У своєму посланні до депутатів президент згадував про доступні кредити. Зокрема, й на нерухомість. Дослівно він сказав, що незабаром в Україні запрацює програма "українська мрія", за якою кожен українець зможе отримати кредит під 5%.
Герої нашого наступного сюжету теж колись мріяли про свої квадратні метри. Узяли кредит, почали робити ремонти, а потім гримнула війна. І вони тікали з окупованого сходу, в останню чергу думаючи про свої квартири. Але якщо втекти від окупанта вдалося, то від кредиту – не втечеш. І люди досі платять за втрачену, приміром, у Донецьку іпотеку. Що ж каже держава таким переселенцям та скільки таких людей в Україні – у сюжеті "Підсумків тижня".
У цій квартирі донецької новобудови залишалося провести комунікації, зробити ремонт і можна заселятися. Але завадила війна. Жінка, яка мала стати власницею омріяного помешкання. і не підозрювала, що замість займатися його облаштуванням, скоро доведеться тікати з міста. Бо на донецькі вулиці прийшли окупанти. Своє обличчя наша героїня попросила не показувати. Ім'я жінки ми теж змінили.
"Одномоментно зникли люди і машини в місті, почалися викрадення людей. Дуже багато машин із російськими номерами. На це дивилися насправді, шо це такого не може бути, шо це
якась тимчасова ситуація", – розповіла переселенка з Донецька Анастасія.
Але тимчасова ситуація триває вже восьмий рік. Відтоді власниця своєї квартири не бачила. Але регулярно за неї мусить платити іпотеку. Попри окупацію частини східних областей і очевидну небезпеку для життя біля лінії фронту, оплату кредиту, виявляється, ніхто не скасовував. Послаблення, як з'ясувалося, ухвалили у 2014 році: на період російської окупації від сплати відсотків позичальника звільнили, але тіло кредиту повернути потрібно. Водночас переселенцям із Криму легше. Україна призупинила їм виплати і відсотків іпотеки, і суми кредиту.
Але на прохання клієнтки державний банк не пристав. "Підсумки тижня", побачивши відповідь установи, все ж вирішили перепитати в "Ощадбанку", чи зверталися до нього клієнти з проханням призупинити виплати за іпотекою, взятою ще до збройного конфлікту на сході. Дивно, але у фінустанові відповіли, що таких звернень не було. З проханням призупинити виплати за іпотекою до банку клієнти не зверталися.
"Ощадбанк" пропонує їхати і користуватися своїм майном", – уточнила Анастасія.
Таким переселенцям, як наша героїня, держава відповідає просто: є правила перетину на лінії розмежування і потрапити у квартиру ніхто вам не заважає. Але реалії зовсім інші. На окупованій території можуть вимагати і прописку в так званій "ДНР", і навіть паспорт Російської Федерації. Та й більшість довгобудів фірми добудовувати не беруться. Тож українці платять за квартири, навіть не знаючи, чи колись у ній оселяться. Чи хоча б продадуть.
Заплатила за повітря і Оксана. Ще 2012-го вона також взяла іпотеку на готову квартиру в Донецьку. Скористалася послугами "Всеукраїнського банку розвитку" сина колишнього президента Віктора Януковича, який 2014-го втік до Росії. Борг перекупила фінансова компанія, але оригінали документів на купівлю квартири залишилися в банку на окупованій території. Проте це не заважає їй вимагати гроші, маючи на руках лише ксерокопії. Тіло кредиту – близько 70 тис. грн. І зараз Оксана живе з кредитним ярмом за свою квартиру, яку до війни довела до ладу.
Скористався грошима – мусиш заплатити. Така логіка держбанків, які видали кредит. Запитуємо у фінансового регулятора – Нацбанку – за яких умов державний банк може списати заборгованість за іпотекою на окупованих територіях. В установі відповіли, що зазначені питання мають розглядатися в індивідуальному порядку в межах умов договору між фінансовою установою та її клієнтом, зокрема в частині, що стосується дій сторін у разі настання форс-мажорних обставин. А форс-мажор у розумінні закону – стихійне лихо чи війна.
"Може, хтось і отримав такий сертифікат. Серед моїх клієнтів жодна особа, яка зверталася до
Торгово-промислової палати, не отримала такий сертифікат", – розповіла адвокатка Вікторія Косицька.
У Торгово-промисловій палаті нас запевнили: для отримання такого сертифіката до них ніхто не звертався.
"У 2014 році в нас були консультації з тодішнім керівництвом Національного банку, у нас була хороша велика зустріч із директоратом юридичним, і ми домовилися, що вони ці питання врегулюють всередині банківської системи і, скажімо, фізичним особам, які мали зобов'язання перед банками, або банки перед фізичними особами, їм не треба буде звертатися до Торгово-промислової палати, щоб отримати сертифікат форс-мажору", – пояснив перший віцепрезидент Торгово-промислової палати Михайло Непран.
На 8-й рік війни Нацбанк досі не знає, скільки залишилося невиплачених кредитів за іпотекою на окупованому сході. Точної кількості не називають і в профільному парламентському комітеті.
"Я думаю, що їх точно не десятки і не сотні, їх тисячі. Ми повинні допомогти вирішити внутрішньо переміщеним особам це питання житла", – зазначив голова комітету ВР з питань деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій.
"Тут потрібна ініціатива з Кабміну, щоб ми на комітеті це розглядали", – уточнив член комітету ВР з питань деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій Ахтем Чийгоз.
А чи була ініціатива з боку Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій, яке і мало б опікуватися проблемою переселенців, нам дізнатися так і не вдалося. За два тижні відповісти на кілька інформаційних запитів у відомства забракло часу. Мовляв, щільний графік.
"На восьмому році війни все ще є така дуже маленька надія і сподівання, що колись ми матимемо можливість потрапити до свого житла", – зазначила Анастасія.
А поки що про нього нагадує лише світлина, яку жінка зробила перед від'їздом. А ще кредит, з яким вона тепер залишилася сам на сам.
"Нацбанк готовий йти назустріч, але у випадку, якщо будуть прийняті якісь державні рішення. Зараз державних рішень ніяких немає", – додала Анастасія.
Лідія Середюк, Богдан Чаргазія, Ольга Сошенко, "Підсумки тижня"