У грудні виповнилося 30 років російського вторгнення до Чечні або так званої першої чеченської війни. Яку ерефія з тріском програла. Але уклала мир, щоб краще підготуватися і напасти знову.

"У Криму ще буде бійня. Україна ще зчепиться з росією. Поки русизм існує, він ніколи не відмовиться від своїх амбіцій", – це слова Джохара Дудаєва, президент Чеченської республіки Ічкерія.

6 чеченських підрозділів воюють на боці України

Станом на 2024 рік на боці України воює вже шість чеченських підрозділів. Перший із них виник ще у березні 2014-го, після московського вторгнення до Криму. Це міжнародний миротворчий батальйон імені Джохара Дудаєва. Його очолив бригадний генерал Збройних сил республіки Ічкерія Іса Мунаєв. Він вже повоював проти московитів у двох війнах і добре їх знав.

"Як сказав мій президент Джохар Дудаєв, ці люди жорстокі, підступні й у них немає людської особи. Вони хворіють на русизм, я вам кажу як батько вбитої дочки, як син убитого батька", – каже Іса Мунаєв.

До батальйону вступили чеченські добровольці як з України, так і з Європи. Це були і ветерани попередніх війн, і їхні діти.

"У нас уже поколінням іде. Мій батько воював у першій та другій чеченської війні і вважаю, треба продовжувати цю боротьбу", – переконаний чеченець "Мага".

Сам Іса Мунаєв командував штурмовим батальйоном під час першого вторгнення московитів до Чечні. Як і в Україні, воно теж починалося гібридно.

Джохар Дудаєв і Чеченська республіка Ічкерія

Чечня проголосила декларацію про державний суверенітет ще в кінці 90-го, а у 91-му провела вибори президента. Ним став шанований у своїй Батьківщині і чи не найтитулованіший чеченець у СРСР – Джохар Дудаєв.

Він народився у 1944–му, і новонародженим потрапив під депортацію. Дивом вижив, провів на засланні у Казахстані 13 років. У 1957-му чеченцям й інгушам дозволили повернутись на рідну землю. Сім'я Джохара оселилась у Грозному, а він, закінчивши школу, вступив до авіаучилища. Вчився і служив на відмінно, але коли захотів рости далі та вступити до академії – вияснилось, що на це існує негласна заборона для чеченців. Справу вирішило тільки звернення до міністра оборони.

Він став генерал-майором авіації, встиг повоювати в Афганістані, а також послужити в Естонії та Україні. У Полтаві, де він прожив два роки, на його честь назвали вулицю та встановили меморіальну дошку.

Повернувся до Грозного на прохання співвітчизників, очолив виконком Національного конгресу чеченського народу. Коли став президентом – першим же указом проголосив незалежність республіки Ічкерія.

У 92-му республіканський парламент прийняв конституцію, а Дудаєв уклав договір з рф про виведення російських військ. Підписуючи цю угоду, Кремль юридично визнав Ічкерію. Але ненадовго.

"Ми з ними домовлялися і підписували ці договори, але росія ніколи не дотримувалася і не дотримуватиметься їх надалі. Якщо сьогодні Україна відчула якісь труднощі і піде на якісь переговори, то росія підпише якісь договори, щоб краще підготуватися і завдати наступного удару. Це 100, 1000 відсотків", – запевняє Муслім Чеберлоєвський, командир батальону імені Шейха Мансура.

російські провокатори штурмували Грозний

У жовтні 1993-го російський президент Єльцин розстріляв свій парламент і консолідував владу. Він одразу почав втручатись у справи колишніх колоній. У Чечні почав фінансувати й озброювати так звану "опозицію" до Дудаєва. На чолі її поставив колишнього секретаря республіканського комітету партії, Доку Завгаєва, який ще з 91-го жив у москві і нікому там не опонував. У листопаді 94-го так звана "опозиція" на невідомо звідки узятих танках рушила на штурм Грозного.

"З двох, трьох сторін зайшли російські танки, нібито опозиція. Тут їх називають сепарами, ми – опозицією. Мовляв, росія не втручається, це опозиція воює із Джохаром Дудаєвим. На танках сиділи російські офіцери. Коли половину їх знищили, а половину взяли живими, є ці старі зйомки, де вони самі визнають, що якась кантемирівська дивізія, називали свої частини. А росіяни від них відмовилися, що це якісь колишні армійці, які звільнилися. Ось тоді ми й дізналися, що російські військовослужбовці, коли звільняються, звільняються разом із танками", – зауважує чеченський доброволець.

Полонених показали світовим ЗМІ, а двох навіть віддали делегації російських депутатів.

Нардеп Сергій Юшенков, який проводив переговори з Дудаєвим, згодом піде в опозицію до путіна і його розстріляють на порозі свого будинку.
А кремль у кінці 1994-го наважиться на повномасштабне вторгнення. Міністр оборони рф Павло Грачов пообіцяє взяти Грозний за дві години. Щось це нам нагадує, правда?

Швидкий штурм міста у новорічну ніч провалився. Натомість розпочалась кривава битва тривалістю 75 днів.

