"Вагнергейт" для ОПУ? Бутусов про останні зашквари влади у "справі вагнерівців"

Христо Грозєв і Юрій Бутусов Facebook / Юрий Бутусов
В кінці березня має вийти перша частина фільму-розслідування Bellingcat щодо зриву затримання російських бойовиків, причетних до скоєння військових злочинів в Україні. Чому Офіс президента заперечує існування спецоперації? І чи справді там намагалися перешкодити розслідуванню іноземних журналістів?

Про російських бойовиків ПВК "Вагнера" поговорили у студії "Час: Online" на "5 каналі" з українським журналістом Юрієм Бутусовим. Зоркрема, він розповів, навіщо "слуги народу" хочуть призначити Шуфрича заступником голови ВСК у справі вагнерівців, чи правді Офіс президента намагається зашкодити розслідуванню Bellingcat і чому влада постійно змінює свою позицію щодо відносин із Росією.

Як відомо, нещодавно Бутусов зустрівся з розслідувачем Bellingcat, який займається розслідуванням справи вагнерівців, Христо Грозєвим. В інтерв'ю "5 каналу" журналіст із посиланням на Грозєва зазначив, що приблизно в кінці березня 2021 року має вийти перша частина фільму-розслідування щодо зриву спецоперації із затримання бойовиків російської ПВК "Вагнера":

– Христо Грозєв сказав, що буде дві частини фільму. Перша частина буде приблизно в кінці березня – інших дат він не називав. Час може змінюватись. Можливо, його хочуть доповнити.

Щоб зібрати дані для фільму, пан Грозєв узяв інтерв'ю в п'ятого президента України Петра Порошенка – людини, яка ще 2018 р. санкціонувала спецоперацію із затримання вагнерівців. Раніше Бутусов повідомляв, що чинний нардеп від "Європейської солідарності", генерал Забродський також брав участь у підготовці операції, завів на засідання комітету офіцера спецназу Головного управління розвідки Міноборони – і цей офіцер безпосередньо мав забезпечувати захоплення терористів. Крім нього, за даними Бутусова, було ще два офіцери ГУР МО, які брали участь в операції, володіють всіма даними, документами, повним обсягом інформації.

– У ЗМІ була інформація, що розслідувачі Bellingcat приїжджали до Києва, щоб зустрітися з представниками Офісу президента і взяти в них коментар. Наскільки це достовірно?

– Я спілкувався з Христо Грозєвим. Наскільки я зрозумів, їх запрошували до Києва представники Офісу президента саме для того, щоб була зустріч зі спікерами, яких надає Офіс президента. З неофіційних джерел мені відомо, що сам голова ОП Андрій Єрмак телефонував до Христо Грозєва, пропонував йому зустріч під час того, коли Грозєв буде в Україні. Але коли Христо Грозєв прибув і намагався присвятити день спілкуванню з представниками влади, з паном Єрмаком, як той сам пропонував, цього не відбулось, тому що Офіс президента відмовився від будь-яких контактів, від надання спікерів і від надання своєї позиції в цій історії.

Приватна військова компанія "Вагнера" – це терористична організація, яку використовують російські спецслужби для ведення терористичної діяльності та неоглошеної війни в багатьох частинах світу, в т. ч. в Україні. Вони найняті російськими спецслужбами. Легендуються в кожній країні по-різному – в Україні, зокрема, маскувалися під шахтарів і трактористів.

– Мовчанка Офісу президента про що свідчить?

– Мовчанка Офісу президента говорить, що це найперше просто безвідповідальна позиція. Андрій Єрмак виступав у програмі Савіка Шустера і говорив, що спецоперації не було взагалі. Потім він телефонує Христо Грозєву і намагається дати коментар про подію, якої, з його слів, не відбувалося. Потім Христо Грозєв приїжджає до Києва, але відмовляються (в ОП, – ред.) навіть говорити.

Ну дивно!.. Відомий розслідувач, у якого є великі заслуги перед Україною (нагадаю, саме Bellingcat першою у світі навела докази, факти російських обстрілів із території РФ по Україні в 2014 р. – це була величезна подія; друге – розслідування загибелі Boeing MH-17 – саме Bellingcat провела аналіз соцмереж і знайшла докази того, що це російські військові збили пасажирський літак). І тут, замість того, щоб пояснити свою позицію, Офіс президента заховався.

