В ефірі "5 каналу" заступник міністра охорони здоров'я України Павло Ковтонюк прокоментував інформацію з мережі інтернет про те, що лікарі часом не приїздять на виклик до людей із високою температурою.
Читайте також: Часто "швидка" оперативно довозить людину до лікарні, а там вона по півгодини лежить, поки її приймуть у відділення – заступник Супрун
На запитання ведучої, чи має право "швидка" не приїздити на виклик, Ковтонюк сказав: "Оця ситуація в Києві в Солом'янському районі стосувалася насправді не екстреної допомоги, а невідкладної. Поясню різницю. Екстрена допомога – це такі машини, обладнані "мигалками", які порушують правила і їдуть на ДТП, там, де є серйозна загроза життю людині. Невідкладна допомога – це коли, наприклад, сімейний лікар виїжджає додому або людину привозить до лікарні, але це не є ситуація, яка загрожує життю. То в Києві ситуація стосувалася невідкладної допомоги, там була певне управлінське непорозуміння, що було пов'язане з реорганізацією цієї служби в Києві. А їх намагалися перевести під один номер і тому все наплутали, і були такі ситуації, але нині вони вже врегульовані".
- Система з диспетчерами
Він також продовжив: "Що стосується викликів. Це буде одна з речей, над якими доведеться найбільше працювати, тому що справді політику по викликах доведеться змінювати. В Україні є з ними певна плутанина… Тому що виклики непрофільні становлять велику проблему в Україні. Їх дуже багато і, з одного боку, людям хочеться, щоб до них їхав лікар і їм допомагав, але з іншого боку, ми повинні розуміти, що непрофільні виклики – це відволікання машини від профільного виклику. Тобто десь комусь є загроза життю, а в цей час лікар поїхав просто на підвищення тиску чи температури".
На запитання, хто розділятиме виклики на екстрені та швидкі, Ковтонюк сказав: "Для цього буде система диспетчеризації. Ці диспетчери визначатимуть, яка бригада куди має поїхати, чи переводити дзвінок людини на центр первинної допомоги до сімейного лікаря і там їй допоможуть, і чи треба негайно викликати "швидку", або і "швидку", і поліцію. Оцю систему нам треба буде переналагодити. Диспетчеризація – один з елементів цієї реформи".
Заступник Супрун також зазначив, що диспетчерами працюватимуть спеціально навчені люди, яким треба буде, ймовірно, опанувати комп'ютерні програми. Крім того, Ковтонюк додав, що і водій у світовій практиці – це людина, яка бере участь у наданні допомоги, тобто один з техніків – за кермом, і він теж може надавати допомогу.
Ковтонюк також сказав: "Ще проблема диспетчеризації – щоб приїжджала справді найближча карета, а не та, яка належать до цього району, наприклад, або до цієї області. Всі ці процеси треба осучаснювати і приводити до європейського стандарту".
- "Швидка" у місті й у селі
На запитання ведучої, за скільки має приїжджати "швидка", Ковтанюк відповів: "Є певні стандарти. Якщо зараз подивилися, що в нас середній доїзд – 10 хвилин, то ми хочемо, щоб через три роки в нас було – 5 хвилин. І ми таким чином розвиваємо свою службу. Якщо в місті затори, то в селі – це якість доріг і відстань. Тому в сільській місцевості набагато важливіша саме диспетчеризація, бо не так багато карет і їх мають дуже чітко використовувати. А де можна в самому селі при районній лікарні чи пункті ДСНС мати машинну невідкладної допомоги, що породіллю або людину, якій треба в лікарню, туди завозити".
Дивіться також фотогалерею за темою:
Проект "Кровомобіль": Як учні львівської гімназії допомагають рятувати життя бійців – фоторепортаж
