"Краще бути хвостом Льва, ніж ср*кою Сталіна": як суперагент зі Львова зірвав більшовицьку революцію на Заході

Карл Радек 5 канал / Машина часу
Привіт! Це – Історія для дорослих. Діти, не дивіться! Зараз буде про секс. Сьогодні – про секс інтернаціональний, а ще про дивну любов – між комуністами і нацистами

В одному з попередніх влогів ми розповіли про неймовірного львів'янина Юрка Сосновського. Він був супершпигуном, який у кінці 1920-х років розкрив таємну змову між Берліном і Москвою. Ті таємно від всього світу готували нову глобальну бійню.

Парадокс цієї історії в тому, що ініціатором співпраці двох імперій зла мимоволі став інший львів'янин – Карл Радек – подвійний суперагент світового масштабу, а ще один із лідерів більшовицьких революцій у Росії і Німеччині. Також він був єдиним на планеті, хто дозволяв собі принижувати і висміювати Сталіна – прямо в його присутності.

Справжнє ім'я – Кароль Собельсон. Він народився у 1885-му в бідній родині львівського поштаря і вчительки. Батьки були євреями, але релігійної освіти сину не дали – виховувала його вулиця. Тож рідною мовою для хлопця стала польська, чи скоріше львівська гвара. Такий собі місцевий польсько-українсько-німецький суржик.

Свою національність Кароль окреслив як "польська овечка із габсбурзького стада". Як громадянин Австро-Угорщини, юнак вивчив німецьку, потім – ще французьку і англійську, і до повноліття говорив уже ледве не всіма європейськими мовами.

Карл Радек
Карл Радеквідкриті джерела

Рано втратив батька, але закінчив гімназію екстерном, а потім сам вступив до Ягеллонського університету в Кракові, на історичний факультет. Був там одним із небагатьох вихідців із низів, зненавидів багатіїв – і подався в ліваки. Взяв собі псевдонім Карл Радек – за кличкою улюбленого літературного персонажа. Радек – це скорочення від слова "радикал".

На поч. ХХ ст. Кароль умудрився вступити до всіх соціалістичних партій у регіоні – польської, польсько-литовської, російської і німецької. Двічі посидів у російських тюрмах – за підривну діяльність у Варшаві, яка тоді належала московському царю.

Також посварився з польськими однопартійцями. Ті звинуватили львів'янина у тому, що він начебто брав гроші з партійної каси – і спускав їх на гулянки і дівчат. Але у молодого гульвіси раптом з'явилася палка захисниця – засновниця усієї польської соціал-демократії Роза Люксембург.

Роза Люксембург
Роза Люксембургвідкриті джерела

Злі язики одразу заговорили про роман між Карлом та Розою. Коли за кілька років вона так само пристрасно почала вимагати вигнати Радека уже з німецької соцпартії – чутки тільки посилилися. Мовляв, б'є – бо любить.

І взагалі – до невисокого і непоказного львів'янина чомусь почали липнути жінки – чого б це? Його зовнішність була доволі карикатурною, а із привабливих рис помітним було лише гостре і їдке почуття гумору.

Карл Радек
Карл РадекВікіпедія

Кароль тимчасом об'їздив усю Німеччину і Скандинавію та завів знайомства у всіх помітних осередках лівих радикалів. З вибухом Першої світової війни сховався у Швейцарії, де зійшовся з Леніним – на ґрунті спільних інтересів.

Ілліч цінував хороше пиво. До 1917 року він багато часу провів у Швейцарії та Німеччині, і любив пропустити пару кружок цього слабоалкогольного напою.

Про лютневу революцію в Росії Радек дізнався в ресторані, як сам казав, "між шніцелем і компотом". І раптом – саме до нього звернувся агент німецького генштабу Парвус із проханням організувати виїзд Леніна і ще 40 більшовиків у знаменитому "пломбованому ешелоні" до Петербурга. Спецоперацію задумав керівник німецького Генштабу генерал Еріх Людендорф – щоб підірвати Східний фронт із середини. І Карл Радек йому у цьому радо допоміг.

Згодом, 1921-го, він описав цю операцію у брошурі під назвою "Більшовицька бацила". Суть пояснив в іронічній підназві: "Про те, як більшовицька бацила була відкрита німцями, і як генерал Людендорф переправив її до Росії".

У тексті повно кумедних подробиць. Наприклад, що у пломбованому поїзді не було ніяких пломб, і з нього при бажанні можна було вийти. Що у Німеччині їх пригостили пивом, але поганим – що явно свідчило про майбутню поразку Райху. Що курити доводилось у туалетах – тож туди було не пробитись із іншими потребами. І як Ленін – далі дослівно – "привласнив собі виконавчу владу і пригрозив розлучити мене з одною товаришкою, імені якої я тут не назву, якщо не припиниться наш сміх".

