За народним календарем, весна зустрічається із зимою, за релігійним – Старий Заповіт із Новим. Сьогодні християни східного обряду відзначають Стрітення Господнє. За біблійними переказами, цього дня до Єрусалимського храму на сороковий день після народження принесли маленького Ісуса. Цього дня також завершувався цикл різдвяно-новорічних свят та починалася пора закликання весни. Про церковне та народне святкування Стрітення Господнього більше дізнавалася журналістка "5 каналу".
Одне з найбільших двонадесятих свят – Стрітення Господнє, відзначають 15 лютого. За церковними канонами воно означає зустріч Старого і Нового завітів. А за народними повір'ями – зустріч зими та весни. На сороковий день після народження Ісуса його батьки Марія та Йосип прийшли з немовлям до Єрусалимського храму.
"Коли принесли Ісуса, його зустрів старець Симеон і пророчиця Анна. Вони одні із перших свідків, що збулося пророцтво і на землю зійшов Месія. Сьогодні християни зустрічаються з Христом і мають зв'язок через молитву", – розповідає насельник Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря Ієромонах Михаїл (Карнаух).
Віряни від ранку йдуть до храмів, де освячують воду та стрітенські свічки. Вони мають особливу форму та виготовляються з воску або з медових стільників.
"Запалювати стрітенську свічку і згадувати про подію і зустріч Ісуса Христа в Єрусалимі, і Господь нас може підтримати. Господь стукає, але ми повинні відкрити двері свого серця", – додає ієромонах Михаїл (Карнаух).
Етнографи розповідають, що цього дня наші предки не працювали, йшли до церкви та освячували не лише воду, а й свічки, котрі називали "громницями". Вірили, що вони захистять домівки та худобу, особливо під час весняного грому.
"Вважали, що найсильніша та свічка, що освячена 7-9-12 разів, так у різних експедиціях казали. Стрітенська, громниця, громова свічка", – розповідає фольклористка Ярина Закальська.
Зазвичай українці спостерігають за погодою цього дня. Від неї залежить, якою буде весна. Сонячний день – обіцяв гарний врожай хліба, сніг цього дня віщував затяжну дощову весну. А якщо почалася відлига, то знову треба чекати на холоди і пізню весну.
"Вірили, що прокидаються звірі, ведмідь з барлоги вилазить, і в нас тоді буде тепло, і весна настане", – зазначає Закальська.
Ведмедів у барлозі не будять, а от бабаків щорічно просять віщувати погоду. Цьогоріч у Львові традиційний Стрітенський захід не вдався – тварини сплять, і їх вирішили не турбувати. Екологи кажуть, це пов'язано з морозами та снігами. І якщо вірити прикметам – ранньої весни цьогоріч не буде.
Олена Рибінська, Ольга Сошенко, "5 канал"
