Вікіпедія пише: "Співати та писати музику почала змалку. Під час навчання в Київському інституті музики імені Р. М. Глієра досліджувала український фольклор, світові музичні набутки та брала участь у різноманітних мистецьких проектах. Вже тоді Ілларія виявляла схильність до етнічної музики. Вихід пісні "Вільна" влітку 2006 року остаточно закріпив її уподобання, окресливши її власний оригінальний стиль." За кілька років існування гурт ( а тепер Ілларія - це вже ціла група) гастролював в Україні і закордоном, брав участь у музичних фестивалях ("Мазепа-Фест", "Гогольfest", "Червона Рута"), теле- та радіо-проектах ("Х-фактор", "Фольк-music").

От про це все що вище - говорити не будемо. А почаюємо про грецьке й українське етно-зерно, про самобутність і шоу-біз штампи, про стиль і смак, про відповідальність поп-зірок за кожне сказане й зроблене і тяжке буття в таблоїдах, про тих, хто приходить на її концерти і їх відчуття країни, і самої Ілларії зокрема, і чи збігаються вібрації та візії.