В Івано-Франківську з'явилися мовні патрулі. Таке раніше запропонувала міська влада. Там запевнили, що на цю ініціативу з міського бюджету грошей не візьмуть, бо інспектори працюватимуть на волонтерських засадах. Будні мовних патрулів бачила наша Віталія Когуч.
Однією з перших на вулиці Франківська як інспекторка мовного патруля вийшла Катерина Таран. Вона родом з Енергодару. Її місто під окупацією, і зараз там насаджується російський язик, тож жінка не з чуток знає про важливість рідної мови.
– А як ви ставитеся до російської мови на вулицях та в закладах? – Агресивно, не хочу я чути російську мову.
Від початку роботи мовного патруля – Катерина в статусі волонтерки. Щойно отримала посвідчення, одразу ж вирушила містом, щоб нагадувати людям про дотримання мовного законодавства. А тим, хто спілкується російською, інспекторка пропонує безоплатні курси:
– Чую, ви розмовляєте російською, в нас є безкоштовні курси.
– Дівчата, я їду сьогодні.
– Але чи було б вам цікаво її вивчити.
– Дякую, я знаю.
Катерина каже, дуже важливо, щоб не порушували закон і послуги надавали державною мовою. Чи немає порушень – йде перевіряти разом зі знімальною групою. Заклад кримськотатарської кухні, що в середмісті, щодня приймає десятки людей. Згідно із законом, мовою обслуговування споживачів є українська, і тут її дотримуються в усіх аспектах. Волонтерка перевіряє меню.
"Чи зросійщене меню, так, переглядаємо. Гортає меню, так, все українською".
Перелік страв надрукований державною, тож у закладі порушень не виявили.
"Ми обслуговуємо людей тільки українською мовою, як це і зазначено в законі України, повністю персонал у нас українськомовний. Тому все як має бути – ми обслуговуємо тільки українською. Гості переважно за все переходять на українську мову, якщо ми десь помічаємо, що вони спілкуються російською, то з персоналом вони переходять на українську", – зауважила менеджерка закладу Ольга.
Мовні волонтери діють у межах законодавства. Їм заборонено поводитися нечемно і робити зауваження зухвало. Натомість, каже Катерина, у відповідь часто чує агресію. Мовляв, не у мові справа.
"Взагалі, я помічаю, що навпаки, більше цькування йде від російськомовних до українськомовних. Я не дуже підтримую прям лагідну українізацію. Та, звісно, ми не маємо права нікого бити, обзивати тощо, але лагідність уже пройшла, вибачте, але з нею ми вже догралися, і ми маємо бути наступальними, як казала Ірина Фаріон, і по факту тільки так це працює", – наголосила мовна волонтерка Катерина Таран.
Наразі посвідчення інспекторів мовного патруля отримали майже пів сотні волонтерів. Бажання стати членами інспекцій виявили переважно молоді люди, серед них – третина переселенці.
"Це є більше орган, який пропагує та робить зауваження, наприклад, якщо в магазині побачили цінники, є книга відгуків, а це обов'язок будь-якого підприємця, мати таку книгу відгуків, які обслуговують населення, вони мають можливості там записати скаргу, а також зробити фотофіксацію і передати ці матеріали або офісу Уповноважених справ, або якщо це передбачено іншими, то в муніципальну інспекцію або поліцію, але це крайній випадок", – розповів міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків.
До волонтерів, які викорінюватимуть мову агресора з українських вулиць, можуть долучитися всі. Для цього потрібно заповнити анкету на сайті міської влади.
Віталія Когуч, Андрій Гаргара, "5 канал"
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