Карл Радек
Карл Радеквідкриті джерела

Зрозуміло, що публіка цього опусу не побачила. А от операція пройшла успішно – і львів'янин Карл Радек раптом опинився у дюжині найвпливовіших більшовиків. Ось листівка з вождями революції, видана до першої річниці жовтневого перевороту. Радек тут є, а Сталіна ще нема – не доріс либонь.

Ленін і більшовики
Ленін і більшовикивідкриті джерела

Карл став фактичним керівником зовнішньої політики нових володарів Кремля. А найважливіший її елемент – перетворення російської революції на світову. Про це відкрито говорив більшовик №2 Лев Троцький: "Радянська Росія простягає свої руки відродженій Німеччині. І буде у всьому світі єдина радянська республіка всіх народів!"

Але сама собою світова революція чомусь не стається – хоч Ленін із Троцьким так у це вірили! Радек із них кепкує і пропонує знайомим "стабільну роботу у Москві на довгі десятиліття – кожен день видиратися на найвищу вежу Кремля і виглядати наближення світової революції".

Заганяти народи до комуністичного раю доводиться самим більшовикам – методами гібридної війни. Тож червоні іхтамнєти їдуть розносити більшовицьку бацилу по світу. Карл потрапив до Німеччини, яка щойно скинула Кайзера і проголосила демократичну республіку. На хвилі нестабільності червоні заколоти ставались тут і самі по собі, з ініціативи місцевих комуністів. Так, радянські республіки були проголошені у Бремені й Ельзасі, готувались у Тюрингії і Саксонії – але зі зміцненням центральної влади припинили своє існування без бою.

А там же, де з'являлись емісари Кремля – починалось кровопролиття і війна. Так сталось у сусідній Угорщині, де владу захопив агент Леніна Бела Кун.

Комуністична агітація в Угорщині, І пол. ХХ ст.
Комуністична агітація в Угорщині, І пол. ХХ ст.відкриті джерела

Так сталось у Баварії, де радянську республіку проголосив і очолив уродженець Петербурга Євгєній Лєвіне. Тут не жаліли ні своїх, ні чужих, бо чим більше жертв – тим яскравіше розгорається класова боротьба. Навіть тодішній солдат 16-го баварського полку Адольф Гітлер побоявся щось вякати і слухняно погодився служити комуністам – та майже місяць офіційно пробув червоноармійцем. Доки республіку не розгромили, а Євгенія Лєвіне не вбили німецькі війська і добровольці.

А от Карл Радек, який за рознарядкою потрапив до Берліна, раптом виявився дуже дивним іхтамнєтом. У день початку повстання він неочікувано заявив місцевим червоним ватажкам, що ніякого БНР проголошувати не треба, бо буде море крові і ніякого толку. Ватажки – Карл Лібкнехт і стара знайома Роза Люксембург – не послухались, атакували – і були за добу розбиті лояльними владі добровольцями. За червоними не пішли ні солдати, ні матроси, а Лібкнехта і Розу якось дуже оперативно піймали і розстріляли.

Львів'янина теж піймали – і кинули до страшної політичної в'язниці "Моабіт". А там – раптом дозволили приймати гостей у найкомфортнішій камері! Інші в'язні назвали її "політичним салоном Радека" – бо туди зачастили не тільки недобиті комуністи, але і їхні переможці – німецькі генерали і міністри.

Від Кремля Карл швидко отримав дипломатичний статус – став повноважним послом УРСР – і повів переговори про таємну співпрацю між трьома найбільш постраждалими від першої світової країнами. У його камері побував керівник німецької дипломатії Вальтер Ратенау та турецький ексміністр Енвер-Паша.

Результати цих перемов відомі – більшовики допомогли німцям таємно тренувати бійців на безкрайніх теренах СРСР. І там же – розробити нові озброєння і тактику майбутньої війни. У нас це стало відомо тільки у 1992-го, після виходу книги із красномовною назвою "Фашистський меч кувався у СРСР".

"Фашистський меч кувався в СРСР", книга
"Фашистський меч кувався в СРСР", книгавідкриті джерела

А от турецький лідер Кемаль-паша виявився хитрішим за Гітлера і Сталіна. Він радо приймав радянську допомогу проти окупаційних військ Антанти. Прийняв російських іхтамнєтів на чолі з наркомом оборони Михайлом Фрунзе. Що характерно – вони, як і Радек у Берліні, офіційно іменувались посольством УРСР. Ось ці "дипломати в будьонівках".

Але відновивши незалежність Туреччини, Кемаль вигнав іхтамнєтів, своїх комуністів втопив у Босфорі – буквально, це не алегорія. А найголовніше – не дав ні Сталіну, ні Гітлеру втягнути себе у Другу Світову – попри їхні численні намагання.

