Вісім років "ленінопаду": як бронзового "вождя" хотіли перетворити на церковний дзвін

mig.com.ua
Перший пам'ятник радянському вождеві Володимирові Леніну в Україні повалили рівно 8 років тому – 8 грудня 2013 р. о 18:00 годині на Бессарабській площі в Києві, під час Євромайдану, – і ця подія започаткувала "ленінопад" по всій Україні

Загалом в Україні повалили та демонтували понад 1300 пам'ятників Леніну. У серпні 2017 р. тодішній голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович повідомив, що у містах країни не залишилося жодного пам'ятника радянському тиранові. Про це пише "24 канал. Харків".

Київ

Пам'ятник Леніну в Києві був заввишки 3,45 м із червоного полірованого граніту на майже семиметровому постаменті зі сходами. Цікаво, що повалили монумент не з першого разу, а таких спроб було кілька.

Перша спроба була влітку 2009 р. Тоді пам'ятник суттєво пошкодили: відбили ніс і руку. Але відновили до листопада того ж року. Пропрезидентська на той час партія "Наша Україна" назвала пошкодження пам'ятника Леніну "актом національного відчаю".

Другою стала спроба повалення столичного Леніна 1 грудня 2013 року, наступного дня після звірячого побиття студентів на Майдані. Тоді сталася бійка між протестувальниками, які планували знести монумент, і бійцями "Беркута".

Як повідомили згодом у міліції, кілька десятків молодих людей із закритими обличчями написали на пам'ятнику "фашист". Коли правоохоронці намагалися завадити цьому, спалахнула сутичка з вибуховими пакетами і димовими шашками. Міліція відтіснила протестувальників після того, як ті накинули на пам'ятник зашморг, намагаючись його повалити.

Остаточно київський Ленін упав за тиждень – 8 грудня 2013 р. Учасниками повалення стали до 200 людей, частина з яких була в масках. До пам'ятника приставили драбину, накинули троси і, розгойдуючи монумент з боку в бік, зрештою скинули його. Усе це сталося на очах міліції, яка вже не перешкоджала діям людей.

Пам'ятник радянському вождеві впав, його голова пробила гранітну плиту і відвалилася. Уламки розбитого монумента люди розбирали на сувеніри. Поруч розмахували прапорами України, Білорусі та Литви і вигукували гасла "Революція!", "Янукович, ти наступний!", співали Гімн України.

Міліція Києва назвала подію масовими заворушеннями та затримувала навіть непричетних до інциденту людей. А поплічники Януковича, звісно, засудили такий вчинок мітингувальників.

Ленінопад у Києві
Ленінопад у КиєвіShutterstock

Так, саме з Києва стартувало явище, яке дещо згодом назвали "ленінопадом". Учасники "ленінопаду" пояснювали свої вчинки тим, що таким чином позбавляють свої населені пункти символу тоталітаризму і відкривають шлях оновленої України.

Тільки протягом грудня 2013 р. в Україні повалили ще 3 пам'ятники радянському вождеві: у Подільську на Одещині, Любешеві на Волині, Ватутіному на Черкащині.

У січні вже 2014 р. повалили 9 таких монументів у різних куточках України. А в лютому – вже понад 300.

Житомир

Другого Леніна в Україні повалили в Житомирі. Сталося це 21 лютого 2014 року. Це зробили невідомі протестувальники за допомогою вантажівки КАМАЗ. Одразу по поваленню активісти вигукували "Правий сектор" та "Ленін впав, народ повстав".

Полтава

Учасники Євромайдану в Полтаві повалили свого Леніна теж 21 лютого 2014 р. Так, під український Гімн на постамент встановили прапор України, а бронзову скульптуру розпиляли болгаркою.

22 лютого перед фасадом постаменту місцеві жителі встановили невелику стелу із зображенням Божої Матері з Ісусом на руках. До стели несли квіти і палили свічки в пам'ять про загиблих майданівців.

Цікаво, що скульптуру вождя мали переплавити на дзвони Свято-Успенського собору, адже була легенда, що пам'ятник свого часу зробили із соборних дзвонів. Але експертиза показала, що він був виготовлений не з бронзи, а сплаву металу з домішками, то від цієї ідеї відмовилися, розповідав депутат Полтавської міськради Юліан Матвійчук.

А у квітні 2014 р. на місці постаменту встановили народний меморіал пам'яті Небесної Сотні.

Монумент Революції Гідності на місці Леніна, Полтава, Ленінопад
Монумент Революції Гідності на місці Леніна, Полтава, ЛенінопадShutterstock

Суми

Наступним упав Ленін в Охтирці на Сумщині. Зробили це теж у лютому 2014 року представники ВО "Свобода".

