Скраплений газ, більше відомий як моторне паливо, зокрема, для автомобілів, чи паливо для промислових підприємств та для побутових потреб – для опалення житлових будинків. Чому так стрімко росте попит на цей товар і наскільки він має велике стратегічне значення для енергетичного сектору України? Фахово про ринок скрапленого газу в Україні в проекті "ЕнергоНЕзалежність" із автором та ведучим, аналітиком із питань енергетики Миколою Войтівим та генеральним директором Асоціації скрапленого газу України Станіславом Батраченком.

Скраплений газ (суміш пропан-бутан технічна, де вміст пропану може бути від 50-55% до 90-95%) отримують за допомогою підігрівання нафти або сконденсованих нафтових попутних газів.

Зріджений газ – природний газ, який за дуже низької температури (-162°C) переходить у рідинний стан, що полегшує його зберігання та перевезення.

"Скраплений газ дорожчий за природній газ приблизно на $125 за тонну через сплату акцизів при імпорті та виробництві, але енергетична цінність скрапленого газу вища приблизно на 30%. Також є інші переваги скрапленого газу над іншими видами палива, наприклад вугіллям – це екологічна складова, адже в 3-4 рази містить менше шкідливих речовин, що забруднюють навколишнє середовище", – зазначає Станіслав Батраченко.

У 2017 році на ринку моторних палив України через мережі АЗС було продано найбільше скрапленого газу - 2,79 млрд літрів, на другому місці - 2,17 млрд літрів бензину, та 1,8 млрд літрів дизельного пального.

Микола Войтів підготував аналітичний матеріал щодо співвідношення цін на скраплений газ, бензин та дизпаливо в різних країнах світу: "Найдешевший газ в Алжирі – 2 ,06 грн за літр, найдорожчий у Нідерландах – 28,33 грн за літр".

"Ми підрахували, що за 2016 рік українці, котрі використали скраплений газ як автопаливо, зекономили 26 млрд гривень. Ринок скрапленого газу в Україні дуже конкурентний, для прикладу, у Польщі на 450 АЗС 1 млн автомобілів, в Україні на таку ж кількість автівок – 1000 АЗС", – стверджує генеральний директор Асоціації скрапленого газу України Станіслав Батраченко.

Войтів додав, що скраплений газ складає конкуренцію бензину та дизельному пальному. Україна входить у десятку найбільших ринків автогазу у світі, випереджаючи навіть Китай.

Основними постачальниками скрапленого газу в Україну є Росія, Казахстан, також сильним гравцем на цьому ринку є Білорусь, але вона переробляє російську сировину. Також це паливо надходить в Україну з Алжиру, Німеччини, Нідерландів, Литви, Польщі та Румунії.

Зважаючи на ситуацію, що склалася між Україною та країною-агресором, на даний момент налагоджена співпраця з казахських виробником скрапленого газу Тенгізшевройл, котрі мають потужність виробництва 1,5 млрд літрів, варто зазначити, що такої кількості цього палива Україні вистачило б на рік. Це паливо значно якісніше та екологічніше від російського.

Характерним для ринку скрапленого газу є його сезонність, улітку він зростає на третину через збільшення руху транспорту, зазначив Станіслав Батраченко.

"Український ринок скрапленого газу потужний навіть у світовому масштабі, але він імпортоорієнтовоний. Приблизно 75-80% ринку скрапленого газу імпортується в Україну, тому дуже важливо розвивати національну інфраструктуру виробництва скрапленого газу, адже станом на сьогодні маємо лише приблизно 25% виробництва цього виду палива. Це важливе питання з огляду на енергетичну безпеку України тому за два роки цей відсоток виробництва скрапленого газу має зрости на 10-15%, зважаючи на ситуацію довкола ГТС України щодо питання транзиту. Це дозволить Україні підвищити рівень енергетичної безпеки, що дуже важливо для українського суспільства", – зазначив Микола Войтів.

Проте на випадок відключення домівок від постачання природнім газом є можливість протягом доби підключити до газових балонів, котрі зможуть забезпечити будинки теплом, про це детальніше розповів генеральний директор Асоціації скрапленого газу України Станіслав Батраченко в проекті, адже ситуація на ринку може бути непередбачуваною, тому варто бути напоготові.

"Динамічний ринок скрапленого нафтового газу – це очевидно запорука правильних і прибуткових економічних процесів. Проте коли цей ринок буде ще й відкритим, конкурентним і захищеним – тоді він стане вагомою складовою енергетичної незалежності та безпеки України", – резюмував Микола Войтів.

Матеріал підготувала редактор проекту "ЕнергоНЕзалежність" Наталія Чурікова.