Кримськотатарський прапор
Кримськотатарський прапор qha.com.ua

Як живуть та чим займаються переселенці з Криму, які почали життя заново – сюжет

Читайте по-русски
Більшість із переселенців мріє про повернення до Криму

Їх називають в'язнями Кремля і останньою стіною опору Росії в Криму. За даними ООН, нині 85 кримських татар країна-агресорка незаконно утримує за ґратами, доля щонайменше 40 невідома. Тисячі кримських татар залишили дім через ризик життю або через порушені проти них Росією кримінальні справи. Журналісти "5 каналу" розповідають історії переселенців, які живуть поруч із нами. І завдяки згуртованості своїх громад змогли розпочати нову сторінку свого життя. Правда все одно переможе, кажуть герої історії.

У кримськотатарській школі починається урок української мови. Як і Сабріє, більшість школярок тут із родин вимушених переселенців із Криму. Крім звичних предметів у цій школі на Київщині вивчають основи традицій кримських татар, арабську та Коран.

"У нас є інформатика, Коран, українська мова, українська література і фізкультура", – каже школярка Аіша.

Школярка Аня розповідає: "Коран, арабська у нас є. Слова, тексти перекладаємо".

В окремому класі – хлопці. Розмежування навчального процесу за статтю – традиція ісламу. Шакір Шамілєв – один із тих кримських татар, які зводили культурний центр усією громадою. Він проводить екскурсію будівлею, де вже рік навчаються представники трьохсот родин кримців.

"Триста сімей, які переїхали сюди з різних куточків Криму за певних обставин. Ми зробили собі таке місце – зібралися, викупили цю ділянку, самі побудували. Це єднання громади. Ми живемо тут, ми маємо консолідуватися. Ми маємо інтегруватися в суспільство тут", – акцентує увагу переселенець із Криму Шакір Шамілєв.

Шакір пояснює, що завдяки об'єднанню родин переселенців вдалося створити місце, де їхні діти можуть вчитися. А дорослі – відвідувати тематичні лекції та мечеть.

"Це місце, де моляться чоловіки. Це молитва ранкова. Це час, коли вже виходить сонце. В цей час уже не молишся", – додає Шакір Шамілєв.

Педагоги тут теж здебільшого вимушені переселенці. Вони відмовляються говорити на камеру, остерігаючись можливих проблем на КПВВ з боку російських окупантів. На уроках не оминають і тему окупації півострова.

"Звичайно, є усвідомлення, і коли заходить про це мова, вони вірять свято, що вони повернуться в Крим, і вони мені про це говорять", – запевняє вчителька в кримськотатарській школі Галина Климчук.

Про повернення до Криму мріє і львів'янин Яшар Фазілов. Хоча, зізнається, через сім років після окупації вже почувається львів'янином.

"Коли все це відбувалося в Криму, в момент окупації ми з дружиною бачили все, що коїться. Ми вирішили поїхати. Тато сказав, що ні. Його вже раз вивозили з Криму потягом на час депортації в 1944", – зазначає переселенець із Криму Яшар Фазілов.

Підкорити Львів переселенцеві з Криму та його дружині було непросто. На батьківщині родина мала свій бізнес – французький мовний табір. Однак відновити справу вдалося не відразу.

"На початку було важко. Не було ніяких контактів. Треба було починати все з нуля. Коли ми сюди приїхали, десь рік працювали на ринку вуличної їжі. Готували плов, янтики, а потім подумали, що треба якось продовжити. Тим паче, що тут поряд Карпати, гори і знову зайнялися організацією табору вже тут", – додає Яшар Фазілов.

Янтики, чебуреки, а з ними розмови про Крим і повернення додому.

"Я ж кримська татарка! Чебуреки, янтики, плов, сарма – це ж маст хев! Неможливо, щоб кримська татарка не могла готувати", – наголосила переселенка з Криму Леране Козалевич.

Про те, як стала власницею закладу кримськотатарської кухні й втратила його, розповідає Леране Козакевич. Вона приїхала на материкову Україну 2016-го.

"Низка подій були передумовою того, щоб ми переїхали. Вже почалися утиски кримських татар і переслідування", – додає вона.

Кримська татарка з бездоганною українською, журналістка, маркетологиня. Після початку переслідувань кримських татар Леране з чоловіком вирішує залишити півострів. Прихисток в Ірпені дає знайома волонтерка.

"Це була квартира в новобудові, голі стіни, навіть не поштукатурені, а це був січень місяць. Було холодно. Руслан сказав, ну чим можна ще займатись? Давно мріяли про свою кав'ярню. Він сказав: давай потрошку будем тим займатися", – запевняє Леране Козалевич.

Леране відкриває свій "Кримський дворик". Однак карантинних обмежень бізнес не витримав. Ресторан довелося зачинити. Та вона переконана: завдяки своїй цілеспрямованості й допомозі небайдужих її "Кримський дворик" невдовзі запрацює в новому форматі. Доки наші герої- переселенці з Криму завдяки своїй згуртованості долають виклики на новому місці, на їхній Батьківщині кримські татари за опір Росії піддаються утискам та арештам. І Шакір, і Яшар, і Леране вважають: кримських татар на півострові намагаються залякати. Однак із листів, які пишуть в'язні Кремля з-за ґрат, видно – окупанту зламати кримців не вдасться.

"Після звільнення і ще у в'язниці я боровся за це через своє голодування. Поки хоч один українець буде в полоні в Росії, я буду про це говорити", – наголосив режисер, політичний в'язень Кремля (2014-2019) Олег Сенцов.

Ганна Рибалка, Марта Шикула, Орест Пона, Василь Кобець "5 канал"

Нагадаємо, Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив чотирьох кримських татар до позбавлення волі на строк від 12 до 17 років: Сейтумер Сейтумеров – 17 років, Осман Сейтумеров – 14 років, Рустем Сейтмеметов – 13 років, Амет Сулейманов – 12 років.

Попередній матеріал
Газовий шантаж Путіна і ЗСУ застосували Bayraktar – "ПОЛІТКЛУБ Віталія Портникова"
Наступний матеріал
Газова дієта для Європи, СРСР вкрав усе, Польщу чекає Polexit? – "Час за Гринвічем"
Loading...
Швейцарія розширила персональні санкції проти Росії

Швейцарія розширила персональні санкції проти Росії

Компанія Apple виправила помилку з картою України, що була зображена без Криму

Компанія Apple виправила помилку з картою України, що була зображена без Криму

Апеляційний суд Амстердама вирішив долю "скіфського золота": подробиці

Апеляційний суд Амстердама вирішив долю "скіфського золота": подробиці

Апеляційний суд Амстердама визнав "скіфське золото" з Криму українською власністю та постановив повернути його в Україну

Апеляційний суд Амстердама визнав "скіфське золото" з Криму українською власністю та постановив повернути його в Україну

У Криму зафіксували новий рекорд за кількістю хворих на COVID-19 за добу

У Криму зафіксували новий рекорд за кількістю хворих на COVID-19 за добу

Через відвідування Криму: російську поетесу не пустили до України

Через відвідування Криму: російську поетесу не пустили до України