Нині зачаює у нас режисерка-документалістка зі США Ольга Онишко. Львів'янка, яка з 2002-го стала американкою і мешкає під Вашингтоном. У часи української молодості – журналістка. А її домівка на Знесінні (район Львова) стала місцем зустрічей культурного середовища Львова часів буремних 90-х.
Понад 10 років працювала в організації, яка діяла на благо публічної освіти для промоції процесу демократизації і ринкових реформ в Україні, для кількох міжнародних неурядових організацій. Працюючи у World Bank, проводила тренінги та займалася підтримкою неурядових організацій в Україні, Білорусі та в Молдові. У США також починала з праці на "Голосі Америки" (Voice of America/VOA).
Дебют Ольги Онишко у кіно – це 2010-й, коли її стрічка "Три історії Галичини" стала першим документальним фільмом, який ішов у кінотеатрах США, Канади і загалом у 12 країнах світу. Фільм про те, що переживали українські, єврейські та польські родини під час Другої світової війни. А ще був фільм Women of Maidan ("Жінки Майдану"), який став номінантом фестивалів Woodstock Film Festival та Culver City Film Festival. І це ще не повна документальна фільмографія.
Ольга Онишко останні роки часто в Україні, і часто на Сході – ближче до війни. От що вона там шукає і чим займається – розчаюємо нині увечері. Про самоорганізацію українців та синдром самознищення; про самоідентифікацію у світі глобального інфотрешу; про асиміляційний синдром української українофобії та терпимість до агресії; про різницю між американцями та українцями з українською американкою Ольгою Онишко нині о 23:10.