Та повернімось до львів'янина. Заваривши таку дипломатичну кашу, він отримав свободу і виїхав до Москви. Дорогою був затриманий поляками – ті його використали як обмінний фонд – і виміняли на свого офіцера, полоненого більшовиками. У Москві Карла зустріли як героя – і призначили секретарем Комінтерну – організації, яка координувала діяльність компартій по всьому світу, "штабу світової революції". Одружився, у нього народилась донька Соня. Багато писав, в основному їдких фейлетонів, типу згаданого мемуару про більшовицьку бацилу. Придумував купу анекдотів про більшовицьких ватажків. Наприклад, про наркома у справах національностей Сталіна. Той начебто попросив Радека не жартувати про нього, бо він же тепер – вождь. Радек відповів: (максимально зневажливо) – Ти – вождь? Ні, це не мій жарт.

А ще йому приписували створення руху радянських нудистів – під назвою "Геть сором". Радек начебто сам ходив Москвою голий, і показував те, за що його так люблять жінки.

Але це – чутки, як і про його незліченних коханок. Ми точно знаємо лише про одну – це червона валькірія Лариса Рейснер. За своє коротке життя ця незвичайна жінка встигла побувати журналісткою, поетесою, дипломаткою, фронтовою розвідницею і червоною комісаркою.

Лариса Рейснер
Лариса Рейснервідкриті джерела

На любовному фронті – була такою ж нестримною. Серед її коханців називають поета-монархіста Миколу Гумільова, більшовицького інтелектуала Анатолія Луначарського, і навіть творця Червоної Армії Льва Троцького. Вона могла запросто сісти у бронепоїзд Троцького, з'їздити на фронт, повоювати – а потім написати про це книгу. Хоча у сучасній Росії її роль чомусь зводять до пафосних розмов і сексу.

У 1923-му вона раптом кидає і чоловіка (він теж був), і всесильного Троцького – заради маленького смішного львів'янина. Ось вони разом – з донькою Радека, Сонею.

Карл Радек із донькою Сонею та Лариса Рейснер
Карл Радек із донькою Сонею та Лариса Рейснервідкриті джерела

Тоді ж Карл і Лариса удвох вирушають до Німеччини – там назріває нова революція. Розібравшись у ситуації, Радек раптом – чи вже не раптом, а як завжди – доповідає в центр: революція неможлива, буде безглузде кровопролиття, накажіть все скасувати. Сталін, який саме перехоплює владу у вже смертельно хворого Леніна, так і робить.

Німецькі комуністи – уже повністю підконтрольні Кремлю – слухаються, і тільки в Гамбурзі вибухають стихійні заворушення. Карл і Лариса мчать туди. Рейснер потім напише про це пафосну книгу "Гамбург на барикадах", однак насправді заколот вчинили менше як три сотні червоних бойовиків, яких у той же день з боєм розігнала поліція.

Більше за Гамбург Радека раптом вражає інше повстання – нацистів у Мюнхені. По приїзді він напише про них книгу-застереження "Небезпека фашистського перевороту в Німеччині". Але на закритих зібраннях розповідатиме інше: "На обличчях німецьких студентів, одягнених у коричневі сорочки, ми помічаємо таке ж натхнення, яке осявало колись обличчя молодих командирів Червоної армії".

І навзаєм – про Радека дізнаються нацисти. Карл і Лариса дотримувались конспірації і їздили Німеччиною під виглядом польської графині і її секретаря. Але про них дізнались всі. Московська "Правда" чомусь відкрито публікувала дружні шаржі на Карла, який таємно мчить до Німеччини.

Російський шарж на Карла Радека
Російський шарж на Карла Радекавідкриті джерела

А у нацистській пресі екскрасноармєєц товаріщ Гітлер і його друзі зі знанням справи лякали німців червоною загрозою – і не абстрактною, а цілком персоніфікованою. Мюнхенська газета "Фелькішер Беобахтер" писала: "Невже німці не бачать, з якою загрозливою швидкістю Москва за допомогою свого уповноваженого пана Радека проводить більшовизацію Німеччини? І вже недалекий день, коли над палацом президента Німеччини майорітиме не чорно-червоно-золотий штандарт соціал-демократа Еберта, а криваво-червоне знамено пана Радека".

Це була катастрофа – перша з багатьох. Радек утік до СРСР – і був позбавлений посад у Комінтерні і ЦК. Лариса Рейснер його розлюбила – і невдовзі померла від тифу. Ось безутішний Карл на її похороні, прямо в головах труни.

