Зимові свята у самому розпалі. Нині на обрії чи не найголовніше православне свято - Різдво Христове. Це особливий день для мільйонів вірян по всьому світу, але крім того – неодмінна сімейна традиція, коли родина збирається разом за величезним столом із 12 стравами. Що особливого у цьому релігійному святі, як готуватися до нього та що поставити на стіл?

"Дивогляд" спробував розібратися у цих питаннях.

Різдво – це сплетіння народних і християнських традицій, прадавніх вірувань та сучасних обрядів, сімейних традицій та незмінних атрибутів, як то Вертеп, різдвяні ігри, пісні та ворожіння.

Святвечір: як розпочинаються таїнства

Святкувати Різдво зазвичай починали ще напередодні – 6 січня. Саме тоді прийнято відзначати Святий вечір. За церковною традицією, цього дня не можна їсти аж до першої зірки на небі. Саме вона колись дуже давно сповістила волхвів про народження немовля Христа.

Оскільки Різдво – надзвичайно важливе свято для християн, головне таїнство передбачає відповідну атмосферу: любові, добра, підтримки, взаєморозуміння. На Різдво та в його переддень не можна сваритися, принижувати чи ображати одне одного. А відзначати свято радять у тісному родинному колі.

Передує Різдву Святий вечір. Він не менш важливий у когорті зимових свят і має низку автентичних традицій. До Святвечора готуються заздалегідь – прибирають будинок, запасаються горіхами, медом та маком.

Читайте також: Як приготувати кутю на Святвечір: традиційні українські рецепти 

12 святкових страв: що має з'явитися на столі

Вечерю на Святвечір завжди розпочинають з куті, яку готують з пшениці, ячменю, жита, рису, сочевиці тощо. Додають до цієї "культової" страви перетертий мак, мед, подрібнені волоські горіхи, родзинки.

Загалом же на столі має з’явитися 12 пісних, але при цьому щедрих страв – на честь дванадцяти апостолів.  Це кутя, узвар, вінегрет, пісні вареники, овочеве рагу, голубці, соління, риба, капусняк, запечені яблука, пісні пироги та пампушки, салат зі свіжої капусти чи буряку.

Читайте також: 5 найкращих пісних рецептів із риби на Святвечір 

"Сінний" стіл та дещо з традицій: коли можна їсти

Готуватися до Святого вечора, як уже згадувалося, починали завчасно. Так, у чисто прибраній хаті господиня бралася до святкового столу. Наші предки ставилися до цього завдання з особливою пошаною, тому під скатертину обов’язково стелили сіно. Це має символізувати народження Ісуса. Саме сіно було в яслах, куди Марія поклала немовля після його народження. Нині ж дедалі частіше на столі з’являється декоративний сніп сіна чи сплетені власноруч обереги з калиною та сушеними ягодами й квітками.

Святкова вечеря традиційно розпочинається після Літургії. Господар має запалити свічку, прочитати молитву та поставити свічку у червоний куток. Він першим сідає за стіл. Ліворуч від нього розсідаються усі чоловіки в родині. Праворуч – всі жінки. Але перед вечерею на порозі чи підвіконні залишають ложку куті. Так віддають шану померлим пращурам. Існувала навіть промовка: "Перш ніж собі – предкам".

Читайте також: 10 Різдвяних колядок, які можна вивчити з дітьми 

Надвечір також починали ходити колядники з Вифлеємською зіркою. Дівчата, парубки та діти у яскравих вбраннях стукають до осель та співають величальних пісень. Привітні господарі зазвичай пригощають колядників солодощами та іншими подарунками. Подекуди існує традиція, за якою дівчата та хлопці ходять із колядою окремо, однак у більшості регіонів України молодь співає пісень та заходить до гостинних господарів разом – гучною юрбою.

У селах все ще збереглася традиція колядування із вертепом – мініатюрним пересувним ляльковим театром, учасники якого тішать господарів виставами та міні-спектаклями на тему Різдва.

Свіже сіно та різдвяна ялинка: як правильно прикрасити оселю

Один з основних атрибутів свята – вбрана ялинка з Вифлеємською зіркою нагорі, що символізує євангельське дерево. Гілки ялинки в Україні уже традиційно прикрашають солодощами.

На стіл часто ставлять Дідуха – так називають сніп пшениці чи вівса, що має чотири ніжки та безліч вузлів і має принести господарям добробут на увесь рік. Натомість на західній Україні замість Дідухів у хаті з’являються "павучки" на згадку про павутинки, що за легендою врятували Христову сім’ю від воїнів Ірода. Їх роблять з соломи, тоненьких дерев’яних прутів або дроту. Місця сплетінь прикрашають свічками, квітами або навіть ялинковими прикрасами.

Наші предки, до слова, не лише стіл вкривали свіжим сіном. Їм навіть встеляли підлогу, аби нагадати про народження Христа.

Різдвяні традиції: як відзначають 7 січня

Від самого ранку віряни крокують у церкву на святкову молитву на честь великого дива – народження Ісуса. Зустрівши когось на вулиці, вони голосно вітаються: "Христос народився! Славімо його!"

Господар знову запалює свічку, обходить з нею по хаті та кропить святою водою. З молитвою усі разом сідають до столу. Після завершення церковної служби страви на столі змінюються. І хоча по центру має розміщуватися, як і раніше, кутя, до Різдва зазвичай відгодовували кабанчика, з якого потім готували печеню, холодець, ковбасу, сальтисон, сало та інші страви, яких бракувало під час Різдвяного посту.

Крім того, запікають гусака або качку, готують медові шулики з маком, узвар, різдвяний калач, млинці та відкривають різні соління.

Читайте також: Коли українцям колядувати, щедрувати та засівати: дати

Якщо ви втомилися від серйозних новин і хочеться трохи розслабитися, підписуйтеся на наш канал у Telegram. Дивогляд 5.UA – тут може бути страшно, але весело!