Міністерство освіти підтримало законопроєкт про заборону спілкування російською на перервах у школах. Про це повідомив очільник відомства Оксен Лісовий під час години запитань до уряду. Вона була присвячена проблемам освітньої царини в умовах війни, зокрема, безпековим та фінансовим. Чи чекати підвищення зарплат для вчителів та про інші важливі теми дивіться в сюжеті журналістки "5 каналу" Лідії Середюк.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Чи заборонять спілкуватися російською у школах навіть на перервах, чи зросте зарплатня вчителів і яке майбутнє української освіти в умовах війни? Година запитань до Уряду – про наболіле в освітній галузі. Щоб почути відповіді, до трибуни парламенту запросили міністра освіти та науки Оксена Лісового.
Зі збільшенням податків, які напередодні ухвалила Верховна Рада, усі категорії населення платитимуть більше до державної казни, зокрема, й освітяни. Втім, про підвищення зарплат вчителям поки що говорити зарано, адже в держави немає на це коштів, відповів міністр.
"На це підвищення країні потрібно на сьогодні ₴270 мільярдів додатково. І питання знову ж таки: чи маємо ми таку можливість, звідки взяти кошти. Я вірю в те, що ми цю позицію рано чи пізно виконаємо. Більше того, нами розроблено декілька сценаріїв підвищення зарплат для вчителів. Як поетапне чи одночасне підвищення – ми це передбачили з різними обумовленнями і без них. Але ми розуміємо, що для того, щоб починати цей процес, нам потрібно хоча б 80 мільярдів, але чи маємо ми зараз ці гроші...", – сказав міністр.
Треба братися і за мовні питання в українських школах, переконані нардепи. Попри те, що навчання, за законом, в Україні проводять українською, російська від учнів, а подекуди й викладачів, часто лунає на перервах.
Міністерство освіти вже підтримало законопроєкт, який за планом має посприяти україномовному середовищу в школах і може зобов'язати відмовитися від російської в навчальному закладі, навіть поза уроками. Це документ уже зареєстрований у Верховній Раді, нині на розгляді в комітетах.
"Ну, з деякими зауваженнями підтримало. В будь-яких рішеннях, які захищають українську мову, передбачили можливість рівноцінного, рівноправного розвитку мов національних спільнот Євросоюзу. Це, безумовно, ніяким чином не поширюється на мову країни-агресора. Ми розуміємо, що мова використовується як зброя, тому ми дбаємо про мови корінних народів і перше за все за розвиток української мови", – заявив Лісовий.
Читайте також: Орбан пообіцяв профінансувати відкриття україномовних шкіл в Угорщині.
Освітній розвиток українських дітей за кордоном і їхнє майбутнє в Україні – ще одна тема для обговорень під куполом. Оксена Лісового запитали, чи готує Міносвіти механізм, щоб після повернення діти легко продовжили навчання в Україні.
"Перший інструмент – це полегшення їхнього навчання в українських школах. Ми розробили модифіковані освітні програми з так званим українознавчим компонентом і спонукаємо дітей залишатися для того, щоб отримати атестат в українській школі. Лише в цій частині, українознавчому компоненті: трошки географії, трошки права, трошки захисту України, залежності від класу, в якому навчається дитина. Це всього 6, 7, 8 годин навантаження. І другий важливий інструмент – це міжнародна українська школа, яку ми зараз радикально модернізовуємо", – розповів міністр освіти.
Втім, безпека є головною передумовою повернення школярів і студентів додому, а відповідно, й навчання в Україні. Тож у Міносвіти запевнили, що, опираючись на успішні реформи в європейських країнах та сьогоденні воєнні виклики, намагатимуться створити перспективне та, головне, безпечне середовище для українських дітей. А їх потрібно не лише повертати, а й утримувати. У МОН занепокоєні виїздом за кордон юнаків до 18 років.
Лідія Середюк, Олексій Тищенко, "5 канал"
Дивіться також:
