Чимало сюрпризів чекає на українців уже цього року, і не всі вони будуть приємними, бо вдарять по гаманцю. Враховуючи й епідемію, і високі ціни на енергоносії, очікувати стрімкого розвитку економіки у 2022 році не варто, кажуть експерти. На додачу, не забуваймо і про те, що країна живе у стані війни. І це все дається взнаки.

Остання соціологія групи "Рейтинг" показала: матеріальне становище родини для 40% українців не змінилося за рік, для половини – погіршилося, і лише 9% опитаних відчули покращення. Зрозуміло, що на те, аби кожен із нас став жити у країні краще, треба щонайменше три речі – час, професійні управлінці і кошти на розвиток держави. А їх завжди мало і цей рік теж буде непростим у плані фінансів. То чи подужає бюджет країни всі виклики? Журналіст "5 каналу" Ганна Рибалка дізнавалася для "Підсумків тижня".

Три головні ризики для української економіки бачать аналітики в 2022 році.

1. Стягування російських військ до наших кордонів і погрози Путіна.
2. Подальше зростання цін на газ у світі.
3. Зростання інфляції всередині країни та девальвація гривні.

Тож до чого готуватися українцям?

Але спершу, мабуть, краще про те, як ми всі пережили економічний 2021 рік. Киянка Ольга каже: вона обурена ціною на пальне. 

"Зарплата не підвищується. А ціни зростають. Я беру 95-й, звичайний", – говорить жінка.

Торік у січні за марку популярного бензину А-95 на АЗС просили в середньому 25 гривень 20 копійок. У червні ціна зросла майже до 29 гривень. А станом на перше грудня вже 31 гривня 39 копійок.

"Ну на 10% точно. Заправила машину на 980 гривень. Раніше можна було заправити за 780", – констатує Ольга.

Лихоманило й вартість автогазу для заправки. На початку минулого року він коштував 12 гривень 38 копійок за літр. А вже наприкінці 2021 року подекуди просили вже й понад 19 гривень.

Більше грошенят викладали українці не лише на заправках, а й на касах супермаркетів та на ринках. Найбільший ціновий шок року в номінації "харчі" – соняшникова олія.

У гаманці в держави теж негусто було. Бюджет – дефіцитний. Транш від Міжнародного валютного фонду на початку року отримати не вдалося. Курс долара до гривні потішив українців лише у другому півріччі. Усе літо і аж до листопада гривня істотно зміцніла: з майже 28 до 26 з гаком за долар. Головні причини валютного штилю: через пандемію країна менше імпортувала. Натомість більше продавала свого.

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічних стратегій, каже: "Були рекордні ціни на залізну руду, яку Україна експортує. Дуже високі ціни на метал і хороші ціни на продукцію аграрного сектора. І далі це продовжилося рекордним врожаєм зернових". 

Але вже з листопада затишшя змінила буря – на тлі стягування російських військ до наших кордонів. 

Гліб Вишлінський каже: "Воно б і далі так рухалося, якби не ризики, пов'язані з можливим російським наступом. Зараз це є ключовий чинник, який не дає гривні зміцнюватися. Як для іноземних інвесторів, так і для українських громадян, це є дуже сильний фактор ризику". 

Ще один чинник ризику – енергетика. Торік Росія припинила транспортувати газ до Європи через Україну. Москва і досі шантажує Євросоюз через те, що той зволікає із сертифікацією газогону "Північний потік-2". Ціна на блакитне паливо на світовому ринку підстрибнула до рекордних майже 2 тисяч доларів. І попри те, що ще на початку 2021 року уряд установив граничну ціну на газ – 6 гривень 99 копійок, інтрига зберігається і досі. Скільки заплатимо вже цьогоріч – питання без відповіді. 

Економіст Олег Пендзин говорить: "Коли буде формуватися річний контракт – у березні, ми будемо його формувати в умовах високої ціни на європейському газовому ринку. Він точно не буде 7,96. Вже попередньо говорять про 15-16 гривень куб. Це призведе до того, що замість 39 мільярдів гривень на субсидії.треба буде вишукувати в 2, а може в 2,5 рази більше".

Гліб Вишлінський говорить: "Зараз дуже важко визначити, яка буде ціна навіть при мирному сценарії навесні 2022 року. Коли уряду і "Нафтогазу" треба буде визначитися, скільки треба закуповувати. І за якими цінами закуповувати".

У 2022 році Україна традиційно житиме з дефіцитним бюджетом. Покрити його частково зможуть черговим траншем Міжнародного валютного фонду. Наприкінці листопада минулого року Україна отримала від західних партнерів – 700 мільйонів доларів. Це був другий транш від фінансової установи в рамках програми stand-by, яку затвердили два роки тому.

Юлія Свириденко, перший віцепрем'єр-міністр України і міністр економіки України, говорить: "Кошти будуть спрямовані насамперед на підтримування фінансової стабільності та на боротьбу з наслідками COVID-19. Отриманню траншів Україною передував значний прогрес, який показала наша держава в реалізації низки структурних реформ. Мовиться в першу чергу про реформу в судовій сфері, антикорупційній політиці, посилення незалежності НБУ".

Гроші МВФ дає на подолання наслідків пандемії. Але водночас вимагає і реформ. А це наше болюче місце. У меморандумі з фінансовою організацією, зокрема, йдеться про призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Це – незалежний від генпрокурора чільник, який працює з Національним антикорупційним бюро. Утім, в Україні це призначення саботують уже півтора року.

Інвестиційний банкір Сергій Фурса говорить: "МВФ – це лікар, який працює з країнами-двієчниками. Якщо країні потрібен МВФ, то країна поводиться так, як Україна. Затягує реформи, не хоче боротися з корупцією".

Гроші від Міжнародного валютного фонду для України – життєво необхідні. Їх пустять на виплату інших зовнішніх боргів та дефіциту бюджету.

Сергій Фурса каже: "Ми маємо ще два транші отримати по цій програмі – перший транш навесні. Другий – літом. А далі вже питання, коли буде запущена нова програма. Це буде програма структурних реформ, яка передбачатиме більш глибокі реформи. Бо останні кілька років у нас була програма – так, для "протриматися".

Ще один виклик, із яким зіштовхнеться економіка України цього року, – інфляція. Нацбанк нині визнає: боротися з нею важче, ніж планували. Облікову ставку – інструмент, який показує гравцям ринку, скільки реально коштують гроші в державі, – піднімали п'ять разів за минулий рік і довели до 9%. Причина – саме висока інфляція. У бюджеті заклали на кінець 2022 року – 6,6% (понад 6 з половиною). Але що допоможе істотно знизити її – незрозуміло.

І без того непростий для країни економічний рік влада, схоже, ще й приперчувала самотужки. Наприкінці року голова Нацбанку навіть поскаржився іноземній пресі на тиск. Про наміри Банкової звільнити Кирила Шевченка написало видання Bloomberg.

Кирило Шевченко, голова Національного банку України, в інтерв'ю виданню Bloomberg сказав: "Я під тиском з моменту мого призначення на посаду. Йдеться про тиск певних осіб на процес прийняття рішень усередині НБУ, інформаційні кампанії в пресі, спрямовані на топменеджерів НБУ, навіть кримінальні справи. Але це зворотний бік медалі цієї посади. Мій попередник мав такий самий досвід".

А от президент Володимир Зеленський на запитання про втручання в роботу Нацбанку відреагував так: "Я не маю права втручатись в операційну роботу НБУ, його керівництва, порушувати незалежність НБУ, в мене немає цих повноважень. Тоді, коли, як ви кажете, я втручався в ситуацію, коли до мене люди звертаються з проблемою, я повинен відповісти, допомогти, загасити тимчасово пожежу, я стабілізував ситуацію з курсом і підписанням меморандуму з МВФ, отриманням траншу від МВФ.  Ми повинні показати стабілізацію. Окрім траншу 700 млн доларів, очікуємо наступного навесні 2,2 млрд".

Раніше Міжнародний валютний фонд опублікував меморандум, який став умовою виділення Україні кредиту в 700 мільйонів доларів. У межах договору Київ узяв на себе низку зобов'язань. Влада має прозвітувати про видатки з "ковідного" фонду. Офіс Генерального прокурора – про результати кримінальних розглядів щодо колишніх власників збанкрутілих фінустанов. А державні банки – "Ощадбанк" і "ПриватБанк" потрібно буде продати – частково або повністю. А ще меморандум передбачає, що держава не втручатиметься в ціни на газ та тарифи на опалення, і вони формуватимуться на ринку. 

Виконавчий директор Центру економічних стратегій Гліб Вишлінський каже: "Якщо влада скаже "ні", українці мають платити за тою ціною, яка була 5 років тому, і вона не має підвищуватися. Проблема не просто в тому, що це ручний режим. А в тому, що цю різницю звідкись потрібно покривати. І воно закінчиться, як у 2014 році, коли в нас були борги перед Росією за газ, дефіцит "Нафтогазу" 5% ВВП і дефіцит бюджету 5% ВВП. І все це закінчилося курсом 35 грн". 

Тож 2022 рік ставить перед Україною і енергетичні, і економічні, і політичні виклики. Першим випробуванням стане продовження співпраці з МВФ уже у березні. Тоді знов переглянуть програму. І лише якщо робота української влади задовольнить кредиторів, Київ отримає чергову частину фінансової допомоги. 

Ганна Рибалка, Валентин Стрельцов та Василь Кобець, "Підсумки року"