Коронавірус добряче похазяйнував в українському парламенті, перевівши його з турборежиму в режим уповільненої дії. Вірус косив депутатські лави. Про те, що наголосували торік народні обранці, за мить розкаже Ірина Сисак. Вона – наша парламентська журналістка і саме завдяки її інформаторам ви протягом року дізнавалися найцікавіше. Зокрема, й те, що утримання одного народного депутата торік коштувало країні 345 тис. грн. А утримання усього апарату Верховної Ради – більш як 2 млрд грн (2 млрд 007 млн грн). Тож держава платила їм зарплату, а виборці оцінювали їхню роботу.
Бачимо, що за результатами грудневих опитувань Центру Разумкова, рівень електоральної підтримки партії "Слуга народу" за рік знизився вдвічі – з 36 до 17,5% серед опитаних. Якби вибори до Верховної Ради відбулися наприкінці минулого року, то за "слуг народу" проголосували б 26,5% українців. Це з тих, хто визначився. За "Європейську солідарність" – майже 20%. За "Опозиційну платформу – За життя" – 18%, "Батьківщину" б підтримали 9%, а партію "Сила і честь" – 5%. Ось такі настрої України після року роботи парламентарів. Про перемоги та поразки законотворців – у сюжеті "Підсумків".
Парламентський 2020-й. Уже не під гаслом турборежиму, а під прапорами боротьби з коронавірусом. Рік у Раді почався з гучних відставок. Зі скандалом депутати звільнили уряд Олексія Гончарука. Обличчя його Кабінету Міністрів навіть не встигли вивчити. У боротьбу за довіру депутатів одразу ж кинувся Денис Шмигаль – прем'єром став із легкої руки президента. Новий уряд парламентарі призначили й зайшли в карантин. З березня Рада, скошена коронавірусом, працювала в режимі позачергових засідань.
Першим коронавірусним викликом депутатів стала ревізія бюджету, бо грошей на боротьбу з пандемією у скарбниці не було. "Підтримки" назбирали на 65 млрд і створили фонд боротьби з коронавірусом. Антикризовий перерахований кошторис кардинально не влаштовував опозицію. Бо дірка в бюджеті збільшилося до 300 млрд, а ще й зменшили видатки. Щоб виборсатися з боргів та врятувати економіку, сподівалися на доларову підтримку від Міжнародного валютного фонду. Щоб виконати умови, президент прийшов до депутатів. Тож парламентська весна минула у розгляді двох документів. Ринок землі змусив нардепів неабияк понервувати. Воду каламутили непримиренні противники закону про землю – "Батьківщина" та "ОПЗЖ".
Уже у запеклій дискусії розглядали інший потрібний для траншу МВФ закон – про банки, або, як його ще охрестили, "антиКоломойський", бо передусім не дозволяє повернути "ПриватБанк" до рук його колишнього власника-олігарха. Транш МВФ не потрібен групі підтримки Коломойського з фракції "Слуга народу". До банківського закону подали більш ніж 16 тис. правок – абсолютний рекорд українського парламенту. І проблема була не лише у правках – бракувало й голосів для ухвалення. У цій критичній ситуації вмовляти голосувати депутатів під купол приїздив заклопотаний президент.
Від дефолту вбереглися. Закони проголосували, але тоді з'явилися й сумніви, чи є в парламенті монобільшість. Бо за два ключових голосування – ринок землі та закон про банки – самостійних 226, які були під час турборежиму, "слуги" зібрати не спромоглися. На допомогу щоразу приходила опозиція. Із кульгавою монобільшістю Рада ухвалила і скандальний гральний бізнес. Легальний та прибутковий – таким його обіцяв президент, а протягували в залі "слуги народу". І тут не без тисяч правок та баталій. Знову з "Батьківщиною".
Літо принесло під купол скандали у президентській монобільшості. Уже горезвісну фразу про дітей низької якості ще довго згадуватимуть Галині Третьяковій. Перепросила, і у "слугах" залишилися. Менше пощастило Гео Леросу. Із фракції виключили, бо гостро критикував Зеленського та закидав корупцію його офісу. А от інший "слуга", хоч і мовчав, але все таємне стало явним. Олександру Юрченку НАБУ вручило підозру в корупції. За хабарі – так звані "плюшки" та шматки пирога – обіцяв протягнути лобістські правки до екологічних законопроєктів.
А восени почалася конституційна криза. Вирішувати її бралися всі, але президент насамперед. Вирішив – найпростіше розігнати Конституційний Суд. Але його ініціативу парламент проігнорував. Із судом питання й досі не вирішене. У планах депутатів змінити закон про повноваження Конституційного Суду.
Робота була такою, що ледь не зайшли у кризу бюджету. За два тижні до Нового року депутати нарешті проголосували бюджет на 2021-й. Довго рахували, узгоджували з МВФ, домовлялися з фракціями. Кінцевий кошторис нікого не влаштовував, але проголосувати мусили. Одного голосу не вистачило "слугам", щоб затвердити бюджет самостійно. Підставили плече "Батьківщина" та депутатські групи. У кулуарах заговорили про нову коаліцію. Як продемонстрували голосування впродовж року, зібрати голоси монобільшості було щоразу важче. Але насамкінець року, здається, навчилися домовлятися.
Поки "слуги" намагаються знову згуртуватися, як це було на початку їхньої роботи в парламенті, опозиція міцнішає й нарощує підтримку виборців. Опоненти влади не відкидають дострокові парламентські вибори. Але чи насмілиться розпустити Раду президент? Хоча часу для роздумів у нього достатньо, бо під куполом депутати зберуться аж після свят, наприкінці січня.
Ірина Сисак, Юрій Усік, Олексій Тищенко, "Час. Підсумки року"