"5 канал" і "Машина часу" спробували відповісти на водночас просте і важливе питання: коли почалася російсько-українська війна? Мільйони людей у всьому світі вважають, що 24 лютого 2022. Та чи так це насправді?
Дивіться повний випуск програми:
Історики нараховують від 22 до 30 російсько-українських війн
Уранці 24 лютого 2022 року в Києві лунають перші вибухи. Російська армія перетинає український кордон на протяжності кілька тисяч кілометрів – з півдня, півночі та сходу. А російський тиран оголошує – ні, не війну, а так звану спецоперацію.
От тільки, ця відповідь неправильна. Адже війна почалася значно раніше. І ні – навіть не в Криму та на Донбасі у 2014, а задовго до цього. Історики нараховують від 22 до 30 російсько–українських війн. Які є своєрідним продовженням одна одної і наче зливаються одна в одну. Від самого початку свого існування північно–східне утворення, кероване едіповим комплексом, намагалося захопити і знищити Київ, а українців убити та асимілювати.
Руйнування Січей
Рік 1709–й. Гетьман Іван Мазепа вступає в коаліцію з шведським королем Карлом 12. До неї приєднуються і козаки із Запоріжжя під проводом кошового отамана Костя Гордієнка. Реакція московського царя Петра Першого була миттєвою – він наказав знищити гетьманську столицю Батурин і Запорозьку Січ. Обидва накази виконали з особливою старанністю і жорстокістю. У Батурині вбивали жінок і дітей, на Січі нищили навіть могили.
"Учинилось у насъ въ Сичѣ то, что по Галагановой и московской присягѣ, товариству нашему голову лупили, шею на плахахъ рубили, вѣшали и иныя тиранскія смерти задавали, и дѣлали то, чего и въ поганствѣ, за древнихъ мучителей не водилось: мертвыхъ изъ гробов многихъ не только изъ товариства, но и чернецовъ откапывали, головы имъ отсѣкали, шкуры лупили и вешали", – йдеться у листі кошового Степаненка Іванові Скоропадському.
Після руйнування Чортомлинської Січі козаки під проводом Костя Гордієнка вирушили на південь у володіння Кримського хана. Де заснували нову січ, яку назвали Кам'янська. Вона проіснувала недовго. Засліплений жадобою помсти Петро наказав знищити і її. Козаки подалися ще далі на південь. В Олешки.
Олешки – козацький край. У 18 столітті, втікаючи від росії, козаки заснували тут чергову Запорозьку Січ. Про це нагадують тепер тільки дорожні знаки, які вказують кудись в очерет.
Усі, хто після поразки Мазепи, не захотів чи не зміг залишатися на захопленій московитами території Гетьманщини, подався на південь. Офіційно це називалося територією Війська Запорозького Низового, під протекторатом Кримського Хана, неофіційно – Ханська Україна або ж по простонародному Ганьщина. Жити на Ганьщині було значно краще ніж під Москвою чи Польщею. Повна свобода, десятки промислів, прості і невисокі податки. На нинішню Херсонщину потяглися тисячі переселенців. Золота доба скінчилася у 1733–му, зі смертю кошового Костя Гордієнка.
Усе, що нам залишилось від Кам'янської Січі – камінний хрест. Він стояв на могилі Костя Гордієнка. Точне місце розташування його могили, на жаль, не відоме.
Козаки повертаються у "братські обійми" росії
Уже через рік після смерті Гордієнка козаки погодилися на чергові вмовляння росії повернутися у її "братські обійми". У 1734–му в Лубнах на Полтавщині було підписано договір, за яким козаки поверталися під російський протекторат – з правом вибирати собі кошового і користуватися усіма давнішими привілеями та промислами. росія дарувала такі права не просто так – готувалася до війни з Туреччиною.
"У 1734–му році повертаються перед черговою російсько–турецькою війною на територію підвладну московському цареві і засновують нову, так звану Покровську Січ, або ж Підпільненську, яка проіснувала аж до 1775–го року", – розповідає доктор історичних наук Тарас Чухліб.
У 1735–му війна таки розпочалася, але кампанія, яка велася протягом трьох років, була проведена бездарно. Аж через 30 років Російська імперія повторила спробу вийти до Чорного моря. За допомогою запорозьких козаків цього разу завдання було виконане. Козацтво за участь у війні отримало своєрідну винагороду. У Петербурзі вже давно визрів план ліквідації Січі та запорозького козацтва. Виконати вирок доручили сербу, генерал–поручику Петру Текелію. Двадцять п’ятого травня 1775–го року армійський корпус регулярної російської армії вирушив з фортеці святої Єлизавети до Запорозьких Вольностей.
