 моделі, а то і всі з написами українською мовою. Аналогічна справа була щодо клавіатур ноутбуків".

Тепер же, сподівається, борці за мову відчують себе як за кам'яною стіною. Цього тижня Кабмін врешті-решт призначив нового мовного омбудсмена.

Тарас Кремінь, уповноважений із захисту державної мови, каже: "Команду про наступ треба давати державною мовою, а не кількома мовами".

Тарас Кремінь
Тарас Кремінь5 канал / Час. Підсумки тижня


Тарас Кремінь тепер опікуватиметься мовними правами українців. Реагуватиме й на скарги. Та про хвилю штрафів для безвідповідальних підприємців мови поки немає: "Це можуть бути тільки винятково крайні випадки, після попереджень, після офіційних звернень. Бізнес у нас відповідальний".

На відміну від чиновників. Секретаріат уповноваженого досі не запрацював. Хоча його запровадили ще навесні минулого року. Коли ухвалили мовний закон.

У квітні 2019-го списи в сесійній залі нардепи ламали кілька тижнів. Закон ухвалили після понад 2 тисяч правок. Відтоді державна мова дістала підтримку і стала обов'язковою для публічного простору. У побуті – розмовляй як хочеш.

"278 "за" – рішення прийняте, це перемога!" – лунало в залі.

Святкували не всі. Пів сотні нардепів-опоблоківців подалися до суду. Мовляв, закон про мову – неконституційний. Слухання почалися цього тижня. В Законі співавтор подання Олександр Долженков вгледів дискримінацію російськомовних.

Ігор Сліденко, суддя Конституційного Суду, каже: "Чи відомо вам про те, що термін російськомовні громадяни є так званою доктриною Путіна? – Ні, ваша честь, не відомо, я вивчав українське законодавство".

Знання законодавства екснардепа таки підводить.

Сергій Головатий, суддя Конституційного Суду, тоді говорив: "Ви стверджуєте, що російська мова на законодавчому рівні повністю виключається зі сфер трудових відносин, освіти, науки, культури, телебачення, радіомовлення. Назвіть мені ту норму".

Нардеп від Опоблоку Олександр Долженков (2017-2019) тоді говорив: "Для того, щоби надрукувати російською мовою, видавець повинен таку ж кількість тиражу зробити українською. При цьому по відношенню до кримськотатарської мови та інших мов
Європейського Союзу – цього робити не потрібно. Так, ваша честь, я вбачаю в цьому дискримінацію".

Кримські татари – інша справа, пояснює Рефат Чубаров. Їхню мову окрім України відстоювати нікому.

Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу, каже: "Вони підходять до кримськотатарської мови як до російської, якою в світі говорять більше ніж 200 мільйонів людей, а кримськотатарську мову – ЮНЕСКО віднесла до мов, над якими є пряма загроза їхнього щезнення".

Рефат Чубаров
Рефат Чубаров5 канал / Час. Підсумки тижня


Утиски від закону відкидають і автори документа.

Нардеп від "Європейської солідарності" Микола Княжицький каже: "Жодних підстав говорити про те, що закон обмежує права якихось меншин, немає, тому що цей закон про українську мову. Навпаки, в ньому сказано, що уряд має підготувати закон про захист мов національних меншин".

Нардеп і голова Верховної Ради (2014-2019) Андрій Парубій каже: "Автори подання не тільки юридично, а й політично використовують аргументи нікчемні. І використовують риторику країни-агресора. І мають на меті розколоти Україну за мовною ознакою".

Липень – гаряча пора для української мови. У ці ж дні 8 років тому виборювати права єдиної державної люди вийшли на вулицю. Тоді під Українським домом у столиці розгорнувся Мовний майдан.

Збурив активістів сумнозвісний "закон Колєсніченка-Ківалова", ухвалений з купою порушень. Він посилював права регіональних мов. А фактично давав зелене світло російській. Активісти голодували. І боронились від "Беркута". До Революції Гідності лишалося трохи більше року.

Олег Слабошпицький, громадський активіст, говорить: "Ми маємо протестувати, ми доб'ємося свого, якщо будемо згуртовані".

Тоді свого не добилися, закон скасували аж у 2018-му. Але у свідомості українців щось таки змінилося, пригадує тепер активіст Олег Слабошпицький.

Каже: "Зрозуміли, що це справді абсурд, коли в Україні не можна знайти україномовну пресу, україномовну книжку. Подивитися кіно українською".

Тоді Олег проводив під Українським домом дні і ночі. Своїх переконань не полишає. Переконаний – однодумців вистачає.

Монобільшість уже кілька разів потрапляла у мовні скандали. То спікер парламенту Дмитро Разумков заявить, що мовний закон треба міняти. То слуга Максим Бужанський пробує законодавчо відтермінувати перехід російськомовних шкіл на українську. А Конституційному Суді представниця Парламенту закидає мовному закону порушення регламенту.

Подальшу долю багатостраждального документа вирішуватимуть вже за зачиненими дверима. Після двох днів дебатів Конституційний Суд перейшов до закритої частини засідання. Рішення має поставити крапку в дискусії. Або ж, навпаки, ризикує відкинути українців на багато кроків назад.

Святослав Літинський каже: "Я хочу, щоби мої діти жили в незалежній державі Україна. Ми бачили, що мова може призвести до анексії територій і, по суті, може стати приводом для втрати державності".

А киянин Микола Понич каже: "Кажуть, що ми не Росія? Так. Мисли українською і будеш "не Росія".

Олена Соловйова, Марта Шикула та Анна Несевра, "Підсумки тижня"

Попередній матеріал
"Миротворці від ОБСЄ на Донбасі – це прикол": Клімкін пояснив своє ставлення до цієї ідеї
Наступний матеріал
Вибори в Польщі: експерти вже прогнозують, яким буде майбутнє країни за другої каденції Дуди
Loading...

КСУ подовжує розгляд мовного закону: чому на засіданні дискутували Чубаров і представник ОПЗЖ

Новопризначений мовний омбудсмен розповів про свої першочергові завдання

КСУ продовжує розгляд справи щодо закону про українську мову – відео

Кабмін призначив мовного омбудсмена: що про нього відомо

Судді КСУ поставили на місце нардепа ОПЗЖ під час розгляду закону про мову – подробиці

Мова на часі: чому так довго обирають мовного омбудсмена і хто претендує на посаду