Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який дозволяє вже з 1 січня скасувати депутатську недоторканність. Щоби притягти депутата до відповідальності, відтепер не потрібно буде голосувати за це в парламенті. Достатньо буде рішення генерального прокурора. Але ось таку монополію генпрокурора підтримали не всі фракції. Дехто вважає, що це обернеться політичним переслідуванням. Думки за і проти такої недоторканності збирала Ірина Сисак.
Нарешті "доторканні"! Верховна Рада підтримала в цілому закон, який мав би остаточно скасувати депутатську недоторканність. Згадок про неї вже немає в Конституції, а тепер їх вилучили із Закону про статус народного депутата та Кримінально-процесуального кодексу.
Раніше для притягнення депутата до відповідальності чи його арешту Генпрокуратурі потрібен був дозвіл Верховної Ради. Часто депутати ставали на бік колеги і відмовляли силовикам. Торік не вистачало голосів, щоби зняти недоторканність із трьох тодішніх нардепів від Опоблоку – Олександра Вілкула, Дмитра Колєснікова та Сергія Дунаєва. Недоторканним залишився і член "Волі народу" Станіслав Березкін.
Перший крок до недоторканності – зміни до Конституції – парламент підтримав у вересні цього року. Тоді за це проголосували 373 парламентарії.
Тепер узгодили всі інші закони з головним. За це на зелений тиснули депутати від "Слуги Народу", "Опозиційної Платформи" та депутатські групи "За майбутнє" і "Довіра". Голосів не дали у "Європейській Солідарності" та "Батьківщині" – утрималися. А от фракція "Голос" категорично голосувала проти. Сам документ передбачає – справи проти народних обранців зможуть розслідувати лише НАБУ та ДБР. А от чи відкривати кримінальне провадження та проводити подальші слідчі дії – вирішує генпрокурор. Одноосібно.
"Вносити до ЄРДР дані про вчинення народним депутатом правопорушення має право генеральний прокурор. Це новація, яку підтримали різні фракції. Клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обшук, арешт, застосування слідчих дій мають бути погоджені генеральним прокурором", – пояснив голова комітету ВР з питань правоохоронної діяльності, "Слуга народу" Денис Монастирський.
Монополія генерального прокурора може призвести до політичних переслідувань опозиціонерів, – така позиція у "Європейської Солідарності". Мовляв, тепер є ризик, що прихильний до влади генпрокурор порушуватиме справи проти нардепів, щоб розібратися з незгідними.
"Сьогодні генеральний прокурор один, завтра інший, післязавтра третій, але ця ситуація вже не зміниться. Це створює значні політичні та корупційні ризики", – наголосив Олексій Гончаренко, депутат від "ЄС".
"Той закон, який подається, це не є закон про недоторканність, це закон, який повністю знищує незалежність парламенту. Тому що політична діяльність народного депутата точно має бути захищена. Коли людину переслідують за вислів, як це відбувається з Софією Фединою. То з нашої точки зору, Верховний Суд повинен сказати, є це політичним переслідуванням чи ні. І це є наша позиція. Поки що такого немає", – зауважив нардеп "Європейської Солідарності" Микола Княжицький.
З нищівною критикою законопроєкту виступив "Голос". У фракції заявили – у цій редакції недоторканність нікуди не зникає, навпаки – ще більше закріплюється в законодавстві. Суперечливим називають новацію, за якою арештувати майно нардепа неможливо без його особистої присутності на засіданні суду.
"Арештувати майно буде неможливо, так зараз виписана ця правка, яку підтримав весь зал. Що якщо депутат не приходить в суд, арештувати його майно не можна. Ви собі уявляєте депутата, якому кажуть: прийдіть в суд, ми хочемо ваше майно арештувати, – і який туди прийде? Ні. Він або вночі перепише все своє майно, або полетить за кордон і скаже, що у мене серце прихопило", – переконує член Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності, представник "Голосу" Олександра Устінова.
Різко критикують у "Голосі" норму, за якою відтепер депутати не нестимуть юридичної відповідальності за голосування та висловлювання не лише в сесійній залі, а й під час здійснення депутатських повноважень. Кажуть, це укорінює недоторканність, бо адвокати, прикриваючись цим пунктом, зможуть відмазувати клієнта з депутатським мандатом.
"З депутатом не можна нічого робити, поки він виконує свої повноваження. Робота на окрузі – це повноваження? Повноваження. Депутат поїхав на округ – і все", – наголосив народний обранець від "Голосу" Ярослав Юрчишин.
У "Слузі народу" переконують ву протилежному. В нардепів залишиться імунітет лише за їхні політичні вчинки – голосування та висловлювання. Але не більше.
"Жоден злочин, який вчинить народний депутат, не може вважатися депутатською діяльністю, тому тлумачити цю правку, що нібито вона надає індульгенцію для депутатів, абсолютно неможливо", – запевняє Денис Монастирський.
"Ми усунули дірку в законодавстві і привели цю норму у відповідність до європейських норм. Коли депутат виконує свої повноваження не лише під час засідань, а й під час розгляду питань у комітетах, під час роботи в приймальні або на окрузі. Абсолютно нормальна адекватна європейська норма", – зазначає депутатка Галина Янченко.
Тепер документ має підписати спікер парламенту та президент. За такої умови запрацює закон вже 1 січня 2020 – разом зі змінами до Конституції, які також набирають чинності з початку нового року.
Ірина Сисак, Олексій Тищенко, Юрій Усік, "5 канал"