Карл Радек на похороні Лариси Рейснер
Карл Радек на похороні Лариси РейснерВікіпедія

У боротьбі між Сталіним і Троцьким – Радек підтримав останнього. Був непримиренним і різким. Так, коли маршал Климент Ворошилов на одному з засідань назвав Карла "прихвоснем Троцького" – той тут же, у присутності партійної верхівки, видав убивчу епіграму:

Клим, порожня голова,
Г***ом уся завалена:
Краще бути хвостом Льва
Ніж сракою Сталіна.

Карл послідовно критикував усі починання кремлівського горця – від узурпації влади до колективізації. Щодо останньої – розповідав: мовляв, Сталін запитав у Радека поради, як позбутися клопів у ліжку. Той відповів: організуй їм колгосп – і вони самі розбіжаться.

Щодо тоталітаризму в СРСР казав: "У нас може бути і двопартійна система – просто одна партія буде при владі, а друга – в тюрмі".

Коли Троцького і його основних соратників позбавили влади, Радек іронізував: "Мойсей вивів євреїв із Єгипту, а Сталін – з Політбюро".

Єдиний і несподіваний успіх львів'янина у 1920-х роках – це переорієнтування більшовицької гібридної війни із заходу – на схід, із Німеччини – на Китай і англійські та французькі колонії в Азії. Він був одним із організаторів велелюдного З'їзду народів Сходу. Ось Карл на кінохроніці цієї події.

Створив і очолив такий собі Інститут Сунь-Ятсена. Про роботу там жартував: польський єврей англійською мовою розповідає китайцям, як зробити російську революцію. Чогось таки навчив – половина Азії згодом стане червоною. В Інституті Карл читає лекції Ден Сяопіну, майбутньому китайському генсеку. А на з'їзді народів Сходу працює з Хо Ши Міном, майбутнім переможцем японців, французів і американців, творцем В'єтнамської народної республіки.

У кінці 1920-х настає повний крах. Троцький емігрує, Сталін нищить рештки опозиції, а Карла виключає з партії і відправляє у заслання. Той жартує: "У нас із Йосипом розбіжності в аграрному питанні: він хоче, щоб я лежав у землі, а я хочу – щоб він".

У 1930-х Радека і інших колишніх троцькістів повертають до Москви – лише для того, щоб влаштувати над ними показовий процес. З них вибивають зізнання – тортурами або шантажем. Всі йдуть на співпрацю – і виконують свої ролі на процесі, зізнаючись у несусвітніх злочинах. Карл жартує навіть тут. У тюремній анкеті в графі про діяльність до революції пише: "Сидів і чекав". Діяльність після революції: "Дочекався і сів".

Карл Радек у в'язниці
Карл Радек у в'язниціsekonline.gr

Також вигадує анекдот про трьох співкамерників. Один каже: мене посадили, бо я критикував члена ЦК Радека. Другий: а мене – бо я хвалив ворога народу Радека. Третій: а я сам – Радек.

Більшість троцькістів страчують, а Радека – раптом ні. Яке це вже "раптом" в цій історії? Сталін ще 1,5 роки для чогось тримає його в тюрмі. Убиває лише напередодні війни, у 1939-му, і то дуже таємно.

Своєрідно вшановує пам'ять. Ми розповідали про дивне Сталінове хобі – робити непристойні підписи на малюнках голих натурників. В одному з них диктатор впізнав Карла, і написав: "Рудий паршивець Радек. Не сцяв би проти вітру – був би живий".

Так закінчилась одисея маленького львів'янина, співтворця успішних революцій в Росії та на Сході, і невдалих червоних ДНРів у Німеччині. З останнім моментом, щоправда є нюанс, на який натякає російський історик Микола Сванідзе: "Через кілька днів після прибуття Радека в Берлін, Роза Люксембург і Карл Лібкнехт були вбиті. Брат Карла Лібкнехта, Теодор Лібкнехт, займався приватним розслідуванням убивства. Він розповідав, що напередодні убивства зустрів брата на вулиці і той на ходу сказав йому, що володіє інформацією про зв'язок Радека з німецькими військовими і вважає його зрадником".

Тобто Кароль увесь цей час був подвійним агентом?! Чи навіть більше – німецьким розвідником у самому серці ворога – Комінтерні і ЦК? Тому й гасив усі виступи комуністів у Німеччині, а роздмухував – ті, що подалі. Який висновок? Та самий очевидний, ще тарасовий: "Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями" – ким би ви при цьому не були!

Читайте також: Як ілюзіоніст, що походив з України, розкрив аферу Артура Конан Дойля – наймістичніше викриття ХХ ст.

Попередній матеріал
Україна купує сала в рази більше, ніж продає: в чому причина та як змінити ситуацію
Наступний матеріал
Фатальне кохання Мазепи: до чого тут Зеленський та чому ніхто не знає, як насправді виглядав славетний гетьман
Loading...