Схильний до тероризму. З таким формулюванням окупанти поставили на облік Нарімана Джеляла. Це заарештований в Криму заступник голови Меджлісу. Адвокат навідався в СІЗО до бранця цього тижня. Як з'ясувалося, утримують Нарімана Джеляла у спеціальному блоці, у якому максимально обмежений контакт із зовнішнім світом та іншими ув’язненими. Захист тепер оскаржуватиме присвоєний Джелялу статус особи, "схильної до скоєння терористичних та екстремістських злочинів", бо це, на його думку, порушує презумпцію невинуватості.
Нагадаємо, заступника голови Меджлісу і ще чотирьох активістів затримали на окупованому півострові на початку місяця. Їх звинуватили в диверсії. А от у Києві дії окупантів розцінюють як помсту кримцям за участь у саміті "Кримської платформи". МЗС нині закликає Росію негайно звільнити заґратованих кримців. Посприяти цьому просять і світ. Взагалі жахливе коїться на півострові. Там нині посадили, з того що нам відомо, 120 кримських татар. За цієї цифрою конкретні імена і долі. Дркадніше – у сюжеті "Підсумків тижня".
Це було майже вісім років тому. Вони добре пам'ятають, як починалася окупація. Обшуки і вигнання, як кримські татари на своїй землі стали в'язнями Кремля та про що у своїх листах з-за ґрат пишуть політичні бранці Росії.
До 2014-го Ніяра жила в Бахчисараї. Там мешкає багато кримських татар. В свої одинадцять, каже, тоді не розуміла, що відбувається. Утім, відчувала небезпеку. Родина Ніяри вирішує тікати з Криму. Переїжджають до Житомира. Завдяки допомозі волонтерів вдається знайти тимчасове житло. Після цього батько Ніяри наважується йти на війну.
Боротьба для нього – це стиль життя. 15-річний Сулейман – чемпіон України з джиу-джитсу. Він виїхав з Криму до Одеси 2018-го. Йому було тоді дванадцять. У Бахчисараї живуть мама Сулеймана й шестеро братів та сестер. У батька – своя боротьба. Енвер Мамутов сидить у в'язниці. У 2016-му Росія звинуватила мешканця Бахчисарая в тероризмі. Мамутов – фігурант так званої справи "першої бахчисарайської групи "Хізб-ут-Тахрір". Його засудили до 17 років за ґратами.
Тепер вона броварчанка. Але душею – досі на півострові. Кримська татарка Ельміра Катакі свій далекий Крим вишиває голкою. Із трьома дітьми та кавалком валіз, тодішня кримська юристка та донька депортованого в 1944-му активіста, переїхала на Київщину після окупації. Каже, "русскій мір" відчула одразу. І від нього схотіла захистити дітей-школярів. Ще в Криму Ельміра пройшла курси кримськотатарської вишивки, а вже після переїзду почала шити доньці національний костюм для танців. Тепер захоплення може перерости в нову професію. Ельміра мріє про власну дизайнерську лінію одягу. Кримська майстриня пильно стежить за затриманнями та арештами кримських татар на вкраденому півострові. А ще вона, як і Ніяра, і як син заґратованого кримця Енвера Мамутова, Сулейман, упевнена, що переслідуваннями їх намагаються залякати.
За вісім років батьківщина кримських татар перетворилася для них самих на в'язницю. Ніхто точно не знає, скільки за цей час зникло безвісти або потрапило в тюрми за надуманими звинуваченнями. За даними ООН, щонайменше 85 кримських татар уже за ґратами, доля ще 40 – взагалі невідома. Але це не межа. Обшуки і арешти тривають.
Ганна Рибалка, Ольга Дунська, Віктор Сніжко, Артур Волосов, "Підсумки тижня"