"Із 94 на 95 рік новорічний штурм Грозного. За одну новорічну ніч вони втратили близько 2 тис. убитих, 300 одиниць бронетехніки. І на початку січня Грозний був усіяний їхніми трупами", – розповідає Муслім Чеберлоєвський.

Чому чеченці воюють за Україну?

Окрім самих чеченців, Грозний обороняв український добровольчий батальйон "Вікінг" з членів УНА-УНСО. Двоє українських бійців – Сашко Білий і Олег Челнов – були удостоєні найвищого ордену Ічкерії – "Герой нації".

І у 2014–му цей факт надихне багатьох чеченців на продовження боротьби.

"Чому ми прийшли саме сюди в Україну? Ми вже давно воюємо, років 30 на різних територіях проти цієї влади. Чому до України потрапили? Тому що історія України та наша історія – там багато паралелей та багато є що порівняти. Тому що ворог у нас один. І ця система, яка нас намагається проковтнути, і ми боремося за свою свободу так, як і ви", – наголошує командир спецназу "Борз".

Військовослужбовець Мунаєв Іса Ах'ядович додає: "Коли нам було важко, коли ми дуже потребували допомоги, братський народ України в особі найкращих синів України надав моєму народові, моїй Батьківщині, Чеченській Республіці Ічкерія допомогу. Ми вирішили, що нам час платити за рахунками. Ми виконуємо свій обов'язок.

З боку окупантів у битві за Грозний відзначився генерал Лев Рохлін. Згодом він відмовиться від звання Героя росії, піде в політику. Його розстріляють у себе вдома напередодні офіційного призначення путіна головою ФСБ.

А Перша чеченська затягнулась на півтора року і боляче вдарила по рейтингах кремля. Він кілька разів оголошував перемогу і навіть провів псевдовибори на окупованих територіях. Дудаєва ж наказав убити. Його телефон запеленгували під час розмови з російським депутатом – і розстріляли ракетами.

"Буч" було дуже багато, це їхній почерк"

Непокірні населені пункти нищилися з показною жорстокістю.

"Те, що зробили російські гармати з селом Самашки, важко піддається опису: зруйновані будинки, горять ферми, реве худоба, люди розбігаються у різні боки. Таке враження, що Самашки стирають з лиця землі. Увечері 7 квітня 95-го року, після багаторазового обстрілу села та його околиць, працівники внутрішніх військ МВС увійшли до Самашки. За добу вони перетворили населений пункт на цвинтар", – згадують чеченці.

"У Чечні ми пам'ятаємо Самашки. Самашки – це те, що вилізло у медіа, а таких Самашок було дуже багато. Ось таких, що сталося у Бучі, у Чечні було дуже багато. І вони продовжуватимуть це робити, таких Буч було дуже багато, це їхній почерк", – запевняє чеченський боєць.

"Угода" з росією і підступний початок Другої чеченської війни

У серпні 96-го інтенсивні бої майже вщухли. Московити окупували рівнинну частину республіки, чеченські сили були витіснені в гори. Але їм вдалося несподівано проникнути до Грозного і взяти місто! Єльцин погодився на переговори, але вести їх відправив популярного в народі генерала Олександра Лебедя.

Той у дагестанському місті Хасав'юрт підписав мирну угоду, за якою росія фактично визнавала незалежність Ічкерії.

Лебедь згодом виграє губернаторські вибори і претендуватиме на президентську посаду. Але після приходу путіна до влади загине у дивній авіакатастрофі. Обставини трагедії розслідуватиме комісія МНС на чолі з Сергієм Шойгу, але нічого не виявить.

Угоди з москвою, як відомо, не варті паперу, на якому написані. Вже за три роки Хасав'юртський мир порушує путін, якого Єльцин призначив прем'єр-міністром і своїм наступником.

"Вони підписують або йдуть на угоди, коли їм важко, коли вони не впораються. А інша сторона сподіваються на домовленості та обдурюються на цьому. Так, як ми після першої російсько-чеченської війни. Ці фсбешні структри спланували ці три роки, вони підготувалися, вони врахували те, в чому вони помилялися. Підготувалися та розпочали цю другу кампанію. Вбили Єльцина, вбили Лебедя, вбили Рохліна – всіх свідків переговорів. Sp різних причин. Лебідь упав з вертольота, Рохліна застрелила дружина, Єльцин захворів і помер. Вони їх просто зачистили, бо були живими свідками", – наголошує Муслім Чеберлоєвський.

У москві, Буйнакську та Волгодонську невідомі підривають житлові багатоповерхівки. Гинуть сотні людей. Влада говорить про "чеченський слід".
У Рязані мінувальників ловлять – але ними виявляються ФСБ-шники. Справу досить незграбно намагається зам'яти новий голова ФСБ Ніколай Патрушев. Але це вже було неважливо. Того ж дня путін перебиває новину про "Рязанський цукор" різкою заявою про намір "мочити" терористів "в сортирах".

