Докласти всіх зусиль, щоби зупинити добудову "Північного потоку 2" – з таким закликом до американських Конгресу та Сенату звернулася Верховна Рада. Документ підтримали більшістю голосів. 2 дні тому США пом'якшили санкції щодо німецької компанії, яка нині завершує будівництво газопроводу. І поки Берлін та Москва аплодують, в Україні твердять, що майбутній газогін є енергетичною зброєю Росії. Його запуск становитиме економічну, політичну та енергетичну загрози для Києва. У США ризики розуміють, але таки шукають балансу у стратегічних відносинах із Росією та Німеччиною. Тонкощі цієї позиції вивчала журналістка "5 каналу" Ірина Сисак.

"Північний потік-2" – яблуко дипломатичного розбрату між Америкою, Німеччиною та Росією. Цією трубою по дну Балтійського моря Москва хоче збільшити поставки газу до ЄС в обхід України. Проєкт Штати блокують санкціями. Але ситуація змінилася цього тижня. Білий дім зробив виняток і зняв санкції з німецької компанії-оператора, яка займається добудовою газопроводу, та її керівника. Експерти кажуть, так Вашингтон послаблює конфронтацію з Берліном.

Водночас решта санкцій проти причетних до будівництва компаній залишаються в силі. Рішення привітала Росія, хвалили крок Білого Дому і в Німеччині. А от група американських конгресменів крок адміністрації Байдена назвала помилковим. На тривожні сигнали з-за океану відреагувала і Верховна Рада. 

Накласти санкції на всіх учасників будівництва "Північного потоку-2" – просить український парламент у Сполучених Штатів. Бо впевнені, російський геополітичний проєкт газогону напряму загрожує енергетичній безпеці не лише України, а й усієї Європи.

"Це боротьба за нашу енергетичну незалежність, енергетичну безпеку, і в цьому плані Україні буде важко протистояти без міжнародної підтримки", – заявив глава Верховної Ради Дмитро Разумков.

Тому депутати офіційно звернулися до Палати представників та Сенату Конгресу Америки. Їх закликають санкції повернути і посилити, аби не допустити запуску трубопроводу.

"Зняття санкцій – це перетворення України з надзвичайно важливого для Європи партнера по енергетичній безпеці на звичайного імпортера. Наше звернення дає надію зупинити цей небезпечний для нас сценарій", – заявив Петро Порошенко, лідер "Європейської солідарності".

Звернення об'єднало зал – за проголосували 292-є нардепів, окрім "Опоплатформи". Проте більшість парламентарів документ підтримали, бо вкотре нагадують – якщо "Північний потік", збудований в обхід України, запустять – держава втрачатиме мільярди щороку. 

"Північний потік-2" – це ще один інструмент економічного шантажу, не лише проти України, а й проти усієї Європи", – пояснює нардеп "Довіри" Павло Бакунець.

Усе через те, що газогін посадить Європу на газову голку та ще сильніше прив'яже до Москви. Запуск "Північного потоку-2" – це ще й питання нацбезпеки. Якщо газ із Росії тектиме дном Балтійського моря, а не через Україну, зиску ані Кремлю, ані ЄС з нашої труби не буде. І це може розігріти агресію Путіна.

"Цей от запобіжник транзитний, коли Росія залежала від українського транзиту, – цей запобіжник буде усунений. Таким чином відкриється вікно можливості, в тому числі, для військових операцій, і паритет, який раніше існував – буде зруйнований", – зазначає директор енергетичних програм центру Разумкова Володимир Омельченко.

Чому ж Америка наважилася на пом'якшення санкцій? Депутати мають кілька версій. Перша – так Штати хочуть покращити співпрацю з Німеччиною. Друга – Вашингтон іде на поступки перед зустріччю Джо Байдена та Володимира Путіна. Ще один варіант – провинилася українська влада, коли замінила керівника "Нафтогазу" та спробувала звільнити наглядову раду компанії, кажуть депутати. 

"Дуже погано, що влада зробила таку помилку величезну з корпоративним управлінням у "Нафтогазі", і через це в нас послабилися свої позиції у Сполучених Штатах Америки", – вважає Ярослав Железняк, голова фракції "Голос".

В українському МЗС не втрачають надії, що Вашингтон таки зможе зупинити "Північний потік-2".

"Якщо цей проєкт таки буде реалізований, то тоді виходить, – це буде поразка американської дипломатії", – каже міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Водночас у Білому домі вже сумніваються, що зможуть заблокувати добудову. В адміністрації Байдена кажуть: прийшли до влади, коли газопровід був зведений уже на 95%. 

Ірина Сисак, Юрій Усік та Олексій Тищенко, "5 канал"