Росія
Росія 5 канал

Тюрма за заяви "Крим – це Україна": Кремль готує закон про півострів – як на це реагує Київ

Читайте по-русски
Ексчільник відомства Павло Клімкін побачив загрози для українців у світі – і простих громадян, і політиків

За заяви, що Крим – український, – до десяти років тюрми. Росія збирається прописати в законі кримінальну відповідальність за публічні заклики до повернення окупованого півострова. Якщо кремлівські ініціативи ухвалять, сама фраза "Крим – це Україна" в Росії вважатиметься екстремізмом. Під загрозу можуть потрапити й іноземні громадяни. Як політики, так і будь-хто, хто не визнає окупації частини України. Кореспондентка "5 каналу" Гана Рибалка розбиралася.

Сказав, що Крим – це Україна, – отримай до десяти років за ґратами в Росії. Країна-агресорка вигадала покарання для тих, хто не визнає окупації півострова. Погрожують і українцям.

Держдума країни-окупанта розглянула в першому читанні проєкт закону, що визнає висловлювання про повернення Криму Україні – екстремістськими. Стаття за це кримінальна. Причому підпадатимуть під неї не лише росіяни, а й іноземці. Наприклад, українці, які публічно виловлюють свою позицію щодо окупанта.

"Це особливо стосується наших українських колег. Заяви щодо Криму, які вони будуть робити, за собою потягнуть покарання. За законами Російської Федерації, ми зможемо вимагати їх екстрадиції до нас в країну", – заявляє В'ячеслав Володін, голова Держдуми Росії.

"Остудити гарячі голови", за словами Володіна, зібралися в контексті нових положень російської конституції, яка не лише "цементує" владу Путіна до 2036 року, а й називає екстремізмом заклики до відчуження частини території країни. У вітчизняному МЗС такі заяви ворога не на камеру назвали сумнівними і реагувати не захотіли. Натомість ексчільник відомства Павло Клімкін побачив загрози для українців у світі – і простих громадян, і політиків.

"Потрібно терміново розгорнути у світі масштабну кампанію "Ні окупації Криму та відвідуванню РФ". Тепер там можуть заарештувати кожного за політичну та громадянську позицію", – відзначає Павло Клімкін.

В офісі омбудсмена кремлівські ініціативи називають утисками передусім українців у Криму. Й нагадують, що резолюцією Генасамблеї ООН світ визнав – півострів тимчасово окупований. А отже на підтримку країн у питаннях екстрадиції розраховувати на варто.

"Це через Інтерпол – екстрадиція тієї чи іншої особи. Ну, давайте спробуємо. Я хочу ще раз повторити, що Крим – це Україна. Якщо вони хочуть робити щось і ствердити, що я порушую законодавство Російської федерації, то я визнаю законодавство Російської Федерації тільки на території Російської Федерації – в межах її кордону. В її територію не входить мій любий Крим", – каже Людмила Денісова, уповноважена Верховної Ради з прав людини.

Однак прецеденти, коли європейські країни підігравали агресору, вже є. Наприклад, справа засудженого в Італії Віталія Марківа. Про історію українського військовослужбовця згадує той, кому російській пропаганді називатися не потрібно. Бо з 2014 вже мають його візитівку.

"У них одним законом більше – одним менше, хай дурень думкою багатіє. Але загалом для українців, для людей, які займають активну патріотичну позицію, воюють з агресором і так далі, безумовно, якісь ризики певні є. Наша українська дипломатія мала би займати набагато більш активнішу позицію. Але ж ми бачимо, що ця влада, – їй "какая разніца" в основному", – говорить Дмитро Ярош, ексочільник "Правого сектора".

Ухвалити "дзеркальний" закон, за яким за "кримнаш" саджатимуть за ґрати, ще торік пропонували вітчизняні нардепи. За умисне невизнання окупації Криму та окремих районів Донбасу вітчизняні нардепи пропонували карати позбавленням волі від трьох до п'яти років. Проте до розгляду в сесійній залі справа не дійшла. А зараз про ухвалення такого законопроєкту не йдеться, каже його співавторка.

"Останнім часом ми бачимо, що було порушення міжнародного гуманітарного права, коли був розстріл наших медика і військового в білих шоломах. Тільки через добу Зеленський щось сказав. Але він при цьому не назвав, яка ж країна – агресор", – відзначає Марія Іонова, народна депутатка, "Європейська солідарність".

Якщо закон про екстремізм у Росії таки ухвалять, їздити до країни-агресорки та дружніх до неї держав експерти не радять. Всидіти на двох стільцях важче буде й проросійським депутатам.

"Проукраїнські політики не з'являються на території РФ, з 2014 року. Що стосується проросійських політиків, то мені було б цікаво, наприклад, якби вони затримали того ж Віктора Медведчука, який в 2019 році сказав, що "Крим – український і я про це говорив пану Путіну", – наголошує Богдан Петренко, заступник директора Українського інституту досліджень екстремізму.

Ганна Рибалка, Анна Кудрявцева та Віктор Сніжко, "5 канал"

Попередній матеріал
Російські школи готуються до переходу на українську мову – як це відбувається та що кажуть вчителі
Наступний матеріал
Ексміністр Милованов розповів про свій конфлікт із Гончаруком
Loading...

Вода в Крим: нові дані про вірогідний наступ Росії – "На власні очі"

Секретар РНБО розповів, за яких умов Україна відновить водопостачання до окупованого Криму

Командувач ООС розповів, скільки російських військових в анексованому Криму

Стандарти прав людини мають бути гарантовані на півострові: ЄС відреагував на затримання кримських татар

Вторгнення Росії: наскільки ймовірне та чи готова Україна протистояти агресору

Російські окупанти тероризують кримських татар: з 4-ої ранку провели обшуки в семи будинках