ЕнергоНЕзалежність
ЕнергоНЕзалежність
5.ua

"ЕнергоНЕзалежність": про ціни на пальне в Україні, імпорт нафтопродуктів та нафтові резерви

Питання вартості нафтопродуктів, зокрема, дизельного пального та бензину, важливе для нашого суспільства та обговорюється вже давно

Критично високий відсоток імпорту нафтопродуктів при чинній національній, колись надпотужній, інфраструктурі нафтопереробки також повинен мати своє обґрунтування.

Про те, яка ситуація з мінімальними запасами нафти та нафтопродуктів в Україні та чи варто очікувати позитивних динамічних змін на українському ринку нафтопродуктів у 2018 році, у проекті "ЕнергоНЕзалежність" з автором та ведучим, аналітиком з питань енергетики Миколою Войтівом та директором науково-технічного центру "Псіхея", головою Комітету з питань економічної конкуренції при торгово-промисловій палаті України Сергієм Сапєгіним.

За словами Сапєгіна, згідно з енергетичною стратегією України на період до 2035 року, передбачається, що з одного джерела може здійснюватися поставка не більше 30% нафтопродуктів в Україну. Ця норма пов’язана, насамперед, з енергетичною безпекою країни. На сьогодні 80-90% нафтопродуктів ми імпортуємо – найбільше з Росії та Білорусі. Цю вимогу потрібно буде виконувати. На жаль, для дотримання цієї норми споживач платитиме вищу ціну, адже питання логістики нафти з різних джерел призведе до її здорожчання, проте це ціна енергетичної безпеки України.

В основному в Україну експортуються нафтопродукти з Російської Федерації (50%), Республіки Білорусь (20%), Литви, Румунії, Польщі, Казахстану та Туркменістану. Порівняно з іншими країнами, вартість пального в Україні досить висока. Наприклад, один літр пального в Азербайджані коштує 15,24 грн.

"Вартість пального в Англії вища всього на 59%, проте мінімальна заробітна плата – на 1380% більша, ніж в Україні", - зазначив Микола Войтів.

Основні перешкоди нафтовидобутку – українське законодавство, проте на сьогодні питання зрушилося з місця, переконаний Сергій Сапєгін. Експерт стверджує, що вже є перші кроки зі стабілізації нафтовидобутку в Україні, але для позитивного результату потрібно чимало часу та довгих інвестицій.

Експерти стверджують, що вже сьогодні Україна може видобувати до 10-12 млн тонн нафти у рік. Навіть деякі науковці зазначали, що поклади вуглеводнів в Україні є більшими, ніж у сусіда-агресора.

"Україна посідає шосте місце за покладами нафти у Європі, які складають біля 400 млн тонн", – сказав аналітик.

"Інвестиції у нафтовидобування – це інвестиції в енергетичну безпеку України", – зауважив експерт.

"Нафтопереробний комплекс України – це спадок з Радянського Союзу, відповідно, технології дуже застарілі. Тому конкурувати з європейськими НПЗ, які вкладають у модернізацію мільярди доларів, ми не можемо. Наші НПЗ також потребують величезних коштів у модернізацію. Зокрема, в Україні малі нафтопереробні комплекси могли б дещо змінити ситуацію на ринку нафтопереробки, проте потрібна підтримка держави приватним інвесторам, які готові інвестувати у малі НПЗ", - стверджує директор НПЦ "Псіхея".

Сапєгін додав: "Приватні компанії, котрі видобувають нафту, на сьогодні не мають альтернативи, окрім як відправляти її на переробку на Кременчуцький НПЗ чи Шебелинський ВПГКН або на експорт. Проте малі НПЗ могли б вирішити це питання і забезпечити місцеві потреби в нафтопродуктах. Це дозволить зекономити, зокрема, на логістиці. Також малі НПЗ можуть мати краще обладнання, що значно покращить якість нафтопродуктів".

Лише за останні три роки українці, які купляють білоруський бензин, інвестували стільки коштів в економіку Білорусі, що це дало можливість їм декілька разів модернізувати власне виробництво.

З шести НПЗ в Україні працює лише Шебелинський ВПГКН та на 10% своєї потужності Кременчуцький НПЗ.

До кінця 2022 року Україна має створити державні резерви нафти та нафтопродуктів в обсязі більше 2 млн тонн. Це міжнародні зобов’язання – умови Директиви 2009/119/ЕС, про створення резерву мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів. Згідно з цим, 30% має складати нафта, 70% – дизпаливо. Наскільки практично виконується це зобов’язання, Сергій Сапєгін детально розповів у проекті "ЕнергоНЕзалежність", а також, що Україна має мати запаси як природного газу, так і вугілля.

"Якісні, в першу чергу, національні нафтопродукти повинні бути не високорентабельним товаром для не завжди соціально-відповідального бізнесу, а в першу чергу складовою – "паливом" для розвитку української економіки. І звичайно, українські нафтопродукти повинні бути доступні для українського суспільства і для потрібних змін в українському суспільстві, мають бути двигуном розвитку потрібних суспільних процесів", – резюмував автор проекту Микола Войтів.

Текст підготувала редактор проекту "ЕнергоНЕзалежність" Наталія Чурікова.

Попередній матеріал
5-метровий фонтан та шматки асфальту: в Києві стався масштабний прорив труби
Наступний матеріал
Справа Майдану: жоден адвокат тітушки Шадрова не прийшов до суду

Українська газотранспортна система – що її чекає у 2020 році

Що чекає українську ГТС у 2020 році

Відновлювані джерела енергії: перспективи створення регіональних енергетичних кластерів

Атомна енергетика – минуле чи майбутнє: якою буде атомна генерація у 2018 році – "ЕнергоНЕзалежність"

Атомна енергетика – майбутнє чи минуле: якою буде генерація у 2018 році

В законі "Про валюту" потрібно більше прогнозованості – Коробкова