Жінки, винаходи
Жінки, винаходи 5 канал

День жінок і дівчат у науці: як українки досліджують світ, створюють винаходи і викладають у Стенфорді – сюжет

Читайте по-русски
За підрахунками ООН, серед учених-дослідників лише близько третини – це жінки

Одинадцятого лютого відзначають Міжнародний день жінок і дівчат у науці. У світі цей день існує вже п'ятий рік. Олександра Адамчук поспілкувалась із жінками-дослідницями, як початківцями так і досвідченими, з різних галузей науки. Наступна розповідь – про їхні досягнення та науковий шлях.

Софії Павловій – п'ятнадцять. Наукову діяльність розпочала лише рік тому, але вже має власні доробки. Учениця політехнічного ліцею цікавиться екологією і планує створити систему оцінки якості повітря. За словами Софії, інформацію збиратимуть датчики, які кріпитимуть до квадрокоптерів. Завдяки цьому вдасться робити заміри навіть на важкодоступних територіях.

"Основою цього проєкту є такий датчик на платі ЄСП і в сукупності – це система аналізу стану повітря. Ну, якщо на прикладі, наприклад, я – це пересічна громадянка Києва, яка бігає зранку, і я почала задихатися, і я зрозуміла, що від моїх пробіжок більше шкоди здоров'ю, аніж користі. Тому я перестала бігати, але тепер, коли є така чудова розробка як система екологічного моніторингу, я можу відстежувати стан повітря, я можу планувати свої пробіжки", – пояснила дослідниця.

А от Тетяна Блудова присвятила науці майже 40 років. Згадує: любов до математики прищеплювали батьки – викладачі цієї дисципліни. Тепер і їхня дочка – авторка більш як 100 наукових праць – викладає вищу математику в тому ж виші. У 2016-му Тетяну Блудову МОН нагородило знаком "За наукові та освітні досягнення". Проте наука – це не єдине захоплення викладачки. Її друга освіта – вокальний факультет Київської консерваторії.

"Викладач, який іде в аудиторію, своєю людськістю, своєю особистістю, своєю харизмою має показати молоді приклад і зацікавити їх у своєму творчому пошуку науковому і пошуку нових ідей, що стосуються цієї дисципліни", – переконує завідувачка кафедри вищої математики КНЕУ Тетяна Блудова.

Пошуку нових ідей, але у фізиці, присвятила Рената-Єлизавета Калош. Нині вчена викладає в одному з найвідоміших вишів світу Стенфордському університеті. Вона народилася у Чернівцях. Вищу освіту здобула в Москві, а потім переїхала до Штатів. Рената-Єлизавета прославилася тим, що доопрацювала теорію супергравітації, яку вивели з праць Ейнштейна. Вчена згадує, що серед її наукових керівників був і викладач із Харкова.

"До сих пір, попри всі зусилля, і в нас є труднощі об'єднати квантову фізику частинок з теорією гравітації, з теорією простору часу, і ось теорія супергравітації, яку я вивчала, і в більшій мірі мої поїздки до Харкова, де був мій ментор, професор Волков, мені дуже допомогла, допомогла це зробити, і тому в мене залишилося велике почуття подяки Україні", – запевняє професорка фізики в Стенфордському університеті Рената-Єлизавета Калош.

Міжнародний день жінок і дівчат у науці запровадили у 2015-му році, щоби сприяти гендерній рівності. За підрахунками ООН, серед учених-дослідників лише близько третини це жінки.

Олександра Адамчук, Олексій Сопілка, Олексій Іванченков, "5 канал"

 

Попередній матеріал
"Це називається закрилися і померли": чому малі підприємці б'ють на сполох через податкові зміни – репортаж
Наступний матеріал
День безпечного Інтернету: брифінг омбудсмена Миколи Кулеби
Loading...

Вчені з'ясували, яким був раціон у давніх людей

Створив генно-модифікованих дітей: у Китаї засудили вченого

У Китаї для пересадки органів вивели генетично сумісних із людьми свиней

Антарктида вражає: науковці відшукали нову найглибшу точку на суходолі планети

Штучний інтелект допише незакінчену симфонію Бетховена

Науковці вперше змогли створити 3D-модель нервової системи – подробиці