мовне питання
мовне питання womo.ua

Кириленко розповів, як у новому законопроекті про мову виписані права нацменшин

Читайте по-русски
Є домовленість з угорцями про те, що у школах буде збільшено перехідний період

Про таке розповів в ефірі "5 каналу" в програмі "Інформаційний вечір" віце-прем'єр-міністр України В'ячеслав Кириленко.

 

Посадовець відповів на запитання ведучої, чи викличе новий закон про мову такий самий резонанс і чи не стане "вибуховим", як закон про освіту, коли до 7-ї статті мала питання Угорщина.

"З приводу освіти, ми просто перенесли 7-му статтю закону про освіту в блок "мова в освіті". Але ми ж з угорцями домовилися, що просто збільшимо перехідний період у школах, де угорська національна меншина навчається. І в перехідних положеннях ось цього базового закону про мову, який ми ухвалимо, ми чітко запишемо цю перехідну норму. До 9 років, я думаю, буде надано угорській національній меншині, щоб поволі опановувати українську мову, аби потім кожен предмет вони могли розуміти українською мовою, щоб бути адаптованими до нашого суспільства. Якщо вони громадяни України, то повинні знати українську мову, щоб на рівні конкурувати з усіма іншими. А вивчення угорської держава їм гарантує. Вони вивчатимуть угорську, як мову національної меншини", – сказав Кириленко.

Крім того, посадовець розповів, що законопроект про мову 5670-д уже взято до розгляду у другому читанні і з наступного пленарного тижня (з 11 березня – ред.) він буде розглядатися у Верховній Раді. За словами Кириленка, там 2059 поправок.

Він також сказав, що там потрібна буде консолідована відповідь, яка врахує позицію багатьох міністерств і відомств – освіти, культури, Держкомтелерадіо тощо, бо цей закон стосуватиметься застосування української мови в усіх сферах суспільного життя.

Не приватного, а саме суспільного. Тобто приватне життя він не регламентує і ніхто ні до чого не буде примушувати, а якщо ти держслужбовець, то маєш знати українську мову", – уточнив віце-прем'єр.

Що Кириленко сказав про нацвідбір на "Євробачення-2019" та про скандал навколо "Укроборонпрому" – дивіться у повному відео інтерв'ю:

Як повідомляв 5.UA, український закон "Про освіту" набув чинності 28 вересня. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах в Україні (зокрема, її критикував голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль) і за кордоном. Угорщина заявляла про свої намагання винести цю норму на розгляд Європейського союзу і блокувати через неї в ЄС усі євроінтеграційні кроки стосовно України.

Перехідні положення закону передбачають: "особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою". Міністр освіти України Лілія Гриневич наголошувала, що закон не позбавить меншини права на освіту рідними мовами. Вона зазначала, що закон гарантує національним меншинам вивчення їхніх мов. Проте  додала, що представники меншин в Україні повинні вільно володіти українською, щоб досягти успіху в Україні.

За даними МОН, для задоволення освітніх потреб громадян України угорської національності у 2016-2017 навчальному році функціонувало 74 дошкільних навчальних заклади з вихованням угорською мовою в Закарпатській області. Загалом угорською мовою виховувалася 5031 дитина.

Попередній матеріал
"Опізнати було неможливо": бійця, якого 4 роки вважали зниклим, нарешті гідно поховали
Наступний матеріал
Луценко запропонував новий порядок доставки російських військових деталей – подробиці