Услід за цим у самих Сумах уже офіційно демонтували пам'ятник радянському вождеві. Таке рішення прийняв очільник міста Геннадій Мінаєв за підтримки депутатів міськради. Протягом року також прибрали кілька пам'ятників Леніну в районних центрах та селах області.

Дніпро

Пам'ятник Леніну у Дніпрі (тоді – Дніпропетровськ) скинули 22 лютого після багатогодинних спроб. Активістам довелося підпиляти Іллічу ноги, і тільки тоді водієві спеціально пригнаного автокрана вдалося зачепити і повалити пам'ятник.

До речі, того ж дня частково зруйнували 2 пам'ятники Леніну у Кривому розі: у сквері біля вокзалу "Кривий Ріг – Головний" та на проспекті Металургів.

Миколаїв

До Миколаєва "ленінопад" дістався теж 22 лютого. Під час мітингу на Євромайдані його учасники викликали спецтехніку і монумент таки впав. При цьому сталися сутички з комуністами.

А в червні 2015-го в центрі Миколаєва впав ще один кам'яний "вождь більшовиків". Падіння стели супроводжувалося вигуками "Слава Україні – Героям Слава". Цей самий пам'ятник активісти протягом року не раз розмальовували, спочатку у синьо-жовтий колір, потім у вишиванку. Двічі барельєф відмивали місцеві комуністи.

Кропивницький

У Кропивницькому (тоді – Кіровограді) монумент радянському вождеві повалили теж у ніч проти 22 лютого. Пам'ятник був розташований у Ковалівському парку. Очевидці розповідали, що "Ленін" упав усього за 10 хвилин. Люди активно фотографувалися поряд із ним.

Чернігів

Пам'ятник Леніну в Чернігові теж 21 лютого повалили кілька сотень людей. Спершу між активістами та представниками Компартії, які намагалися захистити пам'ятник, відбулася перепалка. Обійшлося без потерпілих. "Ленін" таки впав о 22:03. Присутні зустріли знесення пам'ятника вигуками "Молодці!".

Хмельницький

21 лютого у Хмельницькому повалили відразу два пам'ятники Леніну: у парку Чекмана та біля радіозаводу. Так, один із монументів спершу намагалися повалити за допомогою мотузок, а потім болгаркою відпиляли болти і "Ленін" впав "обличчям" вниз. Це все супроводжувалося вигуками "Комуняку – на гілляку!", "Революція!" Коли ж активісти домоглися свого, то вилізли на повалену скульптуру і заспівали Гімн України.

Ленінопад у Хмельницькому
Ленінопад у ХмельницькомуShutterstock

Зауважимо, що монументу відрізали "голову", щоб його було неможливо відновити. Пам'ятник вирішили здати на металолом, а вторговані гроші – віддати на Майдан.

Херсон

У Херсоні пам'ятник Леніну знесли 22 лютого на площі Свободи за допомогою троса і КамАЗу. Захистити монумент намагалися 20 комуністів, але ця спроба була невдалою, бо їм протистояли до 2 тисяч євромайданівців. Спалахнула невелика сутичка.

Люди закинули трос за "голову Леніна", а в цей час саме під'їхала вантажівка, яка й мала стягнути пам'ятник. Тоді невідомий намагався завадити руху вантажівки, пролунали постріли, але ніхто не постраждав і чоловіка відвели. Вантажівка рушила – і "Ленін" впав.

Задоволені протестувальники залізли на повалену скульптуру і почали співати Гімн України. На місці пам'ятника також замайорів український прапор.

Харків

Пам'ятник Леніну в Харкові повалили значно пізніше від попередніх обласних центрів – аж 28 вересня 2014 р. Зробили це з другої спроби, оскільки перша була невдалою.

Щодо першої спроби, то повалити монумент майданівці хотіли ще 22 лютого 2014 р., але на заваді їм стали антимайданівці, які влаштували на місці цілодобове чергування. Проти повалення виступав і нині покійний очільник міста Геннадій Кернес.

Щодо другої спроби, то 28 вересня в Харкові влаштували 5-тисячний проукраїнський марш. Після нього до 3 тисяч людей зібралися на площі Свободи та почали валити пам'ятник Леніну. Спершу планували за допомоги автовежі розпиляти пам'ятник по частинах, зокрема, відпиляти голову та руки. Але міліція не пропускала на місце спецтехніку та перекрила всі під'їзди до площі.