"Це наші спецслужби, але руками чеченців. Потрібен був вибух відповідних настроїв у суспільстві, треба було розпочати війну, потрібно було так її обґрунтувати, щоб суспільство не мало жодних питань. Мали бути вибори путіна, треба було зробити високорейтингову істоту, яка може з нічого стати господарем кремля, у російській термінології царем, іншого способу як війна, і бажано кривава, не було", –  так вважала російська журналістка українського походження Ганна Політковська. Її теж уб'ють – у 2006-му, у день народження путіна. І теж руками чеченців-колаборантів.

Вибухи будинків різко припиняються, а 30–го вересня розпочинається нове повномасштабне вторгнення до Чечні. Офіційно його назвуть "контртерористична операція на території Північно-Кавказького регіону".

"Підірвали власні будинки за наказом путіна. Це всім відомо, хоч вони офіційно мовчать, звинуватили в цьому нас і розпочали другу війну. Ось усі домовленості з ними", – переконує Муслім Чеберлоєвський.

росія купила перемогу у зрадників

У Другій чеченській війні у Ічкерії не було ані союзників, ані співчуття з боку світу – через розіграну путіним карту "тероризму". Проте московитам легко не було. Масштабні бої на рівнинній частині республіки затягнулися на два роки, ще вісім років тривала партизанська боротьба в горах.

Перелому у війні путін досяг, лише перекупивши і перетягнувши на свій бік частину чеченців. Йшлося про впливові клани муфтія Чечні Ахмата Кадирова та польового командира Суліма Ямадаєва. У першій кампанії вони воювали проти росіян.

У 2000-х путін пообіцяє їм владу в Чечні за допомогу у боротьбі з власним народом. І вони дуже старатимуться. А Ямадаєв навіть візьме участь у вторгненні до Грузії у 2008-му. Але в результаті і Кадирова, і Ямадаєва уб'ють, а влада у Чечні перейде до Рамзана. Його путін вже просто купив.

"Це був 2001 чи 2002, я точно не пам'ятаю, але там був голова лічильної палати, такий Степашин, колишній директор ФСК. Йому поставили питання у парламенті: на Чечню витратили 90 мільярдів із 1999 року. І що він відповідає? Усі ці недоумки слухали. "Якби не були ці мільярди витрачені на Чечню, то наші війська стояли б біля північної частини міста Грозного, він каже, завдяки цим грошам ми взяли місто і далі пішли". Ніхто йому нічого не сказав, він сів і робота в них пішла далі. Він цим сказав, що "нашими літаками та танками ми нічого не змогли зробити. Цю перемогу ми купили", – цитує Муслім Чеберлоєвський.

Це класична імперська політика – поділяй і владарюй. В Україні кремль намагався зробити те саме. Кидав величезні гроші і пропагандистські ресурси на "захист російськомовних" – щоб змусити українців воювати між собою. При цьому запевняв, що не має наміру окупувати всю Україну.
Але Іса Мунаєв ще у 2014-му застерігав: ворог бреше – і не зупиниться.

Якщо сьогодні Україна програє, то програють усі

Разом із московитами до України вторглись кадирівці. Їм приписували репутацію незламних воїнів, зароблену чеченцями в боях за незалежність. Але це було не про них. Самі кадирівці здобули на фронті знущальне прізвисько "тік-ток-війська". Зате на бік України стали справжні борці за незалежність Ічкерії. Саме ті легендарні чеченські воїни, чию славу присвоїли собі кадирівці.

Сам Іса Мунаєв загинув в бою – ще у 2015-му під Дебальцевим. Але його батальйон імені Джохара Дудаєва воює і сьогодні. А ще – батальйони імені шейха Мансура, Хамзата Гелаєва, "Шалена зграя", спецпідрозділ "Борз" і багато змішаних або засекречених формувань.

"Війна продовжується, це російсько-чеченська війна. Деякі поділяють, перша кампанія, друга – нам не має різниці. Для нас вона з 91-го року до сьогодні. Тому ми вважаємо це продовженням тієї війни, тому що ворог той самий. Та друга причина: якщо тут в Україні не зупинити росію, то росія не зупиниться на Україні і якщо сьогодні Україна програє, то програють усі. Не тільки Україна та Чечня, а всі", – наголошує Муслім Чеберлоєвський.

"Наступна Буча буде у Польщі, якщо ми не розвалимо цю систему. Я вірю, бо людина, яка знала цю систему зсередини, – це був наш перший президент Джохар Дудаєв. Він прогнозував, до чого це все прийде і де їхній кінець буде. Нам була потрібна саме допомога цього народу, щоб він повстав. Він знав цей народ, я маю на увазі українців. І тут він прогнозував, що це буде кінець їхньої імперії.

Найважливіше: не йти на поступки та йти далі. Вони дуже слабкі, це просто у них величезна земля, а всередині у них нічого немає. Вони слабкі. Нам головне протриматись і це все зруйнується. А зруйнується все це, як доміно, доміно-ефект. Дуже швидко зруйнується, навіть ми самі здивуємось", – додає командир спецназу "Борз".

Боротьба триває. За нашу і вашу свободу! Незнання історії не звільняє від відповідальності!

Читайте також: Не розбійники, а гордий волелюбний народ: чому чеченці воюють за Україну – "Машина часу" 

Дивіться також відео:

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.