Ми вже згадували про кадрові перестановки в українській політиці, і як вони лихоманили суспільство. Тепер говоримо про ротації у світі. Торік і на міжнародній арені не все було спокійно. Цього тижня буде рівно рік цим кадрам. Інавгурації президента США Джо Байдена передували заворушення. Прихильники попереднього американського президента Дональда Трампа проривалися до Капітолія, захоплювали будівлю, потім Трампу ще й оголошували імпічмент. Тобто владу в Америці змінювали неспокійно й точно немирно.
Колихнуло і Францію. Восени експрезидента Франції Ніколя Саркозі визнали винним у корупції та у спробі підкупити суддю. Його засудили до трьох років, але два з них він відбуватиме умовно. Вже цієї весни у Франції буде теж гаряче, бо країна обиратиме нового президента. А Німеччина житиме з новим канцлером. Наприкінці минулого року – Ангела Меркель після 16 років правління пішла з посади. Тобто, як бачимо, країни світу переживали турбулентність торік. Все це впливало і на розставлення політичних сил на світовій арені. І змінювало ставлення країн до нашого ворога, що у Кремлі сидить, а це нас цікавить найбільше. То чим жив світ 2021-го і які спільні виклики долатиме вже цього року – у сюжеті "Підсумків року".
Нові політики – старі виклики. 2022-й у світовій політиці починається з підсумків. Виповнюється рік президентства нового глави Білого дому Джо Байдена. Політику демократа Байдена бачили і прогнозували як украй не схожу на дії його попередника, республіканця Дональда Трампа, який визнав свою поразку лише коли його прихильники ледь не розгромили Капітолій – за кілька днів до інавгурації наступника.
Завершення домовленостей, які розпочав іще Дональд Трамп, стало однією з ключових подій першого року президентства Байдена і загалом 2021 року. Це виведення військ з Афганістану.
"Сполучені Штати у Кабулі завершили 20-річну війну в Афганістані. Вона стала найдовшою в американській історії. Ми здійснили одне з найбільших авіаперевезень – евакуювали понад 120 тисяч людей ... "Талібан" узяв на себе публічні зобов'язання щодо безпечного проходу для всіх. Ми не віримо їм на слово, а лише діям, і маємо переконатися, що ці зобов'язання виконані", – заявив Джо Байден.
Рішення, що повернуло додому тисячі американських солдатів, спричинило і чимало суперечок. Після повалення режиму талібів американці 20 років поспіль допомагали, навчали і підтримували афганське військо. Але після виведення контингенту США вояки здали Кабул майже без бою. Таліби повернулися до влади за лічені тижні, формують уряд і планують 2022-го інтегруватися у світову політику. Але станеться це лише тоді, коли радикали виконають зобов'язання не порушувати права людей, зокрема жінок. І не дозволять, щоби Афганістан перетворився на осередок тероризму.
"Завдяки Всевишньому наша країна визволена з-під окупації. Всі причини війни знищені. Наші земляки насолоджуються повною безпекою. І вперше в історії в нас є фундамент для міцного ісламістського уряду. Країна потребує всеосяжних дій, щоби подолати правові й економічні виклики та гарантувати людям їхні соціальні права", – заявив речник "Талібану" Забіхулла Муджахід.
"Міністерство у справах жінок має бути відновлене, ми не хочемо, щоб його усували. Усунення жінок означає усунення людських істот. Нам не потрібне міністерство пропаганди доброчесності та запобігання гріху. У нашій країні немає гріха. Ми хочемо, аби школи знову відкрили для дівчат. Уряд "Талібану" не може перешкоджати освіті дівчат у цій державі", – наголосила активістка Басіра Тавана.
Навесні 2021-го року нова американська адміністрація вирішила не продовжувати санкції проти російського газогону "Північний потік-2". Тоді у Білому домі пояснили, що ці санкції суперечать стратегічним інтересам США. І будівництво газогону не зупинять, адже він майже готовий. А лише ускладнять поновлення трансатлантичних відносин із європейськими партнерами, які сильно поруйнував Дональд Трамп. Найперше – з Німеччиною, яка бере участь у будівництві. Україні як транзитерці російського газу Вашингтон і Берлін обіцяють захист.
"Я завжди був проти "Північного потоку-2", але він уже майже повністю закінчений ... Саме тому я вважаю, що запроваджувати санкції щодо нього зараз контрпродуктивно для відносин з нашими європейськими партнерами", – зазначив Байден.
"Україна була і залишається країною-транзитером природного газу ... І ми також діятимемо рішуче, якщо Росія зневажатиме право України на транзит. "Північний потік-2" – додатковий проєкт, а не заміна транзиту газу через Україну", – заявила тоді ще канцлерка Німеччини Ангела Меркель.
Проте 2022-го ситуація може змінитися. Якщо Росія продовжить нарощувати війська біля українського кордону і зважиться напасти на Україну, "Північний потік-2" може стати однією з мішеней міжнародного удару у відповідь. Також в американському сенаті зареєстрований проєкт, де поряд із допомогою Україні прописані і санкції проти російського газогону. Не завершений і процес його сертифікації.