Проте приблизно о 19:00 активісти з прапором батальйону "Азов" перфоратором висікли на пам'ятнику напис "Слава Україні". Після цього за допомогою драбини залізли на постамент та почали пиляти "ноги" пам'ятника болгаркою. О 22:30 активісти, прив'язавши до рук фігури 2 троси та потягнувши за них, повалили пам'ятник Леніну.

До пам'ятника кинулась юрба людей, які запалювали фаєри та димові шашки, а також вітали один одного. Люди намагались захопити шматок пам'ятника як сувенір. Всього процес знесення пам'ятника зайняв до 4 годин.

Ленінопад у Харкові
Ленінопад у ХарковіShutterstock

Крім того, трохи раніше, у ніч з 11 на 12 вересня, у двох районах Харкова невідомі пошкодили два пам'ятники Леніну, які незадовго до того були відновлені.

Перший випадок стався біля Орджонікідзевського райсуду. Як зафіксувала камера відеоспостереження, невідомі під'їхали на автівці, накинули трос на пам'ятник, звалили його і миттєво зникли. Міліція прибула за викликом через 5 хвилин, одна нікого не застала.

Другий випадок стався в Карпівському саду. При чому пошкоджений пам'ятник Леніну був відновлений за два дні до того.

Ізмаїл

У місті 13 лютого 2016 року демонтували 6-метровий пам'ятник. Бронзовий монумент вагою майже 8 тонн демонтовано за розпорядженням міського голови.

Для демонтажу знадобилося дві автовишки і підйомний кран та 5,5 годин часу.

Запоріжжя

Пам'ятник Леніну в Запоріжжі демонтували 19 лютого 2016 р. Це було не повалення, а саме офіційний демонтаж, рішення про який ухвалила міська рада на виконання Закону про декомунізацію. Тривав процес аж 30 годин.

Пам'ятник зняли з постаменту за допомогою подвійної петлі троса крана, закріпленої на "тулубі" та "шиї" скульптури. Найбільше труднощів виникло під час спилювання арматури п'єдесталу монумента.

До речі, скульптура заввишки 19,8 метра була найбільшим на той час пам'ятником Леніну на неокупованій території України.

Ленінопад у Запоріжжі
Ленінопад у ЗапоріжжіShutterstock

Судак

У ніч проти п'ятниці, 21 жовтня 2016, у Судаку невідомі зруйнували пам'ятник Леніну, встановлений у міському саду. Світлини та відео з розколотим на частини пам'ятником жителі міста блискавично поширили в соціальних мережах.

Окупаційна адміністрація автономної республіки одразу повідомила про "розслідування" цього "злочину".

Укрінформ

На сьогодні найбільший пам'ятник Леніну в Україні заввишки 20,75 метра стоїть у тимчасово окупованому росіянами Севастополі.

У травні 2019 року Володимир В'ятрович повідомив, що в Україні декомунізація фактично завершена: демонтували майже всі пам'ятники Леніна.

"Пам'ятників близько 2,5 тисячі. Не тільки Іллічу, а й іншим комуністичним вождям. Але ми не можемо сказати, що це точно всі, тому що значна частина цих пам'ятників просто не перебуває на жодних обліках. Це може бути пам'ятник на території якогось заводу, про який вже ніхто не пам'ятає, чи на території якогось села, про яке ніхто не пам'ятає. Відповідно ми можемо реагувати тільки по факту виявлення цих пам'ятників. З тих пам'ятників, що ми знали, комуністичних, зокрема Леніну, вже немає", – розповів В'ятрович.

Останній на підконтрольній Києву території України пам'ятник Леніну було повалено в с. Старі Трояни Ізмаїльського р-ну Одеської області аж у січні 2021 року. Про це у Telegram тоді писав активіст Сергій Стерненко.

Ленінопад на Одещині
Ленінопад на ОдещиніСергій Стерненко / Telegram

Як повідомляв 5.UA, процес декомунізації узаконений ухваленими 9 квітня – 15 травня 2015 р. законами. "Декомунізаційний пакет" підписав тодішній президент Петро Порошенко. Вони набули чинності 21 травня 2015-го. 16 грудня того ж року Окружний адмінсуд Києва за позовом Міністерства юстиції до Компартії України про заборону її діяльності та за участю уповноваженого Верховної Ради з прав людини заборонив діяльність КПУ. Крім того, забороняється радянська і нацистка символіка, а ще передбачено перейменування "радянських" топонімів.

Читайте також: "Буду розвідником, як батя": історія української сім'ї воїнів, сильнішої за всю армію ворога

Попередній матеріал
Від кредиту не втечеш: чому переселенці з Донбасу досі виплачують іпотеку за втрачене житло
Наступний матеріал
Біг-Бен: як колись називався дзиґар і чому був майже 4 роки на реставрації
Loading...