Ілюстративне фото
Ілюстративне фото
pixabay.com

Атомна енергетика – минуле чи майбутнє: якою буде атомна генерація у 2018 році – "ЕнергоНЕзалежність"

У світі застосовують альтернативні ядерні технології, досвід яких можна використати в Україні

Після трагедії на Чорнобильській атомній електростанції, мабуть, кожному українцю атомна енергетика асоціюється із величезною небезпекою для життя та здоров'я. Проте, частина провідних світових економік (США, Франція, Японія, Канада) активно використовують атомну генерацію. Інші, такі-як Німеччина, Італія, Швейцарія – починають відмовлятися від неї, шляхом розвитку та інвестування у відновлювані джерела.

Тож якою буде українська атомна генерація у найближчий рік? Про це фахово у проекті "ЕнергоНЕзалежність" обговорили автор, ведучий та аналітик з питань енергетики Микола Войтів та Олексій Лич, голова первинної профспілкової організації ДП "НАЕК "Енергоатом".

У прогнозному балансі електроенергії ОЕС України на 2018 рік, запланований виробіток електроенергії українськими АЕС – 84 000 млн кВт·год. Це 53% від обсягу усієї планованої виробленої електроенергії у 2018 році.

"У 2018 році атомна енергетика буде безпечною", – заявив Олексій Лич.

Коефіцієнт використання встановленої потужності атомної генерації тільки 70% через те, що проводяться ремонтні роботи на блоках АЕС та відбувається модернізація проте через недостатню кількість коштів їх доводиться позичати.

"Зокрема, 40% від усіх прибутків від реалізації електроенергії інвестується у модернізацію та безпеку", – сказав Олексій Лич. Він також додав: "Наприкінці минулого року розпочалось будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Сподіваємось, що через два роки буде здана перша черга в експлуатацію. Таким шляхом буде зменшено вивіз відпрацьованого ядерного палива за межі України, і перш за все, в Росію. За 5 років очікуємо повністю побудувати сховище для відпрацьованого ядерного палива. На це будівництво потрібно більше 30 млрд гривень".

Щорічно український народ платить 200 млн дол. США сусіду - агресору за вивезення відпрацьованого ядерного палива.

На закупівлю ядерного палива для українських АЕС у 2017 році російського виробництва витратили $368 млн 964,1 тис., шведського виробництва – $164 млн 458,2 тис.

Загалом, залежність від ядерного палива російського виробництва (в грошовому еквіваленті) складає 69,17%, від ядерного палива шведського виробництва – 30,83%.

Тобто, Україна щороку витрачає понад $500 млн на закупівлю та вивезення ядерного палива Російській Федерації, очевидно, доцільно було б ці кошти витратити на модернізацію українських АЕС, закупівлю палива іншого виробника, щоб позбутися російської залежності, проте, за словами Олексія Лича, є певна процедура (валідація), яка не дозволяє одразу перейти з російського ядерного палива, відбувається поступова заміна. І хоча російська агресія в Україні триває чотири роки, лише тепер взялися за диверсифікацію ядерного палива: "На жаль, ми надто пізно взялися за диверсифікацію постачання ядерного палива, проте за 5 років є усі очікування, що залежність від Росії буде значно меншою, а за 7-8 років можна буде повністю замінити паливом Westinghouse" (Westinghouse ElectricCompany — японо-американська електротехнічна і ядерноенергетична компанія – Ред.).

Проте у світі застосовують альтернативні ядерні технології, досвід яких можна використати в Україні. На сьогодні відпрацьовується програма щодо будівництва маломодульних реакторів з тим, щоб деталі, необхідні запчастини до таких реакторів виготовлялись в Україні.

Щодо альтернативних ядерних технологій. Найбільш перспективними для України є канадські технології CANDU, досвід впровадження та експлуатації яких є у сусідній Румунії.

Окрім того, Україна співпрацює з Францією, чий досвід у атомній енергетиці вважається одним із найкращих у Європі. Україна також може бути цікава Європі у плані інвестицій, проте умови інвестиційного клімату ще потрібно створити, на сьогодні вони відсутні, що не дозволяє залучати кошти на розвиток атомної генерації, її модернізації та безпеки.

"Будівництво енергомосту Україна-ЄС дасть поштовх для надходження інвестицій", – наголосив Олексій Лич.

Проте є питання, котре турбує працівників АЕС України чи не найбільше – рівень заробітньої платні, яка є найнижчою серед інших країн. Наприклад, в Україні, середньомісячна платня у ДП "НАЕК "Енергоатом" складає 457 євро, у Росії – 1088 євро, у Великобританії – 2489 євро, у Франції - 3798 євро, у Бельгії – 5699 євро, у США – 8096, та найбільше у Канаді – 16211 євро. Це дані за 2016 рік.

"Низькі зарплати – це відсутність мотивації та відповідальності", – зазначив Микола Войтів. Проте, окрім цього є ще інші причини. "Якраз на сьогоднішній день ви бачите небезпеку, ми її відчуваємо. Звільняється велика кількість людей високої кваліфікації. Морально-психологічний слабішає і від того на АЕС трапляється чимало порушень через персонал через недостатньо кваліфікованого персоналу", – заявив Олексій Лич.

Випускники вузів не мають бажання працювати в Україні через відсутність перспективи, натомість після закінчення інститутів їдуть на заробітки, а потім намагаються влаштуватися працювати у країнах, де рівень заробітної платні суттєво відрізняється, це велика втрата для української атомної генерації.

"Насправді виходить так, що найбільша небезпека полягає не у тому, що бракує коштів на модернізацію, на інвестування, розробку нових технологій, а у тому, щоб зберегти мотивацію, зберегти якісного, професійного працівника у атомному енергетичному секторі України", – сказав Микола Войтів.

Він також резюмував: "Можемо зробити висновок, що українська атомна генерація станом на зараз не повинна викликати підозр у небезпеці. Проте, здоров'я українського суспільства та екологічний стан в Україні після Чорнобильської трагедії оговтується до сьогодні. Тому, мабуть, варто все-таки якщо не змінювати атомну генерацію то робити усе, щоб вона була безпечною для українського суспільства".

Текст підготувала редактор проекту "ЕнергоНЕзалежність" Наталія Чурікова

Попередній матеріал
На Великдень у Києві продовжать роботу громадського транспорту – КМДА
Наступний матеріал
Орбітальна станція Китаю таки впала на Землю: де нині уламки

Атомна енергетика – майбутнє чи минуле: якою буде генерація у 2018 році

Ціною власного здоров'я: як українські ТЕС і ТЕЦ забруднюють навколишнє середовище – "ЕнергоНЕзалежність"

Що пророкують українській енергетиці у 2018 році – "ЕнергоНЕзалежність"

"Укравтодор" має збудувати нові майданчики для контролю ваги – Держслужба з безпеки на транспорті

Омелян: В України вкрали шість років дешевих авіаперевезень

Цьогоріч у рамках малої приватизації планують продати 660 об'єктів