Святослава Волкова, блогера зі псевдонімом Горький Лук, сьогодні провели в останню путь. Військовий парамедик, письменник та блогер помер 19 червня віком 50 років. Популярним став 2014-го, коли створив сатиричний блог. Потому найкращі публікації об'єднав і видав книгами "Ноука от Горького Лука", "Гіркі казки". Що говорили під час прощання його друзі, побратими та просто пересічні українці-читачі, чула журналістка "5-го" Олена Рибінська.

"Дві тактики і дві причини – у своїй брехні переконати, щоб повірили, а друга, щоб відмазатися. Росіяни брешуть за принципом номер два – що їх там немає і щоб від них відстали", – казав Святослав.

Свій блог називав частиною інформаційної війни. А російською писав не просто так.

"Виявилось, що Україна не готова до інформаційної війни. Мало проводити політінформацію для своїх, а треба ще над ворогом розкидувати листівки, а якою мовою?" – зауважував померлий.

Його стиль, нецензурна лексика та авторські тексти викликали захоплення і водночас ненависть населення країни-агресорки.

"Лук дуже непогано знищував пропагандистські намети, які були, і знищував фактичну велику кількість міфів про Україну", – каже товариш покійного блогера Борислав Береза.

Книги Горького Лука народилися з низки публікацій. І мала попит у читачів. Їх розкуповували ще до старту продажів.

"Його російська мова – це був письменницький інструмент, він намагався поміняти цей інструмент і вийшла книжка "Так воювать ніззя" – суржик, але це українська. Він довів дуже легко, що виявляється книжки можуть продаватися отак і багато", – розповів представник видавництва "Люта справа" Андрій Гончарук.

"Читаю його від його першої книги, яку купила всім своїм знайомим і всі із захопленням читали. Цікавий стиль, метафори, манери подачі, нецензурна лексика – йому личило все", – переконує киянка Людмила.

Та не однією літературою захищав Україну Святослав. Був ще й волонтером та військовим парамедиком.

"Щасливий бути в країні, де була така людина як "Горький", щасливий, що залишив літературний спадок і подякувати за те, що був із нами, яким він був", – каже військовослужбовець батальйону "Госпітальєри" Ігор "Інгвар".

Він уцілів на війні, та перехворів на коронавірус і не зміг подолати проблеми зі здоров'ям. 19 червня серце 50-річного Святослава Волкова зупинилося.

"Вкрай талановитий був... Був, дуже незвично це казати, втратили не тільки друга, а й талановиту людину, на жаль, не напише нічого нового, не буде дуркувати з друзями, не зможе воювати поруч на інформаційному фронті", – шкодує Борислав Береза.

Попрощалися з Горьким Луком на Майдані Незалежності в Києві.

Дві сотні друзів, побратимів та людей, які знали Святослава лише із соцмереж, – всі прийшли, аби провести блогера і парамедика в останню путь. Та його творчість житиме і далі. Зокрема, у нових накладах книжок, які заплановані до друку.

"Будемо готувати до видання наступного року. Він нам передав права, але заново треба буде узгоджувати", – каже представник видавництва.

"Його книжки ковталися, "Ангел на піску" – за ніч", – зауважив волонтер Анатолій.

"Він рано пішов. Україна втратила в ньому бійця на багатьох фронтах відразу", – переконує киянка Людмила.

"У житті є речі, які треба зустрічати, а які треба переступати. Так от гімно і москалів треба переступати", – наголошував Святослав Волков.

Олена Рибінська, Павло Тихоненко, "5 канал"