Придністров'я, Абхазія, Осетія — імперські проєкти
У 1992 українці вкотре переконалися, що російська демократія закінчується на українському питанні. І не лише на українському.
російські імперські кола починають деенерити колишні радянські республіки. Створені росією гарячі точки з'являються у Молдові та Грузії: Придністров'я, Абхазія та Південна Осетія
росія всіляко підтримувала так званих "ополченців" Абхазії та Осетії – зброєю, військовими, та врешті регулярними підрозділами своєї армії. На боці Грузії у тій війні воювали українці – представники створеної напередодні організації УНА-УНСО
рф заявляє претензії на Кримський півострів
Сценарій, подібний до абхазького і осетинського, росія намагається провернути і в Україні. У Криму. У квітні 1992 парламент ерефії висловлює територіальні претензії на півострів.
До Криму прибуває уже згадуваний віце-президент рф Олександр Руцкой. Заявляє, що Крим російський.
Уже у травні Верховна Рада Кримської автономії проголошує незалежність півострова. Далі – референдум на підтримку такого кроку.
Усе це – на тлі українсько-російського конфлікту за Чорноморський флот.
Конфлікт за Чорноморський флот: перші кроки
Ще у 1991 Україна оголосила, що вся армія на її території стає українською – включно з Чорноморським флотом. росія спочатку не заперечує. Проте на початку 92-го різко змінює риторику.
5 квітня 92-го президент України Леонід Кравчук підписує Указ про підпорядкування Чорноморського флоту Україні, за два дні російський керманич Єльцин видає свій указ про російськість ЧФ. Згодом обоє відкликають свої рішення і домовляються ділити флот.
1992: Український прапор на ЧФ — перший прорив
Історія не знає умовного способу. Що було би, якби українська влада тоді діяла рішучіше та агресивніше – можна лише уявляти. Якщо об'єктивно, то у тій першій російсько-українській війні за флот Україна поступилася. Проте були й переможні сторінки.
У липні 92-го на одному з суден Чорноморського флоту вперше замайорів український прапор. Капітан сторожового корабля СКР-112 Сергій Настенко підняв синьо-жовте знамено і дав команду вийти з Криму та попрямувати до Одеси. Командування ЧФ кинуло навздогін кілька кораблів і авіацію, скомандувавши повернути судно-втікач. Де-факто, російські кораблі відкрили по українському вогонь і спробували його протаранити.
Однак СКР-112 за підтримки української авіації та прикордонних катерів зумів прорватися до Одеси.
Міф про "п'яного Хрущова" і передачу Криму
До інших фронтів гібридної війни росія підключила інформаційний. Із екранів телевізора лунають міфи про те, що Крим мовляв завжди був російським, а Україні передавався якось не так – п'яним Хрущовим.
російський журналіст Леонід Парфьонов збрехав двічі: рішення про передачу Криму керівництво СРСР ухвалювало колегіально і в основному з економічних мірквань. Севастополь так само був переданий Україні, й був містом республіканського підпорядкування, тобто керувався не з москви, а з Києва.
Кримська криза: заклики до рішучих дій у 1992
Кримська криза розтягнеться на багато років. Тоді, у 1992-му, опозиціонер В'ячеслав Чорновіл закликав вирішити її у простий спосіб: скасувати надану під тиском москви автономію Криму і перетворити її з територіальної на національну – кримськотатарського народу.
1993: Перший газовий конфлікт між росією та Україною
У 1993 році між росією та Україною вперше спалахує так званий газовий конфлікт. На початку року Газпром погрожує припинити постачання блакитного палива – через великі борги. У відповідь Україна заявляє, що в такому разі припинить транзит російського газу до Європи.
2003: путін визнає кордони України з Кримом
У січні 2003 президент рф путін визнав українські кордони включно з Кримом. Було підписано відповідний договір. Але ще не встигло висохнути чорнило на угоді, як москва її порушила. І фактично того ж року почала маленьку гібридну війну проти України.
Острів Тузла – це маленький клаптик суші у Керченській протоці. Його особливість у тому, що судохідний канал проходить саме в українських територіальних водах – між Керчю та Тузлою.
У 2003-му Кремль вирішив це змінити і раптово почав будувати дамбу на Тузлу. Мовляв, це ніякий не острів, а коса, до того ж не українська, а російська. Ще й екології загрожує, через неї змивається в море вся Тамань. Україна відповіла миттєво: на острів прибуло кілька сотень озброєних прикордонників. Погрожували відкрити вогонь на ураження, але марно. Тоді на Тузлу прилетів і президент Леонід Кучма.
2009: Україна втягується у Другу газову війну з росією
Новий 2009 рік приніс Україні нову війну з росією – Другу газову. Офіційні претензії оголосила путінська маріонетка медвєдєв 31 грудня, а вже 1 січня український Нафтогаз перестав отримувати блакитне паливо з росії.
Російські претензії були тими ж, що і під час першої газової війни – підвищення ціни до 450 доларів за тисячу кубометрів. Український уряд у свою чергу вимагав ринкового ціноутворення та усунення корупційних посередників типу Росукренерго Дмитра Фірташа.
Газова війна в Україні досягає нового піку
З 7 січня – в розпал зими – росія перекрила ще й транзит газу до Європи. Офіційний Київ опинився під подвійним тиском – зі Сходу і Заходу. І без узгодженої позиції влади: президент Ющенко й далі воював із прем'єркою Тимошенко. Остання взяла перемови на себе й уже 19 січня досягла компролмісу з путіним – але якою ціною?
"Сирна війна" між росією та Україною
Вважається, що свою гібридну війну проти України путін почав у 2014-му. Але це не так. Вона тривала завжди, просто до певного часу – без танків і градів, і у химерних форматах газового, експортного чи дипломатичного протистояння. А у 2012-му між росією та Україною спалахнула так звана "сирна війна".
"У різні часи росія не пропускала продукцію країн, з якими мала розбіжності у політичних поглядах. У 2005 році – польське м'ясо. У 2006-му – грузинське вино і боржомі. Шпроти з латвії – теж у 2006, а молоко з білорусі – у 2009. Коньяк із придністров'я – у 2011. Але найчастіше заборони стосуються саме українських продуктів".
15 мільярдів від путіна: хабар, який змінив курс країни
Початок 2014-го – це така ідеальна ілюстрація ролі особистості в історії. Євромайдан тоді остаточно перетворився на Революцію Гідності. І те, як саме вона пройде – як мирна ротація еліт чи криваве братовбивче протистояння – визначала одна людина. Мешканець ось цього розкішного маєтку, Віктор Янукович.
Свій вибір Янукович насправді зробив у кінці 2013-го. 17 грудня, ще до зриву угоди про євроасоціацію, він отримав від путіна хабар – 15 мільярдів доларів. Перші три мільярди начебто отримав, але так і не побачив. Їх відразу забрав Газпром за борги. Ще на два мільярди чекав уже в січні 2014-го, але путін більше нічого не дав.
Янукович у росії: заклик до путіна про вторгнення в Україну
Така агресія не робиться за місяць. Вона готувалась, і ще навіть Майдан стояв, ще януковичі були в країні, були видані медалі за звільнення Криму 20-го лютого, коли стільки загиблих було на Майдані, коли в Україні не було ніякої влади, коли януковичі панічно втікали з країни, майданівські політики стояли на Майдані та думали, що доживають останні дні, що зараз буде удар – і вони всі помруть.
Януковича вивезли до росії. Там він запросив путіна вторгнутися до України, а російська дума це офіційно дозволила.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.