"Якщо говорити про кількість військ, то йшло дві армії, дві російські армії з театру бойових дій з османської імперії. Одна під керівництвом генерала Сокоровського, друга під керівництвом генерала Текелія. Близько 60 тисяч війська, але це регулярне військо з гарматами зі всією структурою і козаки в гарнізоні відпочивали. Це фактично був гарнізон, а все запорозьке військо розійшлося по зимівниках", – пояснює Чухліб.
Більшість козаків вимагали від Калнишевського битви. Однак той не вірив в успіх. Згодом вся запорозька старшина на чолі з Калнишевським вийшла назустріч росіянам і тут же їх заарештували. Наступного дня Текелій зібрав на січовому майдані козаків і оголосив, що Військо Запорозьке за наказом імператриці скасоване. Так тихо і без бою припинила своє існування Запорозька Січ. Частина козаків подалася за Дунай, інша розселилася по степах нинішньої Херсонщини.
Козаки – основа Чорноморського флоту
Рік 1775-й. Хоча війна з Туреччиною щойно завершилася підписанням Кючук-Кайнарджійського мирного договору, росія уже готується до нових боїв. Вирішено будувати чорноморський флот. Для верфі вибирають місце у гирлі Дніпра. На місці старого укріплення розростається місто Херсон.
"Міфологічною здається історія Херсонщини деяким нашим мешканцям, які нарізають кола довкола пам'ятника Потьомкіну і вважають, якби не він, то не було б Херсона", – каже кандидат філологічних наук Володимир Демченко.
Нове місто як і нові захоплені території, заселяли багато національностей, але передовсім українці. Саме вони, і це мусила визнати імперія, стали основою нового флоту.
Козаки на заклик Потьомкіна відреагували мляво. Пам'ять про зруйнування Січі і ув'язнення кошового Калнишевського на Соловках була ще свіжою. Назбиралася заледве тисяча охочих під орудою Сидора Білого. Утім обіцянки відновити Запорізькі вольності, а також надати офіцерські звання і дворянство таки подіяла. Уже у травні 1783-го Сидір Білий привів з Херсона до Кримського містечка Ахтіар цілу флотилію, яка і стала ядром майбутнього флоту. Проте командувати Чорноморським флотом довірили росіянину. Кошовий Білий повернувся у Херсон будувати нову флотилію – Лиманську. Невеликі гребні кораблі були звичніші для козаків ніж важкі фрегати і лінкори.
У 1787 Туреччина підтримувана Францією, Німеччиною і Британією висунула росії ультиматум – повернути Крим і визнати Грузію васалом Османів. Почалася війна. У бік Кримського берегу і гирла Дніпра вирушив турецький флот – на той час один із найбільших не лише на Чорному, а й Середземному морях. Протистояти йому виявилась готовою лише Чорноморська козача флотилія Сидора Білого.
Гроші знайшлися – з так званої Малоросійської казни. Спішно добудована козацька флотилія з невеликих чайок стала сам–на–сам проти півсотні великих суден турків. І – перемогла! Суворов повірити не міг.
Під час битви у Дніпровському лимані турецький флот зазнав відчутних втрат, від яких так і не зміг відновитися. Щоправда, були серйозні втрати і у козаків. Зокрема смертельного поранення зазнав отаман Сидір Білий.
Командувати Лиманською флотилією призначили Де Рібаса. Ескадру чайок очолив заступник Білого Антін Головатий. Флотилія пішла далі на Захід і взяла активну участь у штурмі Хаджибея, який згодом був перейменований імператрицею в Одесу. Потім було взяття Акермана (нині Білгород–Дністровський) і Ізмаїла. Нарешті мир, в результаті якого козаки сподівалися отримати обіцяні Потьомкіним вольності на теренах між Бугом і Дністром. Утім наступили на ті ж граблі довірливості. Тисячі козаків під виглядом подяки просто депортували на Кубань.