Якщо навіть припустити логіку Офісу президента, що операції не було, то навіщо ховатися? Хай вийде прес-секретар Юлія Мендель, скаже "не було операції, все це неправда"... Які проблеми? Якщо у вас є власна позиція, ви маєте її демонструвати! Ви ж державний орган! Але ми бачимо повну безвідповідальність, бачимо, що нема кримінальної справи, немає результатів розгляду кримінальної справи за порушення державної таємниці. Я давав свідчення – а жодних висновків нема. Пройшло 7 місяців, а влада жодних висновків не зробила. Правоохоронні органи, ДБР, Генпрокуратура мовчать. Немає висновків – був витік інформації чи не був, була операція чи не була, правду пишуть журналісти чи ні. Так само народні депутати – на словах у нас є парламентський контроль, а тут так само: обговорюють 7 місяців, тимчасова слідча комісія не зібрана, навіть просте засідання комітету з питань оборони, яке мало би транслюватися або його висновки мали бути оприлюднені – не відбувається. І в цих умовах ще й відмовляються коментувати щось іноземним журналістам.

Це наводить на думку, що йде свідоме приховування фактів, щоб уникнути відповідальності за злочин, який був вчинений, за зраду, яка зірвала надзвичайно важливу спецоперацію української воєнної розвідки.

– Вчора зареєстрували у Верховній Раді ТСК від партії "Слуга народу", заступником голови Тимчасової комісії став Нестор Шуфрич. До цього ТСК намагалися організувати представники опозиції, але представники коаліції до доєднатися. До чого це призведе, якщо в парламенті буде дві ТСК?

– Нестор Шуфрич, депутат ОПЗЖ, плідно співпрацює в партією "Слуга народу", постійно на ефірах відстоює, піарить "слуг". І як представнику проросійської партії йому вигідно замовчати цю ситуацію. Людина, зацікавлена в приховуванні цієї ситуації, співголова цієї комісії – тобто буде допомагати росіянам приховати цю історію. Крім того, Шуфрич тісно співпрацює по багатьох проектах зі "слугами народу", зокрема, саме Шуфрич разом зі "слугою" Олегом Семінським зараз намагаюся вибити 10% акцій "Нафтогазвидобування". І от зараз лобіюють, наприклад, кримінальний процес по Рудковському. Тобто все це спільний бізнес, спільні інтереси. Тому, звичайно, що на цій бізнес-основі він співпрацює з владою, в тому числі його в цю комісію включають.

– Була в ЗМІ інформація, що представники влади намагалися домовитися з британською розвідкою, яка мала би натиснути на Bellingcat, щоб розслідування щодо вагнерівців не було оприлюднене. Чи може таке бути насправді?

– Я думаю, що це оприлюднила газета "Дзеркало тижня", в якої є достатньо серйозні контакти з іноземними дипломатами, в тому числі з британським посольством. "Дзеркало тижня" направила запит про цю ситуацію. Посольство Британії не заперечувало, не спростувало цю інформацію. Справді, за інформацією журналістів, заступник директора британської зовнішньої розвідки МІ-6 Лі Лоуренс відвідував Київ, і це питання – допомогти приховати провал української спецоперації – вимагали це в Офісі президента. Тобто застосовують усі важелі для того, щоб можна було прикрити сам факт цієї зради – і це наштовхує на думку, що це було дуже усвідомленими діями Офісу президента, і Андрій Єрмак не даремно проявляє активність у приховуванні слідів цього злочину.

– Яких наслідків можна від цього чекати? Тому що, як ви кажете, силові органи ніяк не реагують – ні справ відкритих, нічого. Що має відбутися? Адже ситуація неприпустима. І якщо все це правда, то це державна зрада на найвищому рівні. Як розвиватимуться події в країні, на вашу думку?

– Для початку влада має почати виконувати закон, від чого, на жаль, керівництво України, президент, Офіс президента ухиляються. Для початку вони повинні дати результати кримінальної справи щодо спецоперації, щодо витоку інформації, щодо провалу цієї операції, провести опитування всіх учасників засідання в кабінеті президента, внаслідок якого стався витік інформації, і дати усі матеріали, висновки цього розслідування, суспільству. Висновки мають надати також політичні, в рамках парламентського контролю, ТСК. Це потрібно зробити дуже швидко, дати оцінку діям державних керівників у цій справі. Коли в суспільства буде така інформація, тоді суспільство буде вирішувати, яким чином на ці злочини реагувати.

