Зараз відбувається ціла низка подій, які свідчать про намагання влади взяти під свій контроль антикорупційні органи держави, вважає народний депутат від "Європейської солідарності" Микола Княжицький. Про це він сказав в ефірі програми "Інфовечір".
"Спочатку Конституційний Суд приймає рішення про незаконність призначення Ситника, потім була відставка Холодницького, а тепер сьогоднішнє спільне голосування нової коаліції "Слуг народу" та ОПЗЖ щодо конкурсної комісії по відбору на посаду спеціального прокурора. Якби це було якесь одне рішення, то можна було б сказати, що дійсно були якісь порушення, і їх потрібно виправити. Але ми бачимо атаку навіть не на антикорупційні органи, а на їхню незалежність", – говорить Княжицький.
Як зазначає нардеп, рішення про незаконність призначення Ситника не говорить, що він має бути звільнений: "Воно говорить, що його призначення з точки зору Конституційного Суду було недостатньо вірним, але це разовий указ, тобто його вже призначили, і він тепер працює", – вважає Княжицький.
За словами народного депутата, зараз влада намагається взяти під контроль антикорупційні органи країни.
"Гео Лерос говорить про те, що йому розповідають люди не з фракції "Слуга народу", що особисто президент Зеленський телефонував до них із проханням за це проголосувати – ми бачимо, що це спроба взяти під контроль і Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру. А ця прокуратура дуже важлива, бо ми бачимо, що відбувалося зі справою Юрченка – нібито недоторканість зняли, але під виглядом зняття недоторканості навпаки її збільшили", – зазначив Княжицький.
"Прокурор, який "свій", а тепер буде "свій" антикорупційний прокурор – і вони тепер будуть вирішувати не лише те, чи притягати до відповідальності того чи іншого депутата, але й чи починати розслідування справи проти них", – вважає нардеп.
Також Княжицький зазначив, що рекомендації Європарламенту щодо роботи українських антикорупційних органів не варто відкидати.
"Я не є великим прихильником того, щоб іноземці брали участь в управлінні Україною, але якщо ми хочемо будувати незалежні антикорупційні органи, принаймні на їх старті нам усе ж таки потрібно продемонструвати світу, що ми є відкритими, і що європейці теж можуть у цьому брати участь, оскільки ми прагнемо до Європи. На наступних етапах, звичайно, всього цього робити не потрібно", – підсумував нардеп.
Нагадаємо, 21 серпня 2020 року Назар Холодницький звільнився із САП та прокуратури. Євросоюз, Світовий банк та ключові європейські держави письмово звернулися до Верховної Ради і нагадали, що прозоре та відповідне до критеріїв обрання нового очільника САП є одним із критеріїв надання 600 млн євро макрофінансової допомоги ЄС.
Після цього парламентарі не підтримали призначення членів конкурсної комісії, яка має обирати нового голову Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. В опозиції зазначили, що у списку "слуги" пропонують лояльних людей, які посприяють, аби на посаду призначили нардепа із монобільшості Андрія Костіна.
У Європейському парламенті заявили про загрозу для безвізового режиму для України через проблемну процедуру відбору нового чільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Окрім цього, Конституційний Суд України визнав призначення Ситника директором НАБУ неконституційним.
У Національному антикорупційному бюро це рішення назвали політично вмотивованим.