Конституційний суд України
Конституційний суд України
5 канал

КСУ мав розпочати перевірку закону про освіту: що завадило

Феміда має перевірити норми документа на відповідність Конституції – про це у поданні просять 48 опоблоківців

Конституційний суд почав вивчати новий закон про освіту. Депутати від Опозиційного блоку вважають, що закон порушує права національних меншин. Сьогодні велика палата Конституційного суду мала заслухати позицію сторін, однак до справи так і не дійшли. Чому? Далі в сюжеті:

Мовні норми закону про освіту, який свого часу зчинив галас у Молдові, Румунії та Угорщині, дійшов і до Конституційного Суду. Тепер судді мають перевірити, чи порушує він права людей, рідна мова яких – не українська. Депутати-опоблоківці, які звернулися з поданням до суду, переконують – закон дискримінаційний.

Надто турбує депутатів-позивачів сьома стаття закону.

"Особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної та початкової освіти, поряд із державною мовою, мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується шляхом створення відповідно до законодавства окремих класів (груп) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд із державною мовою і не поширюється на класи (групи) з навчанням українською мовою".

Зокрема цю статтю вже вивчала Венеційська комісія, нагадує міністр освіти. І жодної дискримінації в ній не побачила.

"Ми отримали рекомендації Венеційської комісії, і в них немає вимоги скасувати цю статтю. Крім того того, у поданні є думка, що звужуються права. Насправді – ми їх розширюємо. Ми зберігаємо право вивчати мову і вивчати частину предметів нею. Поки дитина маленька, у початковій школі, вона взагалі всі предмети вивчає рідною мовою. Коли вона виростає, то в міру її знання державної мови вводяться предмети українською, а частина предметів є рідною мовою", – наголошує Лілія Гриневич.

Розставляти крапки над "і" в законі мали б нині судді Конституційного Суду. Частина з них була готова. Але доповідач наполягав, що не вистачає ще одного учасника процесу – представника Президента.

"Президент України має право накладати вето, тому пояснення його представника завжди, якщо розглядається подання щодо конституційності норми, є необхідними. Я як суддя-доповідач направив листа-звернення Президентові щодо пояснення його позиції. Відповіді я не отримав", – звітує суддя Ігор Сліденко.

Представник Банкової систематично ігнорує їхні засідання, скаржаться судді. Зрештою вирішують: "З метою з'ясування причин неявки представника Президента України в розгляді цієї справи оголошується перерва. Про дату і час наступного засідання суду буде повідомлено додатково".

На судові слухання також планують запросити провідних українських мовників. Щоб заслухати і їхні думки. У Міністерстві освіти розраховують на оперативний розгляд справи. Щоб депутатське подання не ставило палиці в колеса у впровадженні нового закону в новому навчальному році.

Ірина Герасимова, Дмитро Демішев, "5 канал"

Попередній матеріал
"Півдня – це ще не парламентська криза": нардеп пояснив ситуацію між БПП та "Народним фронтом"
Наступний матеріал
У Києві застрелили поліцейського: що відомо

"Найбільша надбавка": Гриневич розповіла, кому з учителів підвищать зарплату

Скандальне ЗНО з англійської: Гриневич пояснила, чому перескладатимуть лише 4 особи

Вступ до ВНЗ–2018: нововведення для абітурієнтів

"Дипломи, які не можемо визнати": Гриневич пояснила, які ВНЗ обирати для навчання закордоном

Гриневич пояснила, чому все більше українців їдуть вчитися закордон

"Запрошуємо роботодавців до співпраці" – Гриневич розповіла, як реформуватимуть ПТУ