Американський герой, якого висвятили в козаки
Рік 1776-й, 4 липня. Другий Континентальний конгрес колоністів Америки ухвалює декларацію незалежності США від Британії. Починається війна. Основна її частина відбувається на морі. Одним з героїв війни за незалежність стає Джон Пол Джонс. Шотландський пірат вважається засновником військово–морських сил США. Джон Пол Джонс прославився численними перемогами над британським флотом, причому переважно біля берегів Туманного Альбіону. Якось після обстрілу англійців корабель Джонса був практично знищений. У відповідь на пропозицію здатися, американець відповів: "Сер, я ще не почав битися" і організував вдалий абордаж. Про Джона Джонса знято фільми, йому встановлено пам’ятник у Вашингтоні. Проте мало хто знає, що американський герой охрестився у православній церкві і був посвячений у козаки.
Національний герой Америки Джон Пол Джонс раптово помер у 1792–му в Парижі. Його тіло поклали у труну, заповнену спиртом. Більш як через 100 років заспиртоване тіло перевезли до США і з почестями поховали. Очевидно, зовнішнє спиртування було зайвим. Протягом життя Павло Джонс встиг добряче проспиртуватися зсередини.
У 1783-му війна завершилася визнанням Британією незалежності своїх колишніх колоній. Лінкор "Америка", яким командував Джонс, вирішили подарувати Франції в якості подяки за військову допомогу. Пірат, отримавши різноманітні нагороди та безліч грошей, оселився у Парижі. Проте спокійне життя на суші видавалося йому нудним. Тому він з радістю прийняв пропозицію з далекого Петербурга взяти участь в російсько–турецькій війні.
"Збудувавши Чорноморський флот, російська імперія потребувала фахівців. Практично з усього світу запрошувалися моряки на службу до імператорського російського флоту", – сільський голова Старої Збур’ївки Віктор Маруняк.
В матроси у Чорноморський флот за наказом Потьомкіна набирали передусім "полуденних" українців. За визначенням фаворита імператриці Катерини – як природних мореплавців.
"Чому саме Херсон став місцем підготовки моряків? Багато військових істориків, фахівців фіксували схильність місцевого населення до мореплавання. Якщо взяти історичні джерела пруські, німецькі 18–19 століття, то вони фіксували страх росіян перед водною стихією. Один із описів херсонської губернії полковника Шмідта, в якому він говорить, що завзяттю херсонських моряків могли позаздрити англійці", – зауважує історик мореплавства Олександр Шумей.
Утім імперія не довіряла українцям керівних посад на флоті. Було ухвалено рішення запросити на час війни іноземців. Серед них був і знаменитий корсар Джон Пол Джонс. З радістю погодившись, він отримав з рук імператриці патент контрадмірала на ім’я Павла Джонса і відправився у Херсон у розпорядження Григорія Потьомкіна.
Утім стосунки вільнолюбивого американця з вірнопідданими російськими чиновниками не склалися. Потьомкін в листах імператриці усіляко принижував роль Джонса.
"Оскільки Пол Джонс починав свою кар'єру як пірат, грабував каравани англійські, які йшли у північні колонії, то він тут знайшов людей близьких собі по духу. Це були наші козаки", – каже сільський голова Старої Збур'ївки Віктор Маруняк.
Йому не цікаві були дворяни. З козаками виникла така дружба, що протестант Пол Джонс прийняв православ'я. Саме в нашій церкві. І став Павлом. Хрещення відбулось перед іконостасом, який на щастя зберігся. І досі старозбурівчани звертаються до всевишнього саме перед цим іконостасом.
Зустрічі Джонса з козаками відбувалися на території нинішнього села Старозбур’ївка. В народі збереглися численні свідчення їхніх спільних пиятик і витівок.
"Це сидір Білий, Головатий і їхній побратим Пол Джонс. За традицією ввечері випили пляшку, сіли на човен, підплили до турецького фрегата і вапном написали на борту спалити. Вранці турки були в шоці", – розповідає Маруняк.
Козаки подарували своєму американському товаришу козацьке вбрання, пістолі, люльку і дорогу турецьку шаблю. У такому вигляді Джонс провів усю турецьку кампанію, а люльку курив аж до самої смерті у 1792-му році. Проте це вже був повний кінець козаччини. Частина колишньої старшини стала дрібним дворянством російської імперії, а рядові козаки – кріпаками своїх вчорашніх побратимів.
Незнання історії не звільняє від відповідальності!
Читайте також: нелюдські звичаї московитів – російсько–українська війна: знищення Батурина – "Машина часу".
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.