– У цій ситуації наші розвідники опинилися під загрозою – і, по суті, беззахисними. Як це в подальшому може вплинути на розвиток української спецслужби?

– Ця ситуація – велика ганьба для держави, і звичайно, тепер кожна людина в спецслужбах, яка буде проводити якісь спецоперації, думатиме: чи не продадуть її, чи не буде зради, провалу через те, що в керівництві країни працюють люди, пов'язані з закордонними спецслужбами і зливають інформацію під час війни іноземним державам.

– Щодо поведінки української ТКГ зараз чути доволі різку риторику, яка суперечить сама собі. Керівник Офісу президента Єрмак заявив 5 березня, що Росія не хоче домовлятися. Чим викликана така різка зміна риторики Єрмака, який раніше заявляв про спробу діалогу з агресором?

– Єрмак не має чіткої лінії поведінки. Якщо аналізувати його заяви – вони постійно суперечать одна одній. З одного боку, він каже про безперспективність "Мінського шляху", а з іншого боку, він говорить, що намагається продовжувати перемовини, що пакет для домовленості на столі в Російської Федерації. Все це абсолютна непослідовність. Жодної стратегії зовнішньополітичної, економічної, військової, інформаційної в Україні нема. Влада над цим не працює, інтелектуальних рішень нема. І все це підміняється хаотичними піар-заявами, абсолютно різнонаправленими, які мають ситуативний характер. Це просто пустий PR, за яким немає ні прорахунків, ні висновків, ні змін".

– Що про це може думати Росія? Вона дивиться на такий броунівський рух... Чи може це привести до повномасштабної війни?

– Повномасштабна війна в цій конфігурації неможлива, але Росія робить інше – вона посилює окупацію Донбасу та Криму, використовує цей час, щоб фактично відокремити окуповані території, взяти їх під повний фактичний контроль. Тобто там роздаються російські паспорти, іде масштабна русифікація, тобто Росія виконує свою стратегію – вона недолуга, програшна, але Росія робить системні технологічні кроки для окупації українських земель.

Що можемо зробити у відповідь ми? У нас є абсолютно броунівський рух, абсолютно хаотичний, жодної стратегії взагалі... Загалом на нашій стороні правда, але ніякої системи, ніяких інституцій для того, щоб нашу правду відстоювати, ніяких технологій перемоги наша влада не формує. Це абсолютно порожні слова, балачки заради балачок.

– Це має впливати на моральний стан українських військових. Вони мають команди про відведення, про заборону стріляти – це теж впливає на них, на їхній бойовий дух.

– Армія в нас голосує ногами. На жаль, десь із 2016-го року дуже сильний відтік кадрів, він продовжується незупинно. Зараз цей процес продовжується. Я не можу сказати, що в нас поганий моральний дух в армії. Вона створена за моделлю нашого суспільства – там є різні люди. Є люди, які туди йдуть від самого початку не для того, щоб воювати – таких багато, на жаль. А є люди, яких дії влади, недолугі рішення, які суперечать одне одному – їх це не зупинить, і вони свої дії планують безвідносно до дій влади, цих людей не зламати і вони продовжують чинити опір російському вторгненню.

Я б не казав, що це поганий моральний наслідок для армії. Це моральний наслідок, поганий, скоріше, для всього народу. Бо влада має створювати державу через мобілізаційні проєкти. Війна, оборона країни – це важливий мобілізаційний проєкт. Влада цей проєкт повністю провалює, так само, як і інші проєкти – боротьбу з епідемією, з падінням економіки та рівня життя – все це провалюються. Тобто Україна не працює в рамках інституції, в рамках стратегії.

– Люди, які голосували за представників "Слуги народу", вибрали президента Зеленського, – чи роблять вони зараз висновки, як вважаєте?

– Думаю, що кожна людина робить свої висновки.

– Люди можуть показати своє ставлення тільки на виборах. Також активна частина населення виходить на мітинги і реагує на якісь недолугі вчинки влади. Наскільки цього вистачить і чи може це призвести до нового Майдану?

– Все можливо в державі, де є люди, які хочуть боротися за свою волю.

Попередній матеріал
Як жінка-зоотехнік врятувала медицину в селі на Харківщині – історія успішного експерименту
Наступний матеріал
"Політичної біжутерії не ношу!": поетеса Ліна Костенко стала музою для відомих українських музикантів
Loading...