Невідомий раніше об'єкт досліджують археологи на території Національного заповідника "Софія Київська". Попередньо припускають, що це була в'їзна брама на територію собору. І збудована вона з плінфи – обпеченої цегли – ще за давньоруських часів. Роботу дослідників бачив Петро Троць.

Перед колишньою резиденцією київських митрополитів – зелений паркан. За ним кипить робота. Під зацікавленими поглядами відвідувачів археологи розкривають виявлений ще торік об'єкт, про який раніше науковці й не здогадувалися.

"Розташування самої споруди, її спрямованість на центральний вхід до собору свідчить про те, що вона якимось чином належала до садиби Софії Київської, і що вона спрямована на центральний вхід, дає нам підстави припускати поки що, що це головна в"їзна брама на території садиби Софії Київської", – пояснив науковець Тимур Бобровський.

На тій глибині, де зараз працюють дослідники, трапляються артефакти як давньоруських часів, так і пізнього середньовіччя. Через це археологи припускають, що залишки брами могли бути на поверхні ще на межі 17-18 ст.

"Верхній шар, до 20 см, він був частково перекопаний, тому знахідки є з різних періодів, частково перемішані. Наприклад, бачимо, що на глибині 20-30 см є давньоруська плінфа – той матеріал, із якого була збудована споруда, яку ми зараз копаємо. Це плінфа 12 століття", – розповів науковець заповідника "Софія Київська" Володимир Савицький.

Поки що розкопки тривають на території, яка не перевищує розмірів 10 на 10 метрів. Утім, археологи кажуть, що це приблизно лише половина об'єкта. З часом роботи вестимуться на більшій території.

Знайдений раніше невідомий об'єкт у "Софії Київській" сподіваються зробити черговою цікавинкою для відвідувачів.

"Однозначно, це буде консервація. Ці залишки фундаментів не на значній глибині до рівня промерзання ґрунту, а це руйнує мурування. Однозначно буде консервація, а по завершенні розкопок ще буде питання музеєфікації", – зауважив заступник директора заповідника В'ячеслав Корнієнко.

Археологи кажуть, що впродовж місяця мають ґрунтовніше дослідити об'єкт. І після цього зможуть робити по ньому детальніші висновки.

Петро Троць, Віктор Прокопенко, "5 канал".

Нагадуємо, в Суботові, що на Черкащині, під Іллінською церквою виявили підземний склеп, який цілком може виявитися місцем поховання гетьмана Богдана Хмельницького та його сина. 

Дивіться також фотогалерею: