• Колумбу не було потрібно доводити, що Земля куляста. У Стародавньому Світі та в Середні Віки люди сумнівалися в тому, що Земля пласка. Ще давні греки довели це. Грецький філософ та математик Піфагор припустив, що земля куляста, через два сторіччя Арістотель підтвердив його пропущення за допомогою астрономічних спостережень. До 1492 р. найбільш освічені люди знали, що наша планета не має форму млинця.

• Колумб, найімовірніше, не був першим європейцем, який перетнув Атлантичний океан та потрапив до Америки. Як вважається, норвезький вікінг Лейф Еріксон за пять століть до Колумба, близько 1000 р., досягнув берегів сучасного Ньюфаундленда. Деякі історики стверджують, що раніше за вікінгів берегів Америки досягали ірландці, серед яких найбільш відомим є Святий Брендан, який жив у V-VI ст н. е. При цьому Колумб ніколи не висаджувався на узбережжі Північної Америки.

• Три країни відмовилися підтримувати експедицію Колумба. Майже 10 років Колумб оббивав пороги європейських королівських дворів у надії знайти підтримку для організації експедиції до Індії. Колумб прагнув домовитися з монархами Португалії, Англії та Франції, проте всюди отримував відмову. Експерти говорили Колумбу, що його розрахунки неправильні, і експедиція займе набагато більше часу, ніж він думав.

В Іспанії королівські радники також радили королю Фердинанду та королеві Ізабеллі не підтримувати авантюру Колумба. Виявилося, що скептики мали рацію. Колумб дуже помилився з розмірами материків та океанів і потрапив до раніше невідомої Америки.

• "Нінья" і "Пінта" не були справжніми іменами кораблів Колумба. У ХV ст. в Іспанії існувала традиція називати кораблі на честь святих. Та моряки часто давали кораблям прізвиська, "неофіційні назви". Так, одне із суден моряки Колумба прозвали "Пінта", що в перекладі з іспанської означало "цяточка". Другий корабель моряки прозвали "Нінья" на честь власника корабля Хуана Ніньї. Утім щодо справжньої його назви обох суден, тут думки істориків розходяться. Третій корабель мав офіційну назву "Свята Марія", а неофіційну "Галісія" – від місцевості, де був збудований.

• У флагманського корабля Колумба на початку року не працювало кермо. О 8:00 3 серпня 1492 р. експедиція у складі 90 чоловік вирушила з порту в Андалузії і через 6 днів досягла Канарських островів. Там мореплавці були змушені зупинитися, оскільки в головного корабля експедиції – "Санта-Марії" – вийшло з ладу кермо. І лише 6 вересня, після завершення ремонту, кораблі вийшли з порту Сан-Себастьян на острові Гомера і рушили у плавання на Захід.

• Америку першим побачив не Колумб. 13 вересня він зауважив, що стрілка компасу більше не вказує на Північну зірку. Маловідоме тоді явище магнітного відхилення він намагався приховати від схильного до бунту екіпажу, але за кілька днів відхилення стрілки помітили капітани усіх суден. Колумбу довелося докласти чималих зусиль, щоб умовити власників кораблів не повертатись в Іспанію. Зрештою на 21-й день плавання, 7 жовтня, у небі були помічені "великі зграї птахів" і Колумб змінив курс корабля, щоб слідувати за напрямком їхнього польоту.

О 2:00 12 жовтня 1492 р. Родріго Тріана (справжні ім'я – Хуан Родрігес Бермехо), матрос "Пінти", сидячи у "воронячому гнізді" корабля, побачив землю – острів, який сам Колумб назве Сан-Сальвадор ("Святий Спаситель"), що належить до Багамських островів. І сповістив про це інших моряків голосним криком.

33 дні тривав перехід через Атлантичний океан до цього клаптика суші. Із кораблів спустили човна. Колумб, нотаріус та королівський контролер висадився на берег. Колумб поставив там кастильський прапор, формально вступив у володіння землею, про що було складено нотаріальний акт.

Згідно з розпорядженням іспанської королеви Ізабелли Кастильської, тому, хто першим побачить нову землю на власні очі, належало отримати 10 тисяч золотих. Цим щасливчиком і був Родріго Тріана. Але Колумб випередив свого підлеглого. Він заявив, що побачив берег ще о 22:00 попередньої доби, тобто за 4 години до матроса. Представив як свідків своїх вірних слуг і присвоїв гроші. Ім'я ж звичайного матроса і його гострий зір іспанську корону не цікавили – ніхто не вдавався в деталі й не дошукувався правди.

• "Санта Марія", флагманський корабель Колумба, не повернулася назад у Європу після першої експедиції. У переддень Різдва 1492 р. судно наткнулося на кораловий риф біля північного узбережжя Еспаньойоли (так назвали Гаїті у XV ст.), де нині знаходиться м. Кап-Аїтьєн. Колумб повернувся в Іспанію на борту "Ніньї", а також був вимушений залишити на Еспаньйолі майже 40 членів екіпажу, які заклали перше європейське поселення в Америці. Та коли Колумб повернувся в селище восени 1493 р., нікого з екіпажу живим не знайшов. Поселення було спалене, а іспанці, найімовірніше, вбиті місцевими аборигенами.

• До слова, Колумб здійснив усього чотири подорожі до Нового Світу. Хоча найбільш відомою є експедиція 1492 р. – відома сьогодні саме "відкриттям Америки". У наступному десятилітті Колумб повертався туди ще тричі. Під час наступних подорожей він досягав островів Карибського басейну, Південної та Центральної Америки.

• У 1500 році Колумба привезли в Іспанію... у ланцюгах. Він виявився дуже жорстоким правителем першої іспанської колонії на Еспаньйолі. Будь-які виступи проти себе жорстоко придушував, страчуючи як місцеве населення, так і іспанських колоністів. Останні поскаржилися королю. Королівський комісар заарештував Колумба в серпні 1500 р. і привіз його до Іспанії в ланцюгах. Хоча Колумб був позбавлений свого губернаторства, король Фердинанд не тільки звільнив мореплавця, але й профінансував четверту експедицію до Америки.

• Під час останньої експедиції команду Колумба врятувало від голоду місячне затемнення. У лютому 1504 р. його кораблі сіли на мілину біля берегів Ямайки. Він мусив залишити половину екіпажу на острові. Команда почала потерпати від нестачі харчів. Колумб звернувся до місцевого населення по допомогу, але люди відмовлялися давати харчі іспанцям.

Мореплавець вирішив вдатися до хитрощів. Знаючи з астрономічних довідників, що найближче місячне затемнення відбудеться 29 лютого, він попередив місцевих, що за їхню відмову давати їжу іспанцям бог почне збільшувати місяць, показуючи тим свою лють. У призначений час і справді відбулося затемнення – місяць потемнішав і набув червоного кольору. Побачивши це, аборигени дуже злякалися й почали благати Колумба заступитися за них перед богом, і, звісно, принесли іспанцям їжу.

• Навіть після смерті тіло Колумба продовжувало "подорожувати" через Атлантику. Колумб помер 1506 р. Його поховали в іспанському місті Вальядолід, а потім перепоховали в Севільї. На прохання його невістки, рештки Колумба і його сина Дієго були відправлені на Гаїті, де захоронені в соборі Санто-Домінго.

Коли французи захопили острів 1795 р., іспанці викопали рештки Колумба та перевезли на Кубу. Після закінчення іспано-американської війни в 1898 р. останки мореплавця повернули до Севільї. Утім коробки з людськими рештками та ім'ям дослідника були виявлені в соборі Санто-Домінго у 1877 р.

Найімовірніше, іспанці помилилися при перевезені решток. Дослідження ДНК виявили, що рештки Колумба знаходяться і в іспанській Севільї, і в соборі в Санто-Домінго на Гаїті. Таким чином, Колумб похований по обидва береги Атлантики.

• Поки для останків Христофора Колумба намагалися знайти місце останнього спокою, між його нащадками та іспанськими монархами тривала судова тяганина – аж до 1790 р. Нащадки дослідника доводили в суді, що королі Іспанії не виплатили всіх грошей, обіцяних їхньому предкові. Більшість позовів були врегульовані 1536 р., проте судові розгляди затягнулися майже на 300 років.

Інформацію взято з відкритих джерел

Читайте також: Як Робін Гуд із Поділля дурив царську систему – шість утеч Устима Кармалюка