Втрата права користування житлом, коли українець живе за кордоном – як біженцям захистити свою прописку

Сьогодні власники квартир та будинків дедалі частіше намагаються через суд анулювати реєстрацію і позбавити права проживання своїх родичів або знайомих, які роками перебувають в еміграції. Натомість самі переселенці наголошують, що їхня відсутність є вимушеною через війну і не може бути підставою для позбавлення житлових прав. Про тонкощі вирішення таких конфліктів розповідає "Дивогляд" із посиланням на "Судово-юридичну газету".

Часові рамки та буква закону: коли починається зона ризику

Зазвичай подібні юридичні суперечки виникають між власниками майна та їхніми колишніми подружжями, родичами або іншими прописаними особами, які давно евакуювалися. Юристи підкреслюють: судова тяганина стосується не права власності на квадратні метри, а виключно скасування дозволу на користування приміщенням.

До врегулювання цієї проблеми суди залучають норми Житлового кодексу (статті 71–72), які тимчасово діють у перехідний період після ухвалення Закону України «Про основні засади житлової політики», а також статтю 405 Цивільного кодексу України.

Відповідно до цих нормативних актів, громадянина можуть визнати таким, що втратив право користування помешканням, за таких умов:

• Для державного чи комунального фонду: якщо людина без поважних причин відсутня за місцем реєстрації понад шість місяців;

• Для приватного житла: якщо члени родини власника не проживають у помешканні понад один рік без вагомих на те обставин.

При цьому закон автоматично захищає тих, хто перебуває на строковій або контрактній військовій службі, проходить тривале лікування, офіційно навчається чи працює у відрядженні за кордоном.

Прецеденти Верховного Суду: формальний підхід більше не працює

Останні правові позиції Верховного Суду (ВС) доводять, що служителі Феміди поступово відходять від суто календарного підрахунку днів відсутності особи. Зокрема, у ключовій постанові ВС від 2 квітня 2025 року у справі №607/19247/21 чітко зазначено, що для скасування права проживання необхідна обов'язкова одночасна наявність двох чинників: тривале непроживання понад встановлений законом строк та повна відсутність поважних причин для цього.

Ба більше, тягар доведення того, що людина виїхала без поважних мотивів, закон повністю покладає на позивача (власника майна). У серії постанов 2023–2024 років судді наголошують, що позбавлення притулку є радикальним втручанням у фундаментальні права людини, тому кожна справа має оцінюватися крізь призму статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Під час розгляду справ суди ретельно аналізують такі критерії:

1. Чи залишив громадянин оселю добровільно, чи під тиском обставин (наприклад, рятуючись від обстрілів);

2. Чи намагався він підтримувати ментальний та побутовий зв'язок із колишньою адресою;

3. Чи брав участь у фінансовому утриманні нерухомості (оплата комунальних послуг, ремонт);

4. Чи придбав він інше постійне або офіційне житло в країні перебування.

Якщо людина довела, що її виїзд зумовлений евакуацією, здобуттям освіти чи лікуванням, суд зазвичай стає на її бік. Проте, якщо позивач доведе, що відповідач остаточно облаштував побут в іншому місці, створив там нову родину, ігнорує рахунки за комірне та повністю обірвав контакти (як це було в постанові ВС у справі № 161/2007/18), суд задовольнить позов про виписку.

Позиція ЄСПЛ та практичні поради для біженців

Європейський суд з прав людини у прецедентній справі "Кривіцька та Кривіцький проти України" нагадав державним органам, що втрата житла є крайнім заходом. Формалізм у таких делікатних питаннях є неприпустимим. Головною проблемою українського правосуддя залишається адаптація застарілих кодексів до реалій воєнного стану та відсутність чіткого переліку "поважних причин" під час масової міграції.

Аби мінімізувати ризики втрати права на проживання в Україні, юристи радять громадянам, які перебувають за кордоном, зберігати реальний зв'язок із домом. Необхідно дистанційно брати участь у сплаті комунальних платежів (і обов'язково зберігати квитанції з власним іменем платника), залишати в квартирі особисті речі, підтримувати письмову комунікацію з власником і за потреби мати офіційні документи про статус тимчасового захисту чи навчання за кордоном.

Раніше "Дивогляд" розповідав, як розрахувати податок на нерухомість самостійно та кому не потрібно платити у воєнний час.

Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.