Півтори сотні могил розкопали у середмісті Черкас. Археологи працюють у найстарішому районі міста – Черкаському Подолі. Більшість його території була затоплена водосховищем, і зникла з карти як частина міста, лишилися лише деякі хати на схилах. Навіть назва "Поділ" вже вийшла з ужитку. Досліджувати цю територію археологи почали торік – що вдалося дослідити за цей час – розповість Яна Лимаренко.
"Дорослий – це, найімовірніше, чоловік, судячи по зубах не старий і дитина може рік-півтора", – археолог Дмитро Куштан вимірює та описує кістки 300-річної давнини. На цій ділянці науковці вже розкопали та дослідили півтори сотні поховань. Половина з них – дитячі.
"Дітей багато і такого віку, і старших, це пов'язано з високим рівнем дитячої смертності в ті часи", – пояснює дослідник.
Науковці кажуть: це звичне кладовище для міст 17 століття. Поруч була церква, традиційно навколо неї і ховали померлих. Місто було не з багатих. 300 років тому люди тут займалися сільським господарством та ремісництвом.
"У зв'язку з тим, що ця територія дуже насичена пам'ятками археології – було виявлено досить багато знахідок, насамперед це керамічний посуд, пічні кахлі, монети, свинцеві кулі, якісь там знаряддя праці, елементи зброї, прикраси", – розповідає керівник черкаської експедиції Інституту археології НАН України Дмитро Куштан.
За знахідками археологів можна визначити, що на той час у місті було дві тисячі хат. Люди жили у напівземлянках, які були розраховані для родин із 3-4 осіб.
"Котлован викапаний, ззовні облицьовувалось деревом, дах був, найімовірніше, двосхильний. Попервах було вогнища відкриті скоріше всього, потім печі, а з 16 століття з'являються кам'яні печі", – зауважує археолог.
Більшість знахідок – 17 століття, але є і старіші. Люди на цій території жили від початку заснування Черкас, найраніші знахідки тут датовані 14 століттям, це збігається з офіційним часом заснування міста.
Археологи досліджують втрачений мікрорайон Черкас – Поділ. Тут були старий центр, головна площа та ринок. А по обидва боки в різний час – оборонні замки – Польський та Литовський. Вони не збереглися, а залишки старого подолу поглинуло Кременчуцьке водосховище під час його створення.
"Заплава була не затоплена, рівень води бив нижче, вся ця заплава використовувалася для тваринництва, там було безліч сіл, стоянок, випасів для худоби, тут абсолютно інший був ландшафт, якби люди того часу бачили, що тут зроблять, вони б дуже здивувалися", – вважає зберігач фондів археологічного музею Середньої Наддніпрянщини Антон Дєткін.
Поруч уже побудований новий мікрорайон – Митниця. Підготовлена ділянка для майбутніх багатоповерхівок. Розкопки спонсорує забудовник, у Черкасах такі вимоги для будівництва на історичних землях. Доки не почали копати котловани – навіть не здогадувалися, що під землею.
Знахідки забудовника не злякали, як і численні мітинги черкасців проти забудови історичної землі біля парку та Дніпра. За умовами, археологи мають час на дослідження – до кінця літа. Але кажуть, знахідок – безліч, тож усе дослідити не встигнуть. Адже щоб опрацювати такі обсяги – потрібно близько десятка років.
Яна Лимаренко, Олександр Лвсовий, Черкаси, "5 канал"
Читайте також: Ми пропагуємо нашу культуру: у Черкасах презентували виставку розмальованих тубусів з-під боєприпасів
Дивіться також відео за темою: Художник із Полтавщини фарбує в камуфляж автомобілі для ЗСУ
