Обирати голову Спеціалізованої антикорупційної прокуратури мали би люди із бездоганною діловою репутацією, моральні авторитети, які мають досвід антикорупційної діяльності. Лише з третьої спроби Верховна Рада делегувала сімох представників до конкурсної комісії, але питання щодо їх доброчесності – залишається відкритим.
Найважливіший закид до них – відсутність помітних успіхів кандидатів у протидії корупції.
"В останньому голосуванні були такі побоювання, що немає антикорупційного досвіду, в цьому списку кандидатів, це вже було враховано. Є такі великі роздрукування всіляких там наукових трудів, публікацій антикорупційних", – сказав Арахамія.
Чільник монобільшості переконує: рознарядки, як голосувати – цього разу фракція не давала.
Зазвичай ця фраза означає – голосів "слуг" – не вистачить, доведеться домовлятися. Тож до списку поступово вносили кандидатів від фракції "Опоплатформа – За життя", груп "Довіра" та "За майбутнє".
"Бусол Олену Юріївну, Гуджала Андрія Андрійовича, Дрозда Олексій Юрійовича, Коваль Катерину Петрівну, Навроцького В'ячеслава Олександровича, Романюка Богдана Васильовича, Соболя Євгена Юрійовича", – повідомив голова комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський.
"Достойні люди, які є докторами наук, науковими спеціалістами, юристами високої кваліфікації, які можуть абсолютно реально розпочати процес, який ми називаємо протидіяти безкарності й корупції в Україні", – переконує голова групи "За майбутнє" Тарас Батенко.
Один із достойників від ОПЗЖ – Андрій Гуджал, який до 19 року працював в органах прокуратури, а нині – займається адвокатською практикою. У пошуковиках нам не вдалося знайти ані фотографії самого Гуджала, ані наукових робіт. А от закидів – чимало.
"Це прокурор, який відмовився проходити атестацію, коли очищали Генпрокуратуру, а тепер оскаржує тодішнє своє звільнення в суді, який чесний прокурор. У Гуджала – проблеми з декларуванням, із майном", – пояснює голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін.
"Позиція нашої фракції, що люстрація повинна бути скасована як незаконна, що порушує Конституцію. Стосовно невідповідності декларації – якщо будуть такі установлені, він буде покараний або його просто не пропустять. Мені такі факти не відомо", – сказав Медведчук.
Одностайно проти три опозиційні фракції: "Європейська солідарність", "Голос" та "Батьківщина". Кажуть: про незалежність САП можна забути.
"Це конкретний реванш прокремлівських і олігархічних структур в Україні. Влада хоче ще більше зцементувати свій вплив на правоохоронні органи", – каже співголова фракції "ЄС" Артур Герасимов.
"Ми повинні отримати людей із беззастережною репутацією, які оберуть чесного, порядного керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а не тих людей, чиї прізвища вже називаються у ЗМІ як майбутніх очільників САП", – наголосив депутат "Батьківщини" Сергій Власенко.
"Люди, які зараз захищають корупціонерів, справи яких веде НАБУ і САП. Це люди, які самі не могли пройти тести і не можуть пояснити своє майно. Не можна голосувати цю постанову", – переконувала Олександра Устінова.
Але цього разу червоні кнопки на табло – погоди не зробили.
І поки слуги з так званої групи Ігоря Коломойського роблять радісні селфі, на голосування реагують у Європарламенті. Представниця комітету закордонних справ, депутатка з Німеччини Віола фон Крамон заявила у твіттері:
"Тоді, як міжнародна спільнота переймається Білоруссю, український уряд поспіхом просуває кандидатів, яким бракує досвіду і принциповості для відбору керівника САП. Так не годиться. Український уряд ставить під загрозу безвізовий режим із ЄС і майбутній транш допомоги розміром 1,5 млрд євро", – зауважила депутатка Європарламенту Віола фон Крамон.
Відреагували й на Банковій: "Закликаємо утриматися від надмірних емоцій всіх учасників суспільної дискусії щодо діяльності антикорупційної інфраструктури держави, а також від спекулятивних оцінок роботи конкретних осіб на адміністративних посадах в антикорупційних органах".
До комісії, яка обиратиме наступного антикорупційного прокурора, входять 11 членів: 4 міжнародних експерти та 7 нинішніх новобранців від парламенту. Вакансія чільника САП з'явилася 21 серпня, коли Назар Холодницький написав заяву про звільнення. Тому передував конфлікт із генпрокуроркою Іриною Венедіктовою. Допрацювати на посаді йому залишалося менш як 3 місяці.
Леся Головата, Ірина Сисак, Ірина Шевченко та Юрій Усік, "5 канал"