Вже сьогодні 9 травня відбулося в інформаційному супроводі під вибухи біля міноборони рф, загрози ударів БПЛА по москві та десятків антивоєнних заходів у росії, йдеться в матеріалі Українського центру безпеки та співпраці.
СРСР через свою участь в Антигітлерівській коаліції фактично уник покарання за розвʼязання Другої світової спільно з нацистською Німеччиною і не поніс відповідальності за злочини проти власного населення. Під час війни через совєтське військове командування загинули мільйони українців та представників інших поневолених москвою народів. Апогей настав 1943 р., коли з мешканців окупованих нацистами територій масово формували загони "чорносвитників" – смертників без підготовки, зброї, амуніції та уніформи для використання в ролі "гарматного м'яса". Ці реалії ніяк не корелювалися з кремлівським міфом про "вітчизняну" війну.
Вперше термін "вєлікая отєчєствєнная война" зʼявився на шпальтах газети "Правда" 22 червня 1941 р. – у промові наркома іноземних справ СССР В'ячеслава Молотова, який порівняв протистояння з Гітлером з війною 1812 р. проти Бонапарта. Цинічно, адже совєти довгий час відкидали своє імперське минуле, аж раптом така пряма аналогія. Перші ж масові святкування "дня пабєди" розпочалися 1965 р., коли левова частка фронтовиків померла від наслідків поранень, травм і хвороб. У всіх містах СССР, Центральній та Східній Європі, де ступила нога солдата совєтської армії, зʼявилися монументи "героям-освободітєлям" як маркери нової ідеології "переможців".
У 1991 р. росія самопроголосила себе єдиним спадкоємцем СССР і фактично продовжила зовнішню політику країни совєтів, вибудовуючи зовнішньополітичні звʼязки з позиції переможця та переможених, або, як наголошувала пропаганда "асвобождьонних" народів.
Лише 10 років тому на парад у москву надсилали своїх військових майже всі країни-учасниці Антигітлерівської коаліції. У Німеччині, Австрії, Чехії та інших країнах Європи біля пам'ятників "воінам-асвбадітєлям" кремль руками місцевих маріонеток влаштовував багатотисячні шабаші "побєдобєсія". Така політика підтримувалася пропагандою та роботою з місцевими елітами, задобреними російськими нафтогазовими рублями. Міф про виняткову роль москви у перемозі над нацизмом глибоко вкорінювався в суспільній свідомості не лише росіян, а й мешканців Європи.
Попри нібито явну суперечність "переможеного" і "переможця" між Німеччиною і росією вибудувалися вигідні для обох країн взаємини. Вони фактично ділили та керували енергоринком Європи, створюючи істотні важелі впливу на політику європейських країн. Навіть після початку російсько-української війни, у 2014 р., німецькі та інші європейські компанії постачали рф свою продукцію, а німецька промисловість вільно розвивалася на російському ринку. Це стосувалося і російського військово-промислового комплексу, який в обхід санкцій продовжував отримувати необхідні технології.
Певність у силі російської зброї, ядерний арсенал кремля, залежність від нафти та газу, загроза нової війни на континенті, розгалужена мережа агентури та кремлівська бравада "Можем павтаріть!" стали основними чинниками у формуванні взаємин з росією. І ця геополітична архітектура, яка будувалася від моменту завершення Другої світової війни, розсипалася за рік героїчного спротиву українців, порушивши питання перегляду несправедливого миру та покарання агресора за злочини проти людства.
Україна ставить питання світу не про власне виживання, а про формування нової системи безпеки у світі, без росії. Адже органи міжнародного спротиву злу на кшталт Радбезу ООН, створені у відповідь на злочини проти людства під час Другої світової, вкотре сигналізують про свою неспроможність запобігти повтору нацизму та опиратись руці кремля. Нова війна, яка спіткала вільний світ, змушує наново ставити питання хто на чиєму боці.
російська техніка на київський Хрещатик дісталася лише у знищеному вигляді, кордон рф з НАТО де-юре збільшився на 1271 км фінського і де-факто ще на 2295 км українського кордону. Кремль думає не про власну перемогу, а про "збережене обличчя" і уникнення нового Нюрнберга над керманичами росії. Головний міф росії про "вєлікію побєду 9 мая" починає працювати проти неї самої, змушуючи російську владу шукати нові пояснення для утримання в покорі власного населення. Режим не може допустити, щоб родичі загиблих в рф дізналися про існування один одного і масштаби трагедії на черговому марші "бєссмєртного полка". Адже ніякі фсб і росгвардія таких настільки масштабних втрат в Україні вже не будуть здатні впоратися з можливими бунтами.
Україна, ціною героїзму власного народу, на практиці переглядає несправедливий мир, встановлений по завершенні Другої світової війни.
Однак виграна битва – ще не виграна війна. Попереду багато днів тяжких битв і втрат: контрнаступ та визволення українських земель, посилення міжнародної коаліції та збільшення постачання зброї, виявлення та ліквідація російської агентури. Лише тоді Україна отримає справді справедливий мир і власний День Перемоги, цього разу – над рашизмом.
Читайте також: Розвідка Британії висміяла московський парад і припустила, чому не було бронетехніки
Дивіться відео: "Хлопок" під час "побєдобєсія" на красній площі: путін не знав, куди тікати
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.