"Відзначається значне погіршення ситуації щодо дотримання прав людини на півострові після його окупації та незаконної анексії Росією у 2014 році... Прогноз щодо ситуації із захистом прав людини в Криму стає дедалі похмурішим", – йдеться у доповіді.

Відзначається також, що право на свободу об'єднань досі суворо обмежене в Криму, що, своєю чергою, впливає на реалізацію інших прав, включаючи культурні. 

"Раніше Меджліс відігравав провідну роль в організації культурних та освітніх заходів та у сприянні розвитку культури та ідентичності кримських татар. Такі заходи більше не можуть проходити під егідою Меджлісу. Ба більше, чинна влада протидіяла і попереднім спробам кримськотатарської громади організувати неформальні заходи – на відміну від офіційно "санкціонованих", – наголосили в Amnesty International.

В умовах репресій, спрямованих на всю громаду, та заборони Меджлісу, релігія набула ще більшого значення у громадському житті етнічних кримських татар, серед яких багато практикуючих мусульман. У цьому контексті де-факто влада свавільно переслідує все більшу кількість кримських татар, застосовуючи російське антиекстремістське законодавство. Обшуки приватних будинків проходять регулярно, маючи очевидно каральний характер, коли кожен предмет в домі перевертається, а власники часто опиняються "під прицілом". Владні структури, які здійснюють обшуки, особливо зацікавлені в релігійній літературі, яка є в релігійних бібліотеках України, але в той самий час входить до переліку "екстремістської" літератури в Росії та тому вважається забороненими матеріалами. Працівники правоохоронних органів регулярно зривають неофіційні релігійні збори, присутніх на зборах затримують на кілька годин, допитують, беруть їхні відбитки пальців та іноді зразки ДНК.