mon.gov.ua

Закон про освіту і мови нацменшин: Гриневич розповіла, про що остаточно домовилися з Угорщиною

Запропоновано модель 60 на 40 для вивчення державної мови, яка працює в Естонії і Латвії, сказала Гриневич

В ефірі "5 каналу" міністр освіти і науки України Лілія Гриневич розповіла про те, що чого домовилися з Угорщиною і як буде впроваджуватися закон на практиці.

  • До чого домовилися з Угорщиною

"Ми з цим законом були дуже відкриті і віддали його на розгляд Венеційської комісії. І це було складно, але у Венеційській комісії ми захистили цю статтю. Венеційська комісія не вимагала змін до цієї статті. Маємо рекомендації Венеційської комісії, які пов'язані з кількома пунктами. Там є 7 пунктів. І виконання їх не принесе жодних збитків провідній ідеї цієї статті 7-ї, що кожна дитина, яка навчається в українській школі, повинна незалежно від того, до якої нацменшини приналежна, повинна мати на кінець завершення загальної середньої освіти таке ж чудове знання української мови як держаної, як і рідної мови. І це була провідна ідея. Ми пропонуємо для них модель, в якій можна це розв'язати… Ми провели величезну кампанію з міжнародними партнерами і пояснили, що ми все робимо правильно. І я думаю, що це також в вплинуло на позицію Угорщини. І зараз вони виставили одну умову, що вони знімуть будь-яке блокування і зрозуміють цей закон, якщо будуть виконані всі вимоги Венеційської комісії. А це не наносить нам жодного збитку і ми так чи інакше маємо виконувати рекомендації комісії", – сказала Гриневич.

Читайте також: Гриневич розповіла, що її найбільше тривожить у результатах ЗНО-2018 і що мають намір змінити в тестах

  • Як будуть впроваджувати закон про освіту і мови нацменшин на практиці 

Гриневич розповіла, що є рекомендація Венеційської комісії про видовження тривалості перехідного періоду. "Дуже часто кажуть, що ми буцімто хочемо відкласти впровадження цієї реформи, цього закону аж до 2023 року. Це неправда, більше того, ми вже почали її впроваджувати. Просто це неможливо зробити отак, як перемкнути перемикач. Бо будь-яка реформа, яка робиться так швидко, тим більше в системі освіти, це є можливість розвернути її зовсім в інший спосіб і сказати, що всі були непідготовлені, а це стосується сотень дітей і тисяч вчителів, програм, держстандарту і ця реформа повернена назад. Ми повинні зробити так, щоб жоден вчитель у цій школі для нацменшин не міг взагалі про це сказати. Вже цього року ми хочемо закріпити вивчення української мови у школах нацменшин. Ми виділили тільки 47 мільйонів на обладнання кабінетів у школах нацменшин", – розповіла міністр.

Гриневич додала: "Ми фактично зараз запропонували модель 60 на 40, яка працює в Естонії і Латвії. Це означає, що починаємо вчити дітей рідною мовою, і вони вчать державну, а в процесі додаємо предмети державною мовою і на останньому етапі школи співвідношення навчального часу, державною мовою має бути не менше 60% і лише 40% вживання мови національної меншини. Ця модель працює... Приватні навчальні заклади можуть самі собі обирати мову… Наша ідея – щоб ці школи рухалися власними темпами, але мінімальну планку ми задали. У приватних школах співвідношення вони визначають самостійно натомість мають показати результат: те, що всі діти знають державну мову. Тобто вони мають забезпечити вивчення української мови як державної. І це нове, зараз приватні заклади не зобов'язані так робити".

  • Додаткові умови Угорщини – коментар Гриневич 

Гриневич також прокоментувала те, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що Угорщина чинитиме й далі опір – буде розблоковано тільки саміт "Україна-НАТО", – якщо новий український закон про мови, який ухвалять на заміну закону "Ківалова-Колісніченка",  і вони будуть вимагати саме офіційного статусу угорській мові: "Я думаю, що оці слова Сіярто, вони тільки продовжують політику Угорщини, яку вони використовують в своїх електоральних цілях, де у них є концепт своєї великої Угорщини. Оскільки зрозуміло, що стосовно закону про освіту вже тяжко сперечатися, тому що на міжнародному рівні з освітньої точки зору ми чітко заявили, що ми не можемо ситуацію далі утримувати таку як вона є. Я заявила позицію міністра освіти. Я вважаю, що МОН не можу допускати далі, щоб після здобуття загальної середньої освіти 75% випускників не складало результативно іспит з української мови. Тому ми змінюватимо цю систему".

Дивіться також фотогалерею за темою:

Випускниці-2018
/
Випускниці-2018
/
Випускниці-2018
/
Випускниці-2018
/
Випускниці-2018
/
Випускниці-2018
/
Випускниці-2018
/
Випускниці-2018
/
Випускниці-2018
/
Випускниці-2018
/
Випускниці-2018
/
Випускниці-2018
/
Випускниці-2018
/
Випускниці-2018
/
Випускниці-2018
/
Випускниці-2018
/
Випускниці-2018
/
Випускниці-2018
/
Випускниці-2018
/
Випускниці-2018
/
Випускниці-2018
/
Випускниці-2018
/
Випускниці-2018
/

Попередній матеріал
Хтось ховав очі, а хтось витирав сльози: дипломатам зачитали свідчення українців, яких катували в тюрмах РФ
Наступний матеріал
Бій тривав п'ять годин: бійці ЗСУ розповіли, як ворог намагається взяти під контроль міст біля Катеринівки

Київ і Будапешт проведуть переговори щодо закону про освіту

Подорож до Будапешта: чим здивує столиця Угорщини – тревел-шоу "Винна карта"

"Інформаційний вечір": інтерв'ю з Еміне Джепаровою, Богданом Данилишиним і Лілією Гриневич – відео

На Закарпатті відбулися українсько-угорські консультації: які результати

"Попросили меню українською": Слободян прокоментував побиття прикордонників у Маріуполі

Зеркаль про блокування Угорщиною засідання комісії "Україна–НАТО": Розраховуємо на допомогу США