Скріншот відео

Копіювання архівних документів обмежили: що обурило дослідників та які пояснення дають відомства

Дослідники акцентують, що два абзаци з Порядку користування документами Національного архівного фонду України майже дослівно скопійовані з російського аналога

Обмеження на копіювання документів в архівах України почало діяти 27 липня. І одразу спровокувало суперечку: дослідники та історики протестують щодо змін у порядку користування архівами. Натомість в Мін'юсті та Держархівслужбі нововведення аргументують критичним станом трьох мільйонів унікальних справ. Про позиції сторін далі у сюжеті.

"Це документ за 1796 рік. Тобто, кінець 18 століття. Написаний на ганчірковому папері залізогаловим чорнилом, які вважаються стійкими, але схильні до вицвітання", – показує головний зберігач фондів Центрального державного історичного архіву Олена Полозова.

Цю справу копіювати власною технікою, за новими правилами, заборонено. А ще під обмеження потрапляють берестяні грамоти, документи на пергаменті, рукописи, стародруки, справи, більші за формат А4 та книги завтовшки понад 4 см.

"Фактично перекрили можливість нормальної, ефективної праці професійним дослідникам від 1917 року і далі. Ну навіть зараз. Оті от рукописні документи, які ми використовуємо в 20-х роках, ми не можемо копіювати", – каже провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН Оксана Юркова.

Оксана Юркова, кандидат історичних наук, досліджує в архівних фондах рукописи Михайла Грушевського. Раніше фотографувала документи, щоби роздивитися деталі за допомогою комп'ютерних програм. Тепер мусить замовляти копії в архівах, ціна на цю послугу всюди різна.

"Якщо це копія і мені потрібно для поточної роботи, надзвичайно високу якість мені не треба і кожного разу звертатись до архіву замовляючи купу копій, витрачаючи час...Це, по-перше, я буду дуже довго чекати, по-друге, дуже багато архівів технічної бази для цього не мають. Для дослідників, які працюють за дуже скромні зарплати ці гроші є справді значущими", – пояснює кандидат історичних наук.

Генеалог Олександр Краковський, який протягом восьми років досліджує своє родинне дерево, бачить у змінах ще й корупційну складову.

"Обмеження на формат А4. Розумієте, якщо вам дуже потрібні документи, а вони вам дуже потрібні, тому що ви щось досліджуєте, ви йдете до директора. І починаєте його просити: шановний, директоре, можна я це скопіюю? Він починає вам тикати в підзаконний акт, який суперечить закону і за якусь окрему суму він вже не бачить (закриває очі рукою), що це А4. Тобто, це працює виключно так", – пояснює Олександр Краковський.

Натомість у відомствах пояснюють, що такі обмеження на копіювання потрібні, щоби зберегти три мільйони унікальних справ, які перебувають у критичному стані.

"Це такий період часу, доки ми не оцифруємо усі документи, доки у нас не буде можливості надавати в електронному вигляді всі послуги до чого ми прагнемо і що ми хочемо зробити на майбутнє, поки що в нас вводяться такі обмеження в частині копіювання. Велику шкоду наносить документам саме користування ними", – пояснює голова Державної архівної служби України Тетяна Баранова.

Як довго триватиме перехідний період – невідомо.

"З приводу того, що недостатньо фінансування і того, що в нас скорочується штат, то це тільки говорить про те, що час на це оцифрування тільки буде збільшуватись", – каже заступник міністра юстиції Денис Чернишов.

Дослідники акцентують, що два абзаци з Порядку користування документами Національного архівного фонду України майже дослівно скопійовані з російського аналога. Проте цей нюанс у міністерстві пояснили збігом обставин.

"Архівна справа універсальна. І вона універсальна для будь-якої країни", – додав Чернишов.

Наразі близько тисячі істориків, дослідників та активістів звернулися з електронним листом до парламенту, Міністерства юстиції та уряду. Одна з головних вимог – скасувати ці зміни.

Евеліна Михайленко, Ігор Селянинов, Юрій Усік, "5 канал"

Попередній матеріал
Шкіряк розповів, чи візьмуть на озброєння вітання "Слава Україні" у МВС
Наступний матеріал
Протест відчаю: на Черкащині через розбиту дорогу зчинився скандал – сюжет

Синьо-жовтий чи жовто-блакитний: історія Державного Прапора України

"Таке не має повторитися": як у Чехії згадували криваве вторгнення радянських військ 1968-го

"БлогПост": про тренування перед парадом і танці Путіна на австрійському весіллі

"БлогПост": про блакитне паливо, Фірташа та його облгази

Екс-радниця Трампа оприлюднила черговий таємний аудіозапис

Кривава сцена в парку Києва: оскаженілий тер'єр загриз бульдога та покусав хазяїв собаки