Тільки-но ми отримаємо документи – а нам складно сказати, коли це станеться, – відновимо процес сертифікації. Але частково виділений на це час уже сплив. Після цього своє рішення має ще винести Європейська комісія, а це теж тривала процедура. Тож не варто чекати жодних рішень у першій половині наступного року", – пояснив президент мережевого агентства Німеччини Йохен Гоманн.
Новий віцеканцлер та міністр економіки Німеччини Роберт Габек уже назвав "Північний потік-2" геополітичною помилкою. Тож зупинити проєкт газогону можуть і ключові зміни у владі Німеччини. У новий рік вона входить із новим урядом. На зміну Ангелі Меркель приходить Олаф Шольц.
Новий канцлер Шольц – лідер Соціал-демократичної партії, червоного кольору в коаліції "світлофор" – разом із жовтими "вільними демократами" та Партією зелених. Питання України і відносини з Росією – одні з ключових у зовнішній політиці нового німецького уряду. Нова міністерка закордонних справ Анналена Бербок підтримує Україну.
"Нарощування російських військ поблизу України має турбувати нас з огляду на саму Україну, а також з огляду на нашу безпеку в Європі. Минулого тижня в Ризі НАТО визначило та надіслало дуже чіткий сигнал Росії. І я хочу дуже твердо наголосити: новий німецький уряд його дотримується", – заявила Бербок.
Тема України стала ключовою і під час перших візитів Олафа Шольца – до Франції, Брюсселя та Польщі. Напрямків для розмови кілька – це занепокоєння нарощуванням російських військ біля кордону та відновлення Нормандського формату, який Росія постійно блокує.
"І ми продовжимо розгортати нашу діяльність, щоби Україна мала гарну перспективу. Для цього є підґрунтя, яке потрібно відновити, і яке має відігравати певну роль у майбутньому. У нас є хороша база, яку потрібно відроджувати – наприклад, переговори в Нормандському форматі з критеріями, які там між собою узгоджені. І, звісно, є загальна ясність, що непорушність кордонів у Європі – один із принципів, які кожен має прийняти для спільної безпеки", – зазначив канцлер Німеччини Олаф Шольц.
Олаф Шольц замінив на посаді Ангелу Меркель, яка була канцлеркою 16 років. Нюанси і таємниці політики вона обіцяє розкрити у книзі мемуарів. Але частина секретів уже виходить назовні. Так, видання Bild повідомило, що Ангела Меркель особисто блокувала купівлю Україною летальної зброї через агенцію НАТО з підтримки та постачання. Це снайперські гвинтівки та рушниці проти безпілотників. Український уряд сподівається, що нова влада Німеччини зніме це вето.
Якщо 2022 року "нормандський формат" таки поновлять, то за столом переговорів може з'явитися новий представник не лише від Німеччини, а й від Франції, адже у квітні – п'ята республіка обирає президента. Передвиборчі кампанії уже стартували. І головними кандидатами на зміну Еммануелю Макрону називають двох симпатиків Путіна. Це лідерка ультраправих Марин Ле Пен і нове обличчя французької політики – телеведучий, політичний оглядач Ерік Земмур.
Останні соцопитування свідчать: саме він має найбільші шанси вийти в другий тур виборів разом із Макроном. Французькі ЗМІ порівнюють його з Дональдом Трампом, який теж прийшов у політику на хвилі популістичних обіцянок. Серед заяв Земмура – різкі антимігрантські висловлювання, виступи проти Європейського Союзу і за вихід Франції з НАТО. А натомість заклик шукати нових альянсів, наприклад, із Росією. Земмур закликає скасувати накладені проти неї санкції. Проти кандидатури Земмура в президенти уже відбувся масштабний протест.
Новий канцлер – не лише у Німеччині, а й в Австрії. Ця країна за два місяці поміняла трьох глав уряду. Криза почалася з відставки Себастьяна Курца, якого звинуватили в корупції. Курц усі звинувачення відкидає. Та йде не лише з посади канцлера та голови партії, а й узагалі з політики. Каже, що змінив погляди після народження сина. Це показало йому, скільки прекрасного є поза політикою. Тимчасовим чільником уряду став Александр Шалленберг, а постійним – Карл Негаммер. Він очолив і Австрійську народну партію. За фахом – військовий, має чималий досвід у політиці.
В останні тижні старого року новий уряд отримала і Чехія. Хоча новий прем'єр з'явився тут іще наприкінці листопада. Це Петр Фіала, який змінив Андрея Бабіша. Формування уряду блокував проросійський президент Чехії Мілош Земан. Але, зрештою, дав згоду на призначення проєвропейського кабінету міністрів.
У 2022 році нового президента обиратимуть Бразилія, Південна Корея та Філіппіни, а також Сербія, Австрія і Словенія. Тут обиратимуть і парламент. Парламентські вибори заплановані також в Угорщині та Латвії, у Швеції та на Мальті, в Боснії і Герцеговині. Окрім внутрішніх локальних проблем, у цих державах новим лідерам доведеться долати і спільний світовий виклик – пандемію коронавірусу.
Нонна Стефанова, "Підсумки року"