Заступники міністрів відзначили: "В період 2014-2018 років українська влада в тісній співпраці з Радою Європи зробила значні кроки в реформуванні системи суддівської дисципліни і професійної діяльності шляхом внесення змін до Конституції, законодавства, а також у проведенні практичних та інституційних заходів".

"Нещодавно внесені зміни Законом про судову реформу були прийняті без достатньої широкої консультації з відповідними судовими установами та органами, без ретельного аналізу наслідків цього закону, зокрема про незалежність і ефективність судової влади", – йдеться в повідомленні.

У Раді Європи додали: "Висловили стурбованість можливими несприятливими і довготривалими наслідками для Верховного Суду як з точки зору його незалежності й ефективності, так і щодо його здатності забезпечити рівномірне застосування закону нижчими судами".

Заступники міністрів закликали українську владу забезпечити умови для того, щоб будь-який процес відбору суддів для реформованого Верховного Суду відповідав Конвенції, а також щоб оцінювання суддів у цьому контексті проводилося на основі об'єктивних критеріїв та достатнього забезпечення процесуальних гарантій.

Нагадаємо, 7 листопада набув чинності поданий президентом Володимиром Зеленським закон щодо реформування судової системи. Документ передбачає скорочення складу Верховного Суду із 200 до 100 суддів, зменшення їхньої заробітної платні на третину, а також впровадження нового порядку формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Раніше посли Канади і ЄС розкритикували цей закон, вказавши на безпідставність скорочення кількості суддів й застосування люстрації до членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів.