Росія протягом останніх двох років втручалась у вибори і референдуми в п'яти країнах-членах НАТО. Про це йдеться у генеральній доповіді Комітету з питань науки і технологій "Втручання Росії в процеси виборів і референдумів у державах-членах НАТО", анотацію якої наводить голова парламентської делегації України в Парламентській асамблеї НАТО, народний депутат від БПП Ірина Фріз на своїй сторінці у Facebook.

Автор документа Сьюзан Девіс (США) зазначає, що втручання аналізується на конкретних випадках в державах-членах НАТО:

• США (президентські вибори 2016 року),
• Сполученому Королівстві (референдум про Brexit 2016 року і загальні вибори 2017 року),
• Франції (президентські вибори 2017 року), Німеччині (парламентські вибори 2017 року),
• Іспанії (конституційна криза, спричинена сецесійними процесами в Каталонії в 2017 року).

Девіс наголосила, що використовується одна і та ж типова схема: несанкціоноване втручання в мережі політичних партій і урядових структур; злам особистої і професійної пошти, викрадення персональних даних; системні викиди викраденої інформації з подальшим масовим поширенням в соціальних медіа, тиражуванням ботами, тролями та іншими засобами; передача інформації в публічний простір пресою, яка перебуває під традиційним впливом; формування контрольованими російським урядом органами неправдивої і брехливої інформації, яка підживлює полеміку і конспіративні теми; як результат, створення атмосфери непевності, хаосу і скандалів в суспільствах, які були мішенню таких дій.

Доповідачка також вважає, що таким втручанням Росія прагне: 

• загострення вже існуючої у суспільствах цих країн соціальної напруги;
• підриву довіри громадян до ліберальних демократичних інститутів;
• просування особистостей і політичних груп, які розглядаються нею як доступні для російського впливу, і дискредитація тих, хто сприймається як налаштований вороже;
• створення атмосфери хаосу і непевності в західних країнах.

На це Сьюзан Девіс пропонує:

• у галузі виборчої інфраструктури: передвиборні тестування, сертифікація систем для голосування, запровадження операцій контролю і звірки результатів, відмова від машин електронного голосування;
• у галузі інформаційних систем: утворення в зацікавлених структурах інформаційної служби системного характеру, яка могла би надавати необхідну допомогу всьому персоналу; вироблення чітких процедур оперативного реагування на випадки втручання;
• у галузі засобів масової інформації і соціальних медіа: посилення відповідальності підприємств засобів масової інформації і технологій (вжиття додаткових заходів для протидії зловживанню зловмисниками їхніми сайтами); з одного боку, та органів влади (обов'язок інформувати громадськість про ризики втручання, недопущення/усунення передумов для успіху зовнішньої підривної діяльності